Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі
головуючого Літвінова Є.В.,
суддів Франтовської Т.І., Лагнюка М.М.,
за участю прокурора Голюги В.В.,
розглянула в судовому засіданні 19 вересня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 9 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 22 січня 2013 року щодо ОСОБА_2
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 9 листопада 2012 року засуджено
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості;
за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 22 січня 2013 року вирок районного суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
12 січня 2012 року, біля 22 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні кімнати для робочих на другому поверсі адміністративного будинку ТОВ «Чернівці Поліхімбуд», що розташований по вул. Севастопольській, 36, в м. Чернівці, під час вживання спиртних напоїв разом із своїм колегою по роботі ОСОБА_3, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з останнім, у ОСОБА_2 виник умисел, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_3 Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 діючи умисно та протиправно, почав ОСОБА_3 наносити удари руками та ногами по голові та тулубу, після чого збив його з ніг та продовжив побиття потерпілого. В результаті чого, ОСОБА_3 були спричинені, в тому числі і тяжкі тілесні ушкодження, які відповідно до висновку експерта № 56 від 28 лютого 2012 року, є небезпечними для життя в момент спричинення та знаходяться у прямому причинному зв'язку з фактом настання, ІНФОРМАЦІЯ_2, смерті потерпілого ОСОБА_3
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить змінити судові рішення щодо засудженого, перекваліфікувати його дії на ст. 118 КК України та пом'якшити покарання. Вважає, що ОСОБА_2 перевищив межі необхідної оборони захищаючись від потерпілого, який також наносив засудженому удари, про що є відповідні докази у справі. Вказує на неправильне застосування судами кримінального закону, а як наслідок невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину та засудженого внаслідок суворості.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Голюги В.В., яка вважала, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні й детально викладених у вироку, і є обґрунтованим.
Суд, безпосередньо дослідив зібрані по справі докази, здійснив їх оцінку у повній відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, встановив обставини справи з належною повнотою.
Дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно.
У касаційній скарзі захисник засудженого стверджує, що ОСОБА_2 діяв у стані необхідної оборони з перевищенням її меж.
Зазначені посилання захисника, на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами кримінальної справи та дослідженими по справі доказами.
Відповідно до даних, які містяться у висновку судово-медичної експертизи № 56 від 28 лютого 2012 року, наявні у потерпілого ОСОБА_3 тілесні ушкодження, є небезпечними для життя в момент спричинення та знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням його смерті.
Приведені дані свідчать, що ОСОБА_2 в момент нанесення ударів потерпілому, який в цей момент перебував в горизонтальному положенні та лежав на підлозі, не перебував у стані необхідної оборони і не перевищував її меж, оскільки в цей момент з боку потерпілого не існувало суспільно - небезпечного посягання на життя і здоров'я засудженого.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про призначення засудженому покарання, суд у повній мірі дотримався вимог зазначеного закону.
Суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_2 за вчинення особливо тяжкого злочину, з урахуванням даних про його особу, а саме те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий та наслідків учиненого злочину прийшов до правильного висновку про те, що таке покарання необхідне і достатнє для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Також при призначенні покарання ОСОБА_2 судом враховано як обставина, що пом'якшує покарання засудженому, наявність на утриманні матері пенсійного віку, а обставиною, що обтяжує покарання судом визнано вчинення злочину ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, на думку колегії суддів, покарання судом призначене у відповідності до вимог ст. 65 КК України, а тому доводи захисника про невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу, є безпідставними.
Апеляційний суд, відповідно до ст. 377 КПК України в редакції 1960 року, при перегляді справи за касаційною скаргою захисника засудженого, зробив правильний висновок щодо кваліфікації дій засудженого та про те, що судом першої інстанції було взято до уваги всі обставини, що впливають на призначення покарання ОСОБА_2
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 394-396, 398 КПК України від 28 грудня 1960 року та пунктами 11, 15 Перехідних положень КПК України від 13 квітня 2012 року, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 9 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 22 січня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Судді:
_________________ ________________ _________________
М.М. Лагнюк Т.І. Франтовська Є.В. Літвінов