№ справа:122/16469/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Спасьонова Олена Анатоліївна

№ провадження:11-кп/190/572/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Соловйов М. В.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Cклярова В.М.

Суддів -Соловйова М.В., Кордика С.В.

за участю прокурора - Ярошенко Л.Д.

при секретарі обвинуваченого захисника Оруджові Ф.А.о. ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальне провадження у кримінальному провадженні по апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя від 09.07.2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним за ч. 1 ст. 187 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_7 у дохід держави процесуальні витрати в сумі 244 гривень 50 копійок.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 26.03.2013 року приблизно о 20 годині ОСОБА_7 знаходячись в приміщенні магазину «Берізка», розташованого за адресою: м. Сімферополь вул. Індустріальна буд. 20, реалізуючи умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, напав на ОСОБА_9, яка є продавцем даного магазину, і з погрозою застосування до неї насильства, небезпечного для життя та здоров'я, що виразилося в застосуванні предмета, що згідно висновку експерта № 5/138 від 10.04.2013 року є пневматичним (газобалонним) пістолетом «GROSMAN» моделі «1088» калібру 4.5 мм., відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 313 грн., що належать ОСОБА_10, після чого при спробі втекти з місця злочину з викраденим майном, був затриманий працівниками міліції на виході з магазину.

Обвинуваченим ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу на зазначений вирок, в якій він просить вирок суду першої інстанції змінити у частині призначено покарання, застосувавши вимоги ст. 75, 76 КК України, звільнивши від відбування основного покарання з випробувальним строком, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі обвинуваченого внаслідок його суворості.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обвинуваченого і його захисника, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, заслухавши учасників кримінального провадження у дебатах і останнє слово обвинуваченого, вивчивши кримінальне провадження, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції провадження розглянуто в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких докази судом не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.

Як вбачається з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_7, суд першої інстанції, дотримався вимог ст. ст. 65-67 КК України, та роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», врахував у повному обсязі ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має не утриманні мати, яка є інвалідом 3 групи.

Обираючи вид і строк покарання, суд першої інстанції в повній мірі врахував суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, з урахуванням обставин, що пом'якшують карання обвинуваченого у виді повного визнання свої вини і щирого каяття, конкретних обставин провадження, відсутність обставин, що обтяжують покарання, його молодий вік, стан здоров'я, призначив покарання, в мінімальних межах, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Колегія суддів не може погодитися з доводами про те, що обвинувачений скоїв злочин у результаті збігу тяжких особистих обставин, оскільки для визнання цих обставин такими, що пом'якшують покарання, необхідно встановити об'єктивний зв'язок між даними обставинами і вчиненим правопорушенням.

Що стосується доводів обвинуваченого щодо не врахування судом першої інстанції при обранні і призначенні міри та виду покарання, його стану здоров'я, то зазначені доводи є необгрунтовними, оскільки судом першої інстанції враховано і конкретні обставини провадження і стан його здоров'я, та його молодий вік.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості врахувати зазначені обставини повторно.

Підстав для застосування вимог ст. 69, 75 КК України, колегія суддів також не вбачає.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 415, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя від 09.07.2013 року стосовно ОСОБА_7 , - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засуджений, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді

В.М. Скляров М.В. Соловйов С.В. Кордик