№ справа:106/3513/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Шильнова Олена Миколаївна

№ провадження:11-кп/190/556/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кунцов В. О.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,

Суддів -Кунцова В. О., Єлгазіної Л.П.

при секретарі - Шемлей І. І.,

за участю прокурора - Сулейманової Д. Н.,

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальне провадження № 11-кп/190/556/13 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м.Євпаторії на вирок Євпаторійського міського суду АРК суду від 01.07.2013 року, яким:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Євпаторія АРК, громадянин України, з повною середньою освітою, не одружений, працюючий будівельником за договором найму, судимого 26.01.2012 року Євпаторійським міським судом АРК за ч.1 ст.286 КК України до 1 року обмеження волі, звільнився 03.11.2012 року за відбуттям терміну покарання, зареєстрований та проживаючий: АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст..75 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки та згідно ст.76 КК України на нього покладені обов'язки.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м.Євпаторія, громадянин України, з середньою освітою, працюючий будівельником за договором найму, одружений, маючий на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, проживаючий АДРЕСА_2,

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець с.Веселовка,Сакського району АРК, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, працюючий в готелі «ТЕС» техніком-електриком, не одруженого, маючий на утримані неповнолітню дитину, раніше не судимий, проживаючий АДРЕСА_3,

визнані винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді 3-х років позбавлення волі кожному.

На підставі ст..75 КК України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звільнені від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки та згідно ст.76 КК України на них покладені обов'язки.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнані винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, вчиненого за наступних обставин.

ОСОБА_7 з метою здійснення крадіжки чужого майна, незаконно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, 27.02.2013 року біля 03:00 год. прийшли в район малого дорожнього кільця при виїзді з селища Новоозерне м.Євпаторія, де розташовані люки розподільної кабельної лінії зв'язку К-9025, які знаходяться на балансі військової частини А-2506 розташованої в смт.Новоозерне м. Євпаторія. ОСОБА_9 заліз в один із люків, який знаходився під охоронною сигналізацією біля буд. №3 по вул.. Г. Десантників в смт. Новоозерне м.Євпаторії і металевим фрагментом полотна ножівки перепиляв кабель зв'язку типу «ТПП 200х0,32, після чого вони утрьох з люка кабельної лінії зв'язку стали витягати цей кабель довжиною 130 м., вартістю 1821 грн. 77 коп., проте довести свій злочинний намір до кінця не змогли, оскільки були зупинені військовослужбовцями військової частини А-2506.

Прокурор в апеляційній скарзі просить вирок в частині призначення покарання ОСОБА_7 скасувати і ухвалити новий вирок з призначенням йому покарання у виді 3 років позбавлення волі. Мотивує це тим, що призначене ОСОБА_7 покарання з застосуванням ст..75 КК України не відповідає особі обвинуваченого та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Так, апелянт вказує на те, що ОСОБА_7 має непогашену у законному порядку судимість, задовільно характеризується за місцем проживання, не працює, вчинив злочин за попередньою змовою групою осіб. На думку апелянта істотною обставиною при призначенні покарання є те, що обвинувачений неодноразово судимий, в тому числі і за вчинення злочинів проти власності, та належних висновків не зробив, не виправився і вчинив новий злочин, а тому призначене йому покарання є мяким.

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 апеляційні скарги не подавали.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_7, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, судова колегія, виконавши вимоги ст. 405 КПК України, дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Покарання ОСОБА_7 призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості, особи винного, який посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 41), не перебуває на обліку у лікарів психіатра і нарколога (а.с. 46), пом'якшуючих покарання обставин - щире каяття в скоєному , відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах досліджених у судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.

В якості обставин, обтяжуючих покарання прокурор посилається на те, що ОСОБА_7 неодноразово судимий, має непогашену судимість, не працює, вчинив злочин за попередньою змовою групою осіб. Ці посилання прокурора, на думку колегії суддів є необґрунтованими і протирічать матеріалам кримінального провадження. ОСОБА_7 дійсно був засуджений 16.10.2000 року за ст..86-1, 140ч.1 КК України (в ред.. 1960 р.), звільнився 11.04.2003 р., судимість на підставі ст..89 КК України погашена, тому вважати, що він неодноразово судимий немає підстав. Непогашена у ОСОБА_7 судимість за злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, не пов'язана зі злочинами проти власності. Що стосується роботи, то судом було встановлено, що ОСОБА_7 працює будівельником за договором найму. Не може бути обставиною, обтяжуючою покарання вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, так як відповідно до вимог ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини кодексу як ознака злочину, вона не може бути врахована при призначенні покарання як така, що його обтяжує.

Таким чином, покарання ОСОБА_7 призначено в межах санкції частини статті кримінального закону, встановленої за цей злочини, підстав вважати його несправедливим унаслідок надмірної м'якості, у судової колегії не має.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що справа розглянута повно і всесторонньо, порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування вироку, як про це просить прокурор в апеляційній скарзі, не знаходить.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Євпаторійського міського суду АРК від 01 липня 2013р. щодо ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді

В.О. Кунцов Ю.Р. Трясун Л.П.Єлгазіна