Справа № 121/4207/13-ц

2/121/1677/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Кайро І.А., при секретарі - Шевчук Н.О., за участю позивача ОСОБА_1, та його представника ОСОБА_2, за участю відповідача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, за участю третьої особи ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення споруд

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 в якій просить зобов'язати відповідача усунути йому перешкоди в користуванні належним йому жилим будинком за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно збудованих - туалету літера Щ та 1/3 кухні літера И в будинку АДРЕСА_1, за рахунок ОСОБА_3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1, туалет літера Щ, кухня літера И, літня кухня літера Я-1 та веранда літера Я-11 в будинку АДРЕСА_1. Відповідно до правовстановлюючих документів ОСОБА_3 не належить туалет літера Щ та кухня літера И, дозволів на будівництво відповідачем вказаних споруд на прибудинковій території ОСОБА_1, як власником будинку АДРЕСА_1 не надавалось. При будівництві туалету літера Щ та 1/3 кухні літера И порушені вимоги ч. 3 п. 3.25 державних будівельних норм 360-92 „Планування та забудова міських та селищних поселень ". Здійснивши самовільне будівництво з порушенням будівельних норм, відповідач позбавила його можливості обслуговувати належний йому будинок, який потребує поточного та капітального ремонту, перешкоджає проходу до його приміщень, розташованих в цокольному поверсі. Також порушений нормальний стік лівневих вод, що призводить до псування історичного будинку, яким є його домоволодіння.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з тих самих підстав.

Відповідач, представник відповідача та третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що спірні споруди не можуть вважатися самовільними, оскільки за правовстановлюючими документами належить ним на праві власності, та не можуть бути знесеними.

Треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 до суду не з'явилися, про день та час розгляду справи сповіщені належним чином

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1, що підтверджено копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.10).

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок № 1535 від 04 серпня 1997 року (а.с. 56), ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 належить домоволодіння АДРЕСА_1 (по 1/5 часток кожному).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року (а.с.80-85) по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради Автономної Республіки Крим, третя особа - ОСОБА_8 про визнання рішення протиправним, встановлено, що позивачу (ОСОБА_3) на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Згідно технічного паспорту від 10 вересня 2007 року до свідоцтва про право власності на житло до складу квартири входить 1/3 частка кухні літера „И", літня кухня літера „Я", веранда літера „Я", туалет літера „Щ". Згідно інвентарної справи по будинку АДРЕСА_1 зі станом на 13 травня 1974 року на прибудинковій території вказаного будинку значилась будівля під літерою „И" та даних про те, що вказана будівля була як самовільно збудована споруда не існувало, отже вважати, що вказана будівля була та залишається самовільною спорудою немає підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруь участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Оскільки судом достовірно встановлено, що спірні будови - туалет літера Щ та 1/3 кухні літера И в будинку АДРЕСА_1 не є самовільними, належать на праві власності ОСОБА_3, то вони не підлягають знесенню як самовільні.

Оскільки у задоволені позовних вимог відмовлено, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем при подачі позову підлягають залишенню на його рахунок.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.10,11,60,61, 215-217 ЦПК України, 316,319,321, 328, ЦК України суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6, , ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення споруд - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя