Справа № 1-145/2008  року

В  И  Р  О  К

ім’ям  України

16 жовтня 2008 року                     Шаргородський районний суд Вінницької області

     

 в складі  головуючого                  судді  Соколовської Т.О.

 при секретарі                                           Пруц І.Л.

 з участю прокурора                                 Мазура Ю.А.

 

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в  місті Шаргороді  в залі суду справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя   АДРЕСА_1  Шаргородського району Вінницької області,  українця, громадянина України, з  базовою середньою освітою,  розлученого, не  працюючого, невійськовозобов’язаного, раніше  судимого ІНФОРМАЦІЯ_2  Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 164 КК України до покарання у виді  двісті сорока годин громадських робіт,

  у вчиненні злочину, передбаченого ст.389 ч.2 КК України,

 

В С Т А Н О В И В:

            Суд визнав доведеним, що підсудний ОСОБА_1  вчинив ухилення від відбування  громадських робіт,  будучи засудженим до цього покарання.

           Злочин вчинено за наступних обставин.

           Підсудний ОСОБА_1 , будучи засудженим  вироком Шаргородського районного суду від ІНФОРМАЦІЯ_2  за ч. 2 ст.164 КК України до покарання у виді  240 годин громадських робіт, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто з часу, коли  вирок звернено до виконання і йому під підписку інспектором КВІ Шаргородського району було роз’яснено порядок і умови відбування зазначеного виду покарання та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від його відбування, ухилився від відбування покарання, а саме: до відбування покарання у виді  24о годин громадських робіт на території   ІНФОРМАЦІЯ_4  Шаргородського району Вінницької області взагалі не приступив.                                                

           Допитаний в судовому засіданні підсудний   ОСОБА_1  винуватим себе  у вчиненні злочину визнав повністю, не заперечував факту вчинення злочину при вище наведених обставинах, розкаявся у скоєному, просив  його  суворо не карати, оскільки усвідомив свою провину.          

                      За згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ст. 299 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував, чи правильно підсудний розуміє зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності та істинності його позиції у суду немає. Суд також роз’яснив підсудному, що при таких обставинах він позбавляється права  оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

                    Таким чином суд прийшов до висновку, що підсудний ОСОБА_1 . вчинив ухилення від відбування  громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, винуватість його доведена, дії органами досудового слідства  кваліфіковані вірно і він повинен нести відповідальність  за вчинений злочин за ст. 389 ч.2  КК України.            

                    При призначенні покарання підсудному   ОСОБА_1  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

                    ОСОБА_1  розкаявся у скоєному. Цю обставину суд враховує як пом’якшуючу  покарання підсудного.

                   Обставин, обтяжуючих покарання підсудного   ОСОБА_1  судом не встановлено.    

                   З урахуванням цих обставин суд вважає, що виправлення  та перевиховання підсудного   ОСОБА_1  можливе в умовах  застосування покарання у виді обмеження волі. При цьому покарання ОСОБА_1  слід призначати   на підставі ст. 71 КК України, тобто до призначеного за новим вироком покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім  вироком Шаргородського районного суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням правил п.4 ч.1 ст.72 КК України, відповідно до вимог якого - одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт.

   

                   Керуючись ст.ст.321,323,324 КПК України,  суд

З  А  С  У  Д  И  В:  

                    ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України і засудити його за цією статтею до покарання у виді обмеження волі строком на  два роки.

                 На підставі ст.71  КК України до призначеного покарання  повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Шаргородського районного суду від ІНФОРМАЦІЯ_2  – тридцять днів обмеження волі і остаточно до відбування ОСОБА_1  призначити  два роки і  тридцять днів обмеження волі.

                 Міру запобіжного заходу  засудженому ОСОБА_1  до вступу вироку в законну чинність залишити  попередню – підписку про невиїзд.                                                              

                  На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: