№ справа:116/3731/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Тімофеєва Ганна Олександрівна

№ провадження:11-кп/190/639/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кунцов В. О.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,

Суддів -Кунцова В.О., Крючкова І.І.

при секретарі -Шемлей І.І..,

за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.,

Потерпілого захисника Обвинуваченої ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальне провадження № 11-КП/190/639/13 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_9 на вирок Сімферопольського районного суду АРК від 26 липня 2013 року, яким:

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Сімферополя, АРК, громадянка України, з середньою освітою, не працююча, зареєстрована: АДРЕСА_1 проживаюча, АРК, АДРЕСА_2 раніше не судима

визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України з призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь позивача - Сімферопольського районного територіального медичного об'єднання 2 270,50грн. витрат на лікування потерпілого.

Питання з речовими доказами вирішене.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду, ОСОБА_9 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: за умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Так, 18.05.2013р. приблизно о 02.10год. ОСОБА_9 проникла у домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, де на грунті тривалих неприязних відносин з ОСОБА_7 нанесла останньому ножем, який взяла у залі цього ж будинку, один удар в область живота зліва. Згідно висновку експерта № 1053 у ОСОБА_7 виявлені пошкодження у виді одиночного проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням брижі тонкого кишечнику і розвитком внутрішньочеревної кровотечі.

Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Обвинувачена ОСОБА_9 в апеляційній скарзі та доповненні до неї, не оскаржуючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить змінити вирок суду в частині призначеного їй покарання, шляхом його пом'якшення на підставі ст.. 69 КК України, мотивуючи тим, що є інвалідом 3 групи, раніше не судима, має на утриманні мати 1936р.н., та доньку, 1989р.н.. яка є багатодітною матір'ю, з трьома неповнолітніми дітьми. Кримінальне правопорушення вчинила на грунті почуття ревнощів до свого співмешканця, який на даний момент не має до неї претензій, свою вину визнала, сама звернулась до органів міліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідача, обвинувачену ОСОБА_9, яка підтримала свої апеляційні вимоги, та просила перекваліфікувати її дії на ст..123 КК України, оскільки вона вчинила злочин в стані сильного душевного хвилювання, захисника який також підтримав її апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_7, який питання про пом'якшення покарання залишив на розсуд суду, прокурора, який заперечував проти її задоволення, судова колегія, виконавши вимоги ст. 405 КПК України, вважає, що апеляційна скарга потерпілої підлягає задоволенню частково.

Винність ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке її визнано винною за викладених у вироку обставинах, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, яким суд дав належну правову оцінку, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Дії ОСОБА_9 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.

Колегія суддів не знаходить підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_9 зі ст. 121 ч.1 КК України на ст. 123 КК України, а саме на умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, оскільки обвинувачена ОСОБА_9 пояснила, що вона, після того, як в 23 год. застала свого співмешканця з іншою жінкою, пішла додому і повернулась до помешкання ОСОБА_7 о 2 годині ночі, через 3 години, тобто через значний проміжок часу, перелізла через вікно, знайшла в одній із кімнат ніж, яким спричинила потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. За таких обставин, підстав вважати, що вона заподіяла їх в стані сильного душевного хвилювання, судова колегія не вбачає.

Доводи потерпілої в її апеляційній скарзі щодо надмірної суворсті призначеного судом покарання, є обгрунтованими.

Так, ОСОБА_9 повністю визнала свою вину, щиро розкаялась у вчиненому, сприяла розкриттю злочину, про вчинення якого вона самостійно повідомила до органів міліції, є інвалідом 3 групи, претензії з боку потерпілого відсутні, має на утриманні доньку, яка в свою чергу є багатодітною матір'ю, мати похилого віку, які потребують догляду, раніше не судима.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає можливим пом'якшити покарання обвинуваченій ОСОБА_9 шляхом застосування до нього положень ст.. 69 КК України, тобто призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Сімферопольського районного суду АРК від 26.07.2013р. щодо ОСОБА_9 змінити. Знизити призначене покарання за ч. 1 ст. 121 КК України до 3 років позбавлення волі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.

Судді

В.О. Кунцов Ю.Р.Трясун І.І.Крючков