№ справа:122/7689/2012Головуючий суду першої інстанції:Кучеренко Наталія Володимирівна

№ провадження:11/190/905/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кунцов В. О.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,

Суддів -Кунцова В.О., Крючкова І.І.,

за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.,

засудженої захисникаОСОБА_7, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями: засудженої ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 в її інтересах

на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 02 липня 2013 року, яким:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Українськ, Донецької області, громадянка України, з вищою освітою, не заміжня, працююча заступником начальника інспекції з питань захисту прав споживачів в АРК, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима

визнана винною та засуджена за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 1700грн.

Питання про речові докази вирішене в порядку ст.. 81 КПК України.

Стягнуто з ОСОБА_7 1470,72грн.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком ОСОБА_7 визнана винною та засуджена за ч. 2 ст. 190 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_7, обіймаючи посаду заступника начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в АРК, являючись державним службовцем 5 категорії, діючи з корисних мотивів, вчинила дії, спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

Так, 16.05.2012р. іншою посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в АРК, щодо якої провадження закрите, під час контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу на території м. Бахчисарай, встановлені порушення вимог Закону України «Про рекламу», на рекламних носіях ломбарду, розташованого за адресою: м. Бахчисарай, вул.. Фрунзе, 30а, відповідальність за які передбачена ст.. 27 ЗУ «Про рекламу».

Засуджена ОСОБА_7 в апеляційній скарзі та доповненні до неї просить скасувати вирок суду, провадження по справі припинити, виправдати за ч. 2 ст. 190 КК України, мотивуючи свої доводи тим, що в її діях відсутній склад злочину, доказів її вини не має, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, неправомірних дій, спрямованих на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом вона не вчиняла, грошові кошти не отримувала.

Захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду, провадження закрити на підставі ст.. 6 п. 2 КПК України (1960р.) у зв'язку з відсутністю складу злочину в її діях, мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, допустимі докази її вини у справі відсутні.

Заслухавши доповідь судді, засуджену ОСОБА_7, яка підтримала свою апеляцію, захисника ОСОБА_6, яка також підтримала свою та засудженої апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти їх задоволення, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.

Не дивлячись на невизнання своєї вини ОСОБА_7, вона об'єктивно підтверджується показаннями свідків, підстав сумніватися в їх істинності яких, у судової колегії не має, оскільки всі вони попереджались про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що у травні 2011р. вона відкрила у м. Бахчисараї діяльність по скупці дорогоцінних металів (ломбарди). У травні 2012р. їй зателефонував співробітник одного з ломбардів і повідомив, що приходили працівники Інспекції з захисту прав споживачів (Інспекція), виявили порушення правил реклами, про що будуть складати акт. Для того, щоб цього уникнути, з їх слів, господар ломбарду повинен явитися до Інспекції з метою обговорення цього питання. Крім того, їй стало відомо, що перевіряючи були і в ін. підприємців, зі слів яких, це питання можна вирішити за 1000грн. ОСОБА_10 зрозуміла, що працівники Інспекції вимагають від неї хабар і звернулась до міліції, написала заяву, передала співробітникам міліції 3 000грн., які вони позначили та повернули їй, а також диктофон з відеокамерою. У ході спілкування з заступником начальника ОСОБА_7 остання пояснила, що Інспекція є державним органом, не фінансується та запропонувала ОСОБА_10 «вирішити» її питання за винагороду, як зрозуміла потерпіла, шляхом знищення документів про виявленні порушення. При цьому ОСОБА_7 викликала до себе працівника Інспекції на ім'я ОСОБА_9, який був присутній на перевірці ломбардів у м. Бахчисараї, який пояснив потерпілій як усунути виявлені порушення. Також, ОСОБА_7 пояснила спеціалісту, що потерпіла готова з ними співпрацювати, передала йому калькулятор, щоб він вказав суму «для вирішення справи». Він набрав на калькуляторі цифру «1500» та передав їй, а ОСОБА_7 показала суму ОСОБА_10. На питання останньої у якій саме валюті, ОСОБА_7 пояснила, що це в гривні. ОСОБА_10 зазначила, що в неї є три ломбарди, з якими вона також хотіла би вирішити питання на майбутнє, на що ОСОБА_7 повідомила, що за кожен з ломбардів необхідно заплатити по 1000грн., тоді проблем у ОСОБА_10 з Інспекцією не буде. Вони обмінялись телефонами. ОСОБА_10 сказала, що гроші їй необхідно зняти у банкоматі, зустрітись домовились у місті. Потім їй подзвонила ОСОБА_7 і сказала їхати на АЗС. Після цього їй зателефонував спеціаліст Інспекції ОСОБА_9 та сказав передати гроші на АЗС працівнику ОСОБА_14, вона так і зробила, повідомивши по телефону про це ОСОБА_9, після чого ОСОБА_14 затримала міліція.

Підстав сумніватися в достовірності показань потерпілої або вважати, що остання обмовила засуджену, у судової колегії не має, оскільки раніше вони не були знайомі одна з одною.

Показання потерпілої узгоджуються з показаннями, допитаного у судовому засіданні в якості підсудного спеціаліста Інспекції, про те, що 16.05.2012р. він у складі групи виїжджав у м. Бахчисарай для контролю за дотриманням законодавства про рекламу. На рекламному тендері виявили порушення рекламного законодавства, зафіксували, сфотографували ліцензію та свідоцтво про право зайняття ломбардною діяльністю. Наступного дня він перебував на своєму робочому місці, де заступник відділу наказав йому зайти до ОСОБА_7 з фото ломбарду. Коли він зайшов у кабінет там знаходилась і ОСОБА_10, якій він показав фото, розрахував на калькуляторі суму штрафу в розмірі приблизно 1500грн. і пішов. Через 15 хв. він знову побачив ОСОБА_10, яка спитала як його звати, він представився. Пізніше зайшов до ОСОБА_7, яка сказала, що ця жінка хоче допомогти Інспекції в розмірі 1 000грн., але помітно нервує, постійно провокує, веде себе неадекватно. Про зустріч вони домовилися десь у місті, але ОСОБА_7 не хоче з нею зустрічатись. Тоді спеціаліст запропонував сам домовитись куди під'їхати ОСОБА_10 та яким чином взяти від неї грошову допомогу. Про те, кому ОСОБА_10 віддавати гроші повідомив він. Він розумів, що їх організація є бюджетною, приватними особами грошова допомога не надається. Гроші планував віддати ОСОБА_7, оскільки зрозумів, що вони передаються за результатами розмови ОСОБА_10 та ОСОБА_7, остання є його керівником, у службовій залежності від якої він знаходився, а тому її вказівки є для нього обов'язковими. Чому в конверті була сума більша за 1000грн., він не знає. Допитана особа повністю визнала себе винною за ч. 2 ст. 190 КК України ще на досудовому слідстві.

З показань свідка ОСОБА_11 випливає, що до неї звернулась ОСОБА_10 з пропозицією працювати спільно. У травні 2012р. відкрили ломбард на ринку АДРЕСА_2 на кошти потерпілої. 16 травня 2012р. ОСОБА_8, на якого був оформлений ломбард дізнався про перевірку, представники якої сказали, що прийдуть ще через півгодини. Прийшли два чоловіки, один з яких представився ОСОБА_9, пояснили, що є порушення на рекламних щитах, для чого необхідно з'явитися до АДРЕСА_3 та залишив свій телефон.

Свідок ОСОБА_13, показав, що одного разу точну дату не пам'ятає, йому подзвонив його знайомий ОСОБА_9, запитавши чи можна на його АЗС залишити конверт, на він погодився, передзвонив оператору АЗС ОСОБА_14, повідомивши, що прийде жінка, залишить конверт, а потім йому зателефонує ОСОБА_13 і скаже кому віддати конверт. Про вміст конверта ОСОБА_13 нічого не відомо.

Аналогічного змісту дав показання свідок ОСОБА_14, згідно яких у травні 2012р. він перебував на роботі на АЗС. Йому подзвонив ОСОБА_13 і сказав, що привезуть конверт, який треба взяти і віддати пізніше, кому саме ОСОБА_13 скаже. При цьому повідомив, що конверт привезе жінка у жовтих штанях. ОСОБА_14 взяв конверт, його затримали працівники міліції, у конверті виявилися гроші.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснив, що є головним спеціалістом Управління із захисту прав споживачів в АРК. він спільно з ОСОБА_9 та ще двома фахівцями виїжджав у м. Бахчисарай, що належить фірмі «Максимус». Про роботу з контролю за дотриманням рекламного законодавства пояснив, що після фіксації виявлених ознак порушень рекламного законодавства у місячний термін направляється вимога, якщо встановлений суб'єкт господарювання, обробляють дані, тобто готують все листування (проект) за підписом начальника, яким є ОСОБА_17. На місці не можна зробити висновок є порушення чи не має. За законом відповідальність несе тільки рекламодавець. Притягнути до відповідальності може тільки начальник Управління.

Допитаний в якості свідка начальник Інспекції ОСОБА_17 показав, що ОСОБА_7 ніяк не могла вплинути на рішення про притягнення до відповідальності, для цього є комісія, яка вирішує питання про притягнення до відповідальності осіб за порушення у сфері додержання вимог ЗУ «Про рекламу». Коли інспектор приносить документи, начальник вирішує відкривати справу або ні. Сам ОСОБА_17 та ОСОБА_7 до складу комісії не входять і вплинути на рішення комісії не могли. Передати на комісію матеріали мінуючи начальника - теж неможливо.

Крім показань потерпілої та свідків, вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який її засуджено за викладених у вироку обставин, підтверджується даними, які містяться у письмових доказах, а саме:

- згідно даним протоколу огляду місця події від 17.05.2012р. - ділянки місцевості, на якій знаходився громадянин ОСОБА_14 - у лівій виявлений прозорий пакет з грошима номіналом по 200грн. на загальну сум 3 000грн. (т. 1 а.с. 27-33,34),

- у протоколі огляду місця події від 17.05.2012р., зафіксований огляд каб. № 302 Інспекції з питань прав споживачів в АРК, де виявлені фотоапарат та у відрі для сміття уривки фотографії ломбарду, розташованого у м. Бахчисарай (т. 1 а.с.35-45),

- згідно даним протоколу допиту особи, відносно якої справу закрито, в якості підозрюваного від 17.05.2012р., в ході якого він давав пояснення, які повністю викривають ОСОБА_7 у вчиненні злочину (т. 1 а.с. 57-60),

- в ході проведення очної ставки між ОСОБА_7 та особою, щодо якої справу закрито від 18.05.2012р., останній повністю підтвердив свої показання (протоколи, т. 1 а.с. 57-60, 71-76),

- висновком хімічної експертизи № 2/194 від 15.07.2012р. встановлено, що на обох сторонах представлених на експертизу грошових купюр номіналом 200грн., є нашарування спеціальної хімічної речовини та написом «Контроль УГСБЕП» (т. 1 а.с. 171-176),

- висновком технічної експертизи № 371 від 16.07.2012р. підтверджено, що банкноти номіналом 200грн. у кількості 15шт., виготовлені на підприємстві, яке здійснює випуск грошових знаків для НБУ (т. 1 а.с. 186-189),

- згідно наказу № 38-л від 29.03.2012р., ОСОБА_7 призначено заступником начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в АРК (т. 1 а.с. 194),

- носієм інформації - оптичним диском підтверджений факт вимагання та отримання хабара ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 31-36),

- даними протоколу результатів виконання оперативно-розшукові заходи «ОТМ № 1.5», де відповідно до відеозапису в кабінеті начальника Інспекції велася розмова між ОСОБА_7, ОСОБА_10 та особи, щодо якої справу закрито. Характер розмови підтверджує вину засудженої у вчиненні злочину, оскільки вона чітко дає потерпілій зрозуміти необхідність надання їй грошової допомоги за певні послуги з вирішення питання щодо не притягнення потерпілої до відповідальності. При цьому, з відеозапису розмови, дослідженого у судовому засіданні, стає однозначно зрозуміло, що ОСОБА_7, використавши надану з потерпілою ситуацію, втягнула у свої незаконні дії спеціаліста Інспекції, з яким фактично визначили винагородження (т. 2 а.с. 32-36),

- згідно протоколу огляду предметів від 12.07.2012р., при прослуховуванні аудіо-файлу, він містить запис розмови між ОСОБА_10 та засудженою (т. 2 а. с. 37-48),

- посадовою інструкцією заступника начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів в АРК, якою визначені права та обов'язки відділу ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 9-101),

- положенням про Інспекцію з питань захисту прав споживачів в АРК, затвердженою Головою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 29.11.2011р. (т. 2 а.с. 102-107),

- протоколом очної ставки між ОСОБА_10 і особою, щодо якої кримінальна справа закрита від 30.07.2012р., згідно якого вона підтвердила свої попередні показання (т. а. с. 179-185).

За таких обставин, доводи апелянтів про недопустимість в якості доказів відеозапису та аудіозапису переговорів між ОСОБА_10 та ОСОБА_7, є необґрунтованими, оскільки здійснення таких дій носило виключно законний характер, матеріали оперативно-розшукових заходів були розсекречені і по результатам їх виконання складений відповідний протокол, тобто отримані в результаті цих дій докази є допустимими та узгодженими з іншими матеріалами справи у їх сукупності. Доводи про провокаційні дії на вчинення злочину з боку потерпілої, перевірялись та не знайшли свого підтвердження (т. 2 а.с. 82-84).

Доводи апелянтів про відсутність складу злочину в діях засудженої, неспроможні, оскільки, як встановлено судом що підтвердила і сама ОСОБА_7 вона не могла вирішувати питання чи вплинути на рішення Інспекції щодо притягнення або не притягнення ОСОБА_10 до відповідальності за порушення ЗУ «Про рекламу». Не зважаючи на це, як свідчать фактичні обставини справи, вона вирішила використати цю обставину з метою свого незаконного збагачення та дійсно, як підтверджує відеозапис у справі, надала обіцянку ОСОБА_10 позитивно вирішити питання щодо не притягнення її до відповідальності за грошову винагороду у розмірі 1000грн. Що до того, що ОСОБА_7 так і не отримала кошти, то їх отримання та передачу їй вона фактично доручила іншій посадовій особі Інспекції - особі, щодо якої справа закрита, що остання і підтвердила в суді.

Крім того, судом виконані загальні правила призначення покарання, передбачені ст.. 65 КК України, враховані дані про її особу, яка офіційно працевлаштована, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, раніше не судима, позитивно характеризується за місцем роботи, вчинила злочин середньої тяжкості, воно є необхідним та достатнім для попередження нових злочинів.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що справу розглянуто повно та всебічно, істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування вироку, не встановлено.

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженої ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 в її інтересах залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 02.07.2013р. щодо ОСОБА_7 - без зміни.

Судді

В.О. Кунцов Ю. Р. Трясун І.І.Крючков