Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.
Суддя-доповідач - Василенко Л. А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2013 року справа №805/11209/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року у справі № 805/11209/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконними дій щодо зупинення зведеного виконавчого провадження, зобов'язання поновити виконавче провадження, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» (далі ТОВ «Донецька машинобудівельна компанія») до Відділу Державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецької області (далі ВДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області) про визнання незаконними дій щодо зупинення зведеного виконавчого провадження, зобов'язання поновити виконавче провадження задоволено, а саме: визнано незаконними дії ВДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області по зупиненню виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № 8059732 від 10.09.1999 року, до якого приєднано виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 09.11.2006 року № 6/252; зобов'язано ВДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області поновити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 09.11.2006 року № 6/252 про стягнення з державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь ТОВ «Донецька машинобудівельна компанія» боргу в сумі 61676,40 гривень, витрат по сплаті державного мита в сумі 616,76 гривень та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень у зведеному виконавчому провадженні № 8059732 від 10.09.1999 року з примусового виконання рішень про стягнення заборгованості з державного підприємства «Шахтарськантрацит» (а. с. 29-31).
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду через порушення норм матеріального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі (а. с. 35-36).
Відповідно до ст.197 ч.1 п.2 КАС України судом апеляційної інстанції справу розглянуто в письмовому провадженні. Клопотання відповідача про перенесення розгляду справи через хворобу державного виконавця, в провадженні якого перебуває зведене виконавче провадження відхилене, оскільки не додані документи на підтвердження лікарняного, явка сторін не визнавалася обов'язковою та з огляду на встановлені строки розгляду справи КАС України.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Донецька машинобудівельна компанія» зареєстровано як юридичну особу (а. с. 18-19).
ТОВ «Донецька машинобудівельна компанія» направлено до ВДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області наказ господарського суду Донецької області від 09.11.2006 року № 6/252 про стягнення заборгованості в сумі 61676,40 гривень за виконані підрядні роботи за серпень 2003 року відповідно договору № 18-08/2003 від 18.08.2003 року, витрат по сплаті державного мита в сумі 616,76 гривень та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень з ДП «Шахтарськантрацит» на підставі рішення господарського суду Донецької області від 30 жовтня 2006 року у справі № 6/252 (а. с. 8).
Постановою від 22 листопада 2006 року відкрите виконавче провадження №13330/4-4591 з примусового виконання зазначеного наказу господарського суду (а. с. 7).
Постановою від 29 листопада 2006 року вказане виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 8059732 (а. с. 26).
За приписами статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» 21 квітня 1999 року № 606-XIV ( далі Закон №606) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Постановою державного виконавця від 19.06.2013 року виконавче провадження № 8059732 від 10.09.1999 року було зупинене на підставі п. 15 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 5). Цією нормою Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Згідно до приписів частини 2 статті 39 Закону № 606 державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.
Позивач не заперечує, що боржника дійсно віднесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Відповідно до преамбули Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Згідно з абзацом 6 пункту 3.7. статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Згідно із пунктом 3.4 статті 3 цього Закону процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2014 року.
Статтею 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено поняття заборгованості, яка підпадає під дію цього Закону. Зокрема, згідно із пунктом 1.4 статті 2 Закону заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;
6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію».
Суд першої інстанції правильно констатував, що жодний пункт даної статті не визначає заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу перед іншим суб'єктом господарювання, який не є учасником розрахунків відповідно до приписів цього Закону.
Отже, Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не розповсюджується на заборгованість одного господарюючого суб'єкта перед іншим за виконані підрядні роботи.
Крім того, положенням пункту 15 частини першої статті 37 у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 р. N 2711-IV дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. N 18-рп/2012.
В аспекті конституційного звернення положень вищевказаних законів, Конституційний Суд України роз'яснив, що:
- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;
- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи, зокрема, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про неправомірність дій державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Донецької області від 09.11.2006 року № 6/252 у зведеному виконавчому провадженні № 8059732 від 10.09.1999 року з примусового виконання рішень про стягнення заборгованості з ДП «Шахтарськантрацит», внаслідок чого виконавче провадження 8059732 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 09.11.2006 року № 6/252 підлягає поновленню та подальшому виконанню в самостійному виконавчому провадженні.
З огляду на викладене, суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального законів, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст.200 ч.1, ст.205 ч.1, ст.206, ст.212, ст.254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року у справі № 805/11209/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія» до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконними дій щодо зупинення зведеного виконавчого провадження, зобов'язання поновити виконавче провадження залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Л.А. Василенко
Судді М.М. Гімон
О.В. Карпушова