№ справа:121/963/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Марчук Олег Леонідович
№ провадження:11/190/916/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Соловйов М. В.
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Склярова В.М.
Суддів -Соловйова М.В., Кордика С.В.
за участю прокурора - Ярошенко Л.Д.
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції прокурорів прокуратури АР Крим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 18 червня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Ялтинського міського суду АР Крим від 18 червня 2013 року, кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194 , ч. 4 ст. 197-1, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 192, ч. 5 ст. 191 КК України повернута прокурору АР Крим для проведення додаткового розслідування з підстав неповноти і неправильності досудового слідства, яка не може бути усунена у судовому засіданні.
В апеляції прокурор АР Крим Торосян C.А. просить постанову суду скасувати та направити справи на новий судовий розгляд, посилаючись на істотне порушення судом першої інстанції вимог КПК України та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок також просить вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, з тих самих підстав.
Заслухавши доповідача; вислухавши думку прокурора, який підтримав апеляції прокурорів, які брали участь у розгляді справи судом першої інстанції; обговоривши доводи апеляцій та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню за наступних підстав.
За змістом ст. 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. Із цього слідує, що якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України 1960 року, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.
У такому рішенні має бути обґрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього. Суд не може вимагати проведення таких слідчих дій, здійснити які неможливо, або таких, які не стосуються обвинувачення.
Розглядаючи справу щодо ОСОБА_9, суд не виконав вимог зазначеного закону, внаслідок чого дійшов до хибного висновку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування.
Судом першої інстанції не вказано, які саме істотні порушення вимог КПК України 1960 року допущено при проведенні слідчих дій, не визначено процесуальні права яких учасників процесу порушено в ході розслідування справи, які неможливо усунути в судовому засіданні, які б виключали можливість винесення остаточного рішення у справі.
Неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За таких обставин суд першої інстанції має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити згідно з ч. 4 ст. 327 КПК 1960 року виправдувальний вирок.
Як вбачається із твердження прокурора всі можливості одержання доказів у цій частині вичерпані.
Крім того, у рішенні про повернення справи на додаткове розслідування може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього. При цьому суддя (суд) не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.
Судом, в порушення цих вимог, дана оцінка наявним доказам, що є неприпустимим на цій стадії.
В даному випадку постанова суду по своїй суті не відповідає вимогам ст. 281 КПК України 1960 року і роз'ясненням вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України.
Судом першої інстанції проігноровано роз'яснення викладені в абзаці 2 п. 10 Постанови Пленуму згідно якого, за наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального Кодексу України, якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для збільшення обсягу обвинувачення справа може бути повернена на додаткове розслідування лише за умови, що прокурор не вправі змінити обвинувачення в суді, а також коли потерпілий чи його представник вважають, що підстави для цього є, а прокурор їх не вбачає.
Суд не вправі при поверненні кримінальної справи на додаткове розслідування вирішувати наперед питання про формулювання і обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів над іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці у ході додаткового розслідування.
Крім того, відповідно до вимог ст. 67 КПК України 1960 року та п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», ніякі докази суду, прокурора, слідчого й особи, яка проводить дізнання, не мають наперед встановленої сили, а тому суд, повертаючи справу на додаткове розслідування, не вправі наперед вирішувати питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів над іншими.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що в даному випадку має місце необґрунтованість повернення справи на додаткове розслідування, про що свідчить вказівка суду на неповноту досудового слідства, не дослідження слідчим по справі обставин щодо реконструкції берегоукріплювальних споруд в районі очисних споруд у с. Гурзуф; не з'ясування і не дослідження обставин того, чи було при будівництві ТОВ «Санаторій Утьос» берегоукріплювальних споруд порушено вимоги Водного кодексу України і зазначенням, що наведене є суттєвим недоліком; не встановлення усіх обставин в частині обвинувачення за фактом заподіяння підсудним матеріальної шкоди у великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13. ОСОБА_14, який уступив свої права на інвестування і пайову участь у будівництві ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, та іншим із зазначенням, що слідчим не зібрано будь-яких доказі того, що ОСОБА_9 відкрив особистий рахунок на своє ім'я в банківській установі, неконкретність пред'явленого ОСОБА_9 обвинувачення, та інші посилання суду першої інстанції на порушення, які допущені у ході досудового слідства.
Однак, всі ці та інші процесуальні дії, вказані в постанові суду (якщо буде визнано необхідним їх проведення), суд може виконати і без повернення кримінальної справи на додаткове розслідування шляхом усунення певних недоліків безпосередньо у судовому засіданні.
Таким чином, суд прийшов до передчасного висновку, що у справі мала місце неповнота та неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, внаслідок чого необґрунтовано повернуто справу на додаткове розслідування.
Крім того, суд при розгляді справи, в постанові про направлення справи на додаткове розслідування фактично дав оцінку доказам й описав перевагу одних над іншими, що є неприпустимим.
За таких обставин, судова колегія вважає, що підстав для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства - не вбачається. Суд першої інстанції має можливість дати оцінку зібраним по справі доказам та прийняти законне рішення, а постанова суду про необхідність додаткового розслідування у даній справі є необґрунтованою, не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Виходячи з наведеного, колегія суддів уважає, що судом при поверненні кримінальної справи на додаткове розслідування допущені такі порушення кримінально-процесуального
законодавства, які істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що відповідно до вимог ст. 370 КПК України 1960 року є підставою для скасування постанови, постановленої у справі по обвинуваченню ОСОБА_9 з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді суду необхідно розглянути зазначену кримінальну справу з дотриманням чинного законодавства та постановити законне рішення.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурорів Лемешева О.В. та Таросяна C.А. - задовольнити.
Постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 18 червня 2013 року стосовно ОСОБА_9 - cкасувати.
Призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суддів.
Запобіжний захід ОСОБА_9 залишити у вигляді письмового зобов'язання.
Судді
В.М. Скляров М.В. Соловйов С.В. Кордик