Справа № 106/4725/13-к

1-кп/106/351/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд АР Крим у складі:

головуючого судді Лантратовій А.І.

при секретарі Захаровій Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесенного 21.04.2013 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120131300800002434, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження с. Алтин-Топкан Таджикістан, громадянки України, освіта середня, працюючої машиністом з прання білизни у будинку-інтернату для інвалідів та громадян похилого віку, одруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, прож.: АДРЕСА_1, раніше не судимої, відносно якої запобіжний захід не обирався,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

за участю прокурора - Іванюк Т.Г.

обвинуваченої - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19.04.2013 року близько 17.00 годині перебувала в кв.АДРЕСА_2, де у неї виник конфлікт з сусідкою ОСОБА_2 В ході конфлікту ОСОБА_1 з метою заподіяння тілесних ушкоджень навмисно схопила руками за голову ОСОБА_2 і вдарила її головою об раковину, після чого умисно нанесла декілька ударів рукою в потиличну область голови потерпілої.

Згідно судово-медичної експертизи №253 від 22.04.2013 року у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі і шиї зліва, дані тілесні ушкодження є легкого ступеня тяжкості.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України не визнала. Пояснила, що вони із ОСОБА_2 проживають в одному дворі і тривай час між ними існують неприязні відносини. 19.04.2013 року вона прийшла з роботи і відпочивала, коли почула як під її вікнами гавкає собака ОСОБА_2 та попросила ОСОБА_2 прибрати собаку. Між ними виник конфлікт, в ході якого вона опинилась перед дверима ОСОБА_2 і щоб закрити вхідні двері штовхнула потерпілу у квартиру і зачинила двері з вулиці. Ніяких тілесних ушкоджень потерпілій вона не спричиняла, до квартири ОСОБА_2 не заходила. Зазначила, що ОСОБА_2 в той день була взута у взуття на платформі і можливо сама впала і вдарилася. Також вказує, що під час конфлікту в руках у ОСОБА_2 був кухонний ніж.

Вина обвинуваченої у вчиненні злочину за обставин, зазначених в описовій частини вироку повністю підтверджується зібраними та дослідженими доказами і матеріалами справи.

Потерпіла ОСОБА_2, допитана в судовому засіданні пояснила, що 19.04.2013 р. у вечірній час вона почула як гавкає її собака. У дворі будинку були ОСОБА_1 і ОСОБА_3, за зовнішніми ознаками яких вона визначила, що вони перебувають в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 зайшли до неї, і ОСОБА_1 почала її бити, а ОСОБА_3 тримала двері. ОСОБА_1 вдарила її об раковину. Після побиття вона зателефонувала ОСОБА_4 і та до неї прийшла та надала допомогу. Протягом двох днів вона лежала вдома і не вставала. 21.04.2013 р. до неї зайшла ОСОБА_5, яка відвела її до міліції і до лікарні. Зазначила, що зараз не дуже гарно пам'ятає всі подробиці подій 19.04.2013 р, але при проведенні слідчого експерименту вона точно зазначила яким чином ОСОБА_1 завдала їй тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_4, допитана в судовому засіданні пояснила, що 19.04.2013 р. приблизно о 17.00 годині їй зателефонувала ОСОБА_2 і вона пішла до неї. Коли вона зайшла у двір, то побачила, що ОСОБА_1 намагається вирвати калитку, яка встановлена безпосередньо біля входу до будинку ОСОБА_2. Поруч була ОСОБА_3, яка заспокоювала ОСОБА_1. За запахом вона зрозуміла, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 у цей час стояла по той бік калитки. Коли вона прийшла ОСОБА_2 вся була у крові. У квартирі ОСОБА_2 вона також помітила, що край раковини забруднений кров'ю. Зі слів ОСОБА_2 знає, що конфлікт між нею і ОСОБА_1 виник через те, що запахи з квартири ОСОБА_2 потрапляють до квартири ОСОБА_1, а також через те, що собака ОСОБА_2 гавкає під вікнами ОСОБА_1. Зазначила, що ОСОБА_2 проживає одна. Ніхто інший завдати тілесні ушкодження їй не міг.

Свідок ОСОБА_6, допитана в судовому засіданні пояснила, що живе навпроти квартири ОСОБА_2 На наступний день після конфлікту вона побачила побиту ОСОБА_2 Про те, що ОСОБА_2 побила ОСОБА_1 їй відомо зі слів потерпілої.

Свідок ОСОБА_7, допитана в судовому засіданні пояснила, що являється сусідкою ОСОБА_1 і ОСОБА_2. У дворі, де вони живуть вона чує постійні сварки. 20.04.2013 р. вона бачила побиту ОСОБА_2, котра їй сказала, що її побила ОСОБА_1 Особисто ОСОБА_1 вона не знає, але як сусідку може охарактеризувати негативно, оскільки вона постійно оскорбляє свою сусідку ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_3, допитана в судовому засіданні пояснила, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 постійно виникають конфлікти та існують неприязні відносини. Ініціатором конфліктів виступає ОСОБА_2. 19.04.2013 р. о 18.00 годині вона почула шум у дворі і коли вийшла, то побачила, як між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виник конфлікт. ОСОБА_2 вийшла у двір із ножем в руках. ОСОБА_1 зайшла за калитку, встановлену перед дверима ОСОБА_2. Вона встала між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 і відштовхувала ОСОБА_1 назад. ОСОБА_1 в цей час штовхнула ОСОБА_2 до квартири, а вона її закрила з зовнішнього боку і деякий час тримала двері зачиненими. В середину квартири ОСОБА_1 не заходила. Вона забрала ОСОБА_1 до себе, де давала заспокійливі засоби. Коли прийшла Кібітова, вони майже 40 хвилин розмовляли у дворі і домовились мирно врегулювати конфлікт. У ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, крім подряпини на обличчі, не було. Крові на раковині вона не бачила, оскільки в середину квартири ОСОБА_2 не заходила. Вважає, що у ОСОБА_2 є підстави обмовляти ОСОБА_1. Також вказує, що свідком конфлікту ОСОБА_1 і ОСОБА_2 була її подруга ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_9, допитана в судовому засіданні пояснила, що тривалий час вона приятелює із ОСОБА_2 21.04.2013 р., коли вона зайшла провідати ОСОБА_2 і побачила завдані останній тілесні ушкодження. Вона її підняла і разом вони ходили до міліції та лікарні. Зі слів ОСОБА_2 знає, що її побила ОСОБА_1. Охарактеризувати ОСОБА_1 може як скандальну жінку. Також зазначила, що коли вони із ОСОБА_2 повертались з лікарні, то зустріли ОСОБА_3 і та приносила вибачення у ОСОБА_2 за конфлікт, та пояснювала що ініціатором конфлікту була ОСОБА_1, а ОСОБА_3 її стримувала.

Свідок ОСОБА_8, допитана в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_3 вона перебуває у дружніх стосунках, а ОСОБА_1 знає як сусідку ОСОБА_3 19.04.2013 р. приблизно о 18.15 год., вона йшла на роботу і зайшла до ОСОБА_3.Коли вони із ОСОБА_3 стояли у дворі, біля квартири №5 дуже сильно гавкала собака і стояв рибний сморід. ОСОБА_1, під вікнами якої гавкала собака попросила заспокоїти собаку, проте ОСОБА_2 вийшла на поріг своєї квартири і почала її ображати. Коли вийшла ОСОБА_1, вона була дуже збудженою і пішла у бік ОСОБА_2. ОСОБА_3 пішла за ОСОБА_1 та посунувши її встала між нею та ОСОБА_2, зачинивши двері до квартири ОСОБА_2. Також зазначила, що вона бачила ОСОБА_2 і ніяких тілесних ушкоджень на ній не було. Після того, як ОСОБА_3 зачинила двері за ОСОБА_2 вона пішла. Також вказала, що ОСОБА_2 могла її бачити, оскільки вона стояла за її дверима. Що відбувалось після того, як вона пішла не знає.

За фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 звернулась із заявою до міліції на підставі якої відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.25,26).

Відповідно висновку експерта № 253 від 22.04.2013 р., у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі та шиї ліворуч, саден на обличчі, які утворились від дії тупого предмету, можливо при обставинах, які зазначила ОСОБА_2 в строк, який не суперечить 19.04.2013 року. За ступенем тяжкості - це легкі тілесні ушкодження (а.с.28).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 08.05.2013 р. потерпіла ОСОБА_2 розповіла і показала яким чином ОСОБА_1 завдала їй тілесні ушкодження (а.с.30-31.32).

Висновок експерта №68 від 20.05.2013 р. свідчить, що тілесні ушкодження у ОСОБА_2 могли утворитися при тих обставинах, на які вона вказала під час проведення слідчого експерименту, а саме, в результаті удару обличчям о край раковини (а.с.34).

До показів свідка ОСОБА_3, яка зазначила, що у ОСОБА_2 після конфлікту із ОСОБА_1 була невеличка подряпина суд відноситься критично, оскільки вона в судовому засіданні не заперечувала, що між нею і ОСОБА_2 неприязні стосунки, вони можуть не вітатися деякий час, а із ОСОБА_1 навпаки вона товаришує. Крім цього, її свідчення спростовуються висновками судово-медичної експертизи про характер тілесних ушкоджень.

До свідчень свідка ОСОБА_8 суд також відноситься критично, оскільки її свідчення не співпадають зі свідченнями ОСОБА_1 і ОСОБА_3, а ОСОБА_2 під час подій, які відбувались її взагалі не бачила.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не завдавала ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, судом не приймаються, оскільки досліджені в судовому засіданні докази у своїй сукупності повністю підтверджують винність обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність та правдивість.

Невизнання своєї вини ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб захисту.

Оцінюючи зібрані і досліджені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Призначаючи обвинуваченій покарання суд виходить із загальних принципів призначення покарання, передбачених ст.ст.65,66,67 КК України.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої суд відносить вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку.

При призначенні покарання, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і відповідати скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи, тому суд враховує також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, дані, що характеризують особу обвинуваченої, який за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину і вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді штрафу.

Судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст. ст. 373-376 Кримінального процесуального кодексу України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесяти )грн. в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим протягом 30 днів з подачею апеляційної скарги через Євпаторійський міський суд.

Суддя Лантратова А.І.