ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2008 р.

Справа №  17/10

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І. розглянувши  матеріали справи № 17/10

за позовом: приватного підприємства "Агрорембудсервіс", м. Кіровоград  

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Кіровоград-Авто",                м. Кіровоград

про стягнення 542 588,40 грн. заборгованості за виконані  роботи

Представники сторін:

від позивача - Задеряка О.І., довіреність № 55 від 26.09.2008 року;

від позивача - Протівцев Ю.М., довіреність № 6 від 10.11.2008 року;

від відповідача - Турчанов О.В., довіреність № 26 від 02.02.2006 року;

СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємством "Агрорембудсервіс", м. Кіровоград, подано позов до відкритого акціонерного товариства "Кіровоград - Авто", м. Кіровоград, про стягнення 542 588,40 грн. заборгованості по оплаті вартості виконаних будівельних робіт.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                                В С Т А Н О В И В:      

Правовідносини між учасниками спору виникли на підставі  укладених в результаті  вільного волевиявлення сторін повноважними представниками  договорів  підряду N09/02-1 від 2.09.2005р., N 21-к від 10.09.2005р., N 19 від 27.10.2005р., N 123 від 30.11.2004р., предметом яких визначено порядок  проведення  робіт по облаштуванню підлоги в автосалоні,  по фарбуванню металоконструкцій в виробничому цеху, по демонтажу старої фасадної системи…, по обладнанню опалення в салоні ВАТ “ Кіровоград-Авто” за адресою вул.. Генерала Родимцева, 123 в м. Кіровограді    відповідно до доданої до  кожного договору  кошторисної документації /п.1.1. договорів/ та проведення розрахунків за виконані  роботи.

Згідно до   умов п. 2 договорів строк виконання робіт –2 –3 місяці з моменту перерахування замовником –відповідачем по справі авансу, який згідно п. 4 договорів становить 50 % від кошторисної вартості.

Пункт  3.1. договорів передбачив обов’язок  замовника –відповідача по справі прийняти виконану підрядником –позивачем по справі, роботи, оглянути їх і у випадку виявлення допущених в роботі відхилень від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них  підряднику. Обов’язок виготовити кошторисну документацію покладено на замовника.

Пунктом 3.2. договорів передбачений обов’язок підрядника у випадку  проведення додаткових робіт, які призведуть до  перевищення кошторису,

повідомити про це замовника на протязі  5-ти днів.

Сума договору визначена в договорі або попередньому кошторисі. Остаточна оплата виконаних робіт здійснюється замовником на протязі 5 банківських днів з дня підписання акта виконаних робіт. / п.4. договору/.

Замовник після одержання повідомлення від підрядника  про готовність до передачі виконаних робіт повинен прийняти їх на протязі 3-х робочих днів. Замовник має право відмовитися від приймання робіт в випадку виявлення  недоліків  виконаної роботи / п.6 договорів/.

Згідно п. 7 договорів підрядник несе відповідальність за прострочення передачі виконаних робіт замовнику та за інші порушення умов даних договорів, якщо не доведе, що ці порушення виникли не з його вини. Замовник за неналежне виконання зобов’язань несе відповідальність перед підрядником в вигляді виплати неустойки.

На виконання умов договорів   позивач  проводив   роботи, а  відповідач у встановленому порядку  приймав вказані  роботи.

Однак,  направлені  позивачем  15,16 та 17 листопада 2005р.  акти приймання- передачі  робіт №№ 9,10,12,13  відповідачем не були  підписані, оскільки  відповідач не погодився з їх змістом  щодо обсягів  фактично виконаних робіт.

У звязку  з  відмовою  відповідача підписати  акти  виконаних робіт  позивач звернувся  з позовом до суду про зобовязання  відповідача підписати акти виконаних робіт N 9, N 10, N12, N13.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2008р. по справі  №17/87 в  задоволенні позовних вимог відмовлено  повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав повністю оскільки вважає, що   позовні вимоги щодо проведення  оплати саме за  актами форми №2в №№9,10,12,13 є необгрунтованими, що повністю підтверджено фактичними даними, встановленими при розгляді  справи №17/87, рішення по якій не було оскаржене і набрало чинності.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм  юридичну оцінку, господарський суд прийшов до переконання, що позовні вимоги не є обгрунтованими, в позові необхідно відмовити враховуючи наступне.

За приписами ст.35 ГПК України  обставини,  визнані  господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого  органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів  справи, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2008р. по справі  №17/87за позовом   приватного підприємства "Агрорембудсервіс" м. Кіровоград  до  відкритого акціонерного товариства "Кіровоград-Авто", м.Кіровоград  про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: підписати акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в за договором № 09/02-01 від 02.09.2005 року  акт № 9 від 16.09.2005 р.; за договором № 21-к від 10.09.2005 року  акт № 10 від

12.12.2005 р.,  за договором № 19 від 27.10.2005 року акт № 12; за договором № 123 від 30.11.2004 року акт № 13  в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю враховуючи наступне.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 837, 838, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона / підрядник /  зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони / замовника /, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За змістом ст.877 ЦК України, підрядник зобов’язаний здійснювати будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Договором будівельного підряду  мають бути визначені склад і зміст  проектно-кошторисної документації. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність в зв’язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов’язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника у розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов’язаний зупинити відповідні роботи.

Порядок передачі та прийняття робіт визначений ст.882 ЦК України.

Згідно ч.4 цієї норми, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. При цьому, акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Крім того, із матеріалів справи / а.с. 53, 55 зворот т. 3/ пункту  6 висновку будівельно-технічної експертизи N1769-1770/21 від 12.02.2008р. вбачається, що визначити час отримання проектно-кошторисної документації замовником та передачу її для виконання підрядній організації неможливо. Обома сторонами не надано акти передачі проектно-кошторисної документації чи листи, згідно яких відбулася передача такої документації, в зв’язку з їх відсутністю.

Ненадання обома сторонами експерту  проектно-кошторисної документації в повному обсязі, ненадання виконавчої документації та реєстру актів на

приховані роботи та всі акти на приховані роботи підтверджено поясненнями до висновку N 1769-1770/ 21 судового експерта від 16.05.2008р. Вказані документи повинні знаходитися у обох сторін.

Викладене свідчить про те, що позивачем не підтверджено виконання робіт, зазначених в спірних актах, згідно проектно-кошторисної документації, що є додатком до договорів.

Із висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23.06.2007р. /а.с.3-10 т. 2/ вбачається, що роботи, зазначені в актах N 9, N12, N13 частково не відповідають проектно-кошторисній документації, а проектно-кошторисна документація на роботи, зазначені в акті N 10 взагалі відсутня.

Вказані обставини не спростовані висновком судової будівельно-технічної експертизи від  12.02.2008р., викладеним у відповіді на питання N 6 / а.с.50-55 т. 3/. Крім того, вказаним висновком встановлений факт відсутності доказів приймання-передачі замовником підряднику проектно-кошторисної документації та відсутності робочої документації, виконавчої документації, реєстру актів на приховані роботи, які повинні бути у обох сторін.

Із експертного висновку від 12.02.2008р. / а.с. 55 т. 3/ вбачається що в акті N 10 встановлено завищення фактичних ринкових нарахувань, що впливає на підвищення договірної ціни. Разом з тим, доказів попередження підрядником про  таке підвищення замовника  відсутнє, що свідчить про порушення позивачем вимог ст. 877 ЦК України та відсутність підстав у відповідача підписати акт N 10.

Вказані обставини та відсутність даних про 50% авансування відповідачем підрядних робіт / п.4.2. договорів/ та право підрядника/ п.3.3.1. договорів/ не розпочинати роботи а розпочаті призупинити, свідчать про те, що позивач  здійснив підрядні роботи в порушення умов вищезазначених договорів, діяв на власний ризик.

Згідно ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладені обставини та вимоги ст. 875 ЦК України і умови пунктів 1.1. договорів виконувати роботи відповідно до кошторисної документації, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для  стягнення з відповідача  заборгованості за  виконані роботи, які ним фактично не були прийняті в повному обсязі.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися  іншими засобами доказування.

Крім того, на думку господарського суду  визначальним для вирішення спору є саме факт відсутності у  позивача  підписаних  відповідачем у  встановленому порядку  актів  приймання- передачі  робіт форми 2В.

Відповідно  до спільного наказу Міністерства  статистики України і  Державного комітету  України у  справах  містобудування та  архітектури №26/5 від 27.01.1997 року “Про затвердження  типових  форм первинних облікових  документів з  обліку   капітального  будівництва”  ( в редакції  яка  діяла на вересень-грудень 2003 року) були  затверджені  типові  форми первинних  облікових  документів і  введені в дію з січня 1997 року :№ КБ 2в “Акт приймання виконаних підрядних  робіт”, №КБ-3 “Довідка про вартість  виконаних  підрядних робіт та  витрат” №4-А “Довідка  про вартість  проектно-вишукувальних  робіт”. Дія типових  документів  зазначених  форм була  розповсюджена на  об'єднання, підприємства та  організації  всих  форм  власності та  господарювання,  розташованих  на  території  України, що виконують  будівельно-монтажні, будівельно-ремонтні, проектно-вишукувальні  роботи ( п.п.1,2 Наказу). Акт приймання виконаних  підрядних  робіт складається  для  розрахунку за  виконанні будівельні  роботи. Акт  складається у  двох примірниках (для  підрядника і  замовника)  на  основі  журналу   виконаних  робіт ( форма №КБ-6).  Таким  чином,  підтвердженням  факту виконаних  робіт є акт  приймання виконаних робіт форми №КБ-2В.  Зазначені  акти   були складені, але не підписані   сторонами.

Спір  між сторонами виник при  вирішенні  питання  щодо  обсягів фактично виконаних робіт.

Разом з тим, господарським судом проведено  дослідження   складених   відповідачем в односторонньому порядку  актів № форми 2В, які  не підписані позивачем і з вказаних вище підстав не можуть судом  бути взяті до уваги для  визначення фактичної заборгованості за виконані роботи. Крім того, за приписами  ч.3 ст.43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим. Навіть часткове  задоволення позовних вимог на підставі  складених відповідачем актів  форми 2В потягне за собою  вихід суду за межі позовних вимог, оскільки  позовні вимоги   чітко визначають підстави для  стягнення  заборгованості по оплаті виконаних  будівельних робіт: акти №№ 9,10,12, 13 складених  позивачем, але не підписаних  відповідачем.

Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача  заборгованості по оплаті   неприйнятих ним  робіт, за обставин, викладених у позовній заяві, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Клопотання позивача про  необхідність  призначення   комплексної судово- будівельної та судово- товарознавчої експертизи, проведення якої доручити старшому науковому співробітнику Одеського науково- дослідного інституту судових експертиз Кіровоградського відділення  Попову В.В. та залучити для  надання експерту необхідної методичної і  розрахункової документації ВАТ «Кіровоградагропроект» не підлягає до задоволення, оскільки   позивачем не надано доказів невідповідності   висновків  проведених  по справі №17/87 експертиз або протиріч у їх висновках, що можуть бути підставою для проведення  повторної чи комплексної експертизи. Не відповідає  принципам обєктивності і залучення до проведення експертизи ВАТ «Кіровоградагропрект», який за твердженням позивача  здійснював    авторський нагляд за   проведенням   робіт та  може мати  заінтересованість в висновках щодо якості  провенденого авторського нагляду. Крім того, всі матеріали  для  дослідження експерту   повинні  надаватись лише  з відома суду, а  застосування  методики та  розрахунків  експерт повинен провести самостійно без будь- якого впливу   на  повному, об"єктивність та всебічність дослідження з метою отримання   експертного висновку.

Поряд з цим, господарським судом не приймається до уваги та розцінюється як  безпідставне посилання в клопотанні від 07.10.2008 року  на ст.146 ЦК України про визнання фактів виконання позивачем робіт по актах №№9,10,12,13 встановленими, оскільки при розгляді  справи господарський суд керуються приписами  Господарського  процесуального кодексу України, а посилання  позивача на визнання замовником обсягів виконаних робіт по актах №№9,10,12,13 та про те, що обєм виконаних робіт узгоджено актами між підрядчиком та представником замовника на  сховані роботи, який зафіксовано у відповідних актах виконаних робіт, не відповідає фактичним обставинам справи та повністю спростовується наданими представником  відповідача  після проведення вказаних експертиз доповненнями до відзиву на позовну заяву  від 03.10.2008 року.

Крім того, предметом дослідження по справі є  визначення вартості  фактично  виконаних робіт та її стягнення, який безпосередньо повязаний з обсягами виконаних робіт  згідно до умов договорів та  поза умовами цих договорів, зокрема з відступом від кошторисів.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 837, 838, 854, 875, 877, 882 ЦК України, ст. ст.  33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України господарський суд,-

                                              

                                             В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі,  якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено  лише   вступну   та  резолютивну  частини  рішення,  воно  набирає  законної сили після  закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя