Копія

 Справа № 2-501

2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М ' Я М       У К Р А Ї Н И

04 червня 2008р. Миколаївський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Березюка Г.М. при секретарі Паньків В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до Новосілко - Опарської сільської ради Миколаївського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

В с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом про визнання за нею права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що в АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_3 і вона ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла. ОСОБА_3 була одружена і  не мала дітей іна день смерті крім неї в будинку ніхто не проживав і не був зареєстрований, тому даний будинок був особистою власністю померлої. Ще за життя 20 квітня 2005 року ОСОБА_3 склала в Новосілко-Опарській сільській Раді заповіт, згідно якого все своє майно вона заповіла їй, ОСОБА_1 як родичці, так як вона доглядала за тіткою, хоронила її.

Позивачка при звернення в Миколаївську державну нотаріальну контору щодо оформлення спадщини за заповітом на житловий будинок взнала що в свідоцтві про право власності на житловий будинок вказано що ОСОБА_3. була головою колгоспного двору, в якому ще рахувався на той час членом двору ОСОБА_2, який в господарстві тітки не був прописаним. Після одруження в 1993 році має свою сім'ю і проживає в батьківському будинку в сАДРЕСА_1 і будь - яких спроб оформити спадщину після смерті ОСОБА_3 не робив. Являючись племінником померлої він із спадкодавцею разом ніколи не проживав, не вів з нею спільного господарства, не допомагав їй ні коштами, ні працею.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги в повному обсязі підтримала і дала пояснення аналогічні доводам позовної заяви.

Представник відповідача, сільський голова Новосілко - Опарської сільської ради ОСОБА_4. в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що позивачка ОСОБА_1 як родичка померлої ОСОБА_3 здійснювала догляд за хворою ОСОБА_3 , потім займалась її похоронами, фактично користується спадковим майном. Тому вона не заперечує щодо визнання за позивачкою права власності на майно померлої ОСОБА_3, яка ще при життя склала заповіт в користь позивачки. Двір ОСОБА_3 рахувався колгоспним і в ньому рахувався зареєстрований з своєю сім'єю постійно проживає в своєму будинку по АДРЕСА_1 і будь -яких спроб прийняти спадщину не робив.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що являючись племінником ОСОБА_3 рахувався членом її колгоспного двору, хоча з нею він ніколи не жив, приходив до неї і допомагав по господарству. Працював трактористом у місцевому колгоспі « Радянська Україна» , з 22.12.1980 року по 7.02.2006 року прописаний був у сестри ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 . В липні 1993 р. одружившись із своєю сім'єю постійно проживає в будинку матері АДРЕСА_1 з дружиною та трьома дітьми і там зареєстрований. Визнає що він не має жодного майна в колгоспному дворі ОСОБА_3, звідки сам вийшов давно і будь - яких претензій на майно ОСОБА_3 не заявляв і не буде заявляти. Позивачка дійсно доглядала за хворою тіткою ОСОБА_3, її хоронила і вправі за заповітом спадкувати її майно, однак думає домовитись із ОСОБА_1. щодо сплати йому 10000 грн. добровільно і будь - якого позову до Корецької не буде заявляти ніколи.

Треті особи по справі - Стрийське МБТІ і Миколаївська держнотконтора повторно в судове засідання не з'явилася.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши і перевіривши матеріали справи, вважає, що даний позов є обґрунтований і такий до підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно ст. 380 ЦК України житловий будинок являється об'єктом права власності. А правом власності згідно ст. 316 ЦК країни є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Суб'єктами ж права власності є фізичні та юридичні особи, які відповідно ст. 325 ч.2 ЦК України можуть бути власниками будь - якого майна.

Як видно з свідоцтва про право особистої власності на житловий  будинок від 31.03.1992 року, виданого виконкомом Миколаївської районної Ради 31.03.1992 року ОСОБА_3 являлась власницею цілого житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, і дійсна його вартість відповідно технічного паспорта Стрийського МБТІ складає 26356 грн.

З свідоцтва про смерть ( серія НОМЕР_1) видно, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено актовий запис за №18.

Згідно довідок виконкому Новосілко- Опарської сільської Ради Миколаївського району за №№ 1120, 1252 від 30.08.2007р. і від 25.10.2007 року ОСОБА_3 одна проживала в будинку АДРЕСА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року і до дня її смерті з нею проживала ( без реєстрації) ОСОБА_1 до дня її смерті вели разом спільне господарство і вона займалась похованням своєї тітки ОСОБА_3

Відповідно оглянутого заповіту посвідченого секретарем виконкому Новосілко - Опарської сільської Ради Миколаївського району від 20 квітня 2005 року ОСОБА_3 заповіла усе своє майно, належний їй житловий будинок з господарськими спорудами ОСОБА_6, яка згідно свідоцтва про шлюб з ОСОБА_7 з 26.01.2006 року стала носити прізвище чоловіка -  ОСОБА_7. Тому перехід прав та обов'язків

(спадщина) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця) до інших осіб( спадкодавців) є спадкування, як здійснюється за заповітом або за законом, передбачено ст. ст. 1216, 1258 ЦК України. Так як згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

 В даному випадку позивачка звернулася до суду, оскільки їй у видачі свідоцтва про право власності на будинок заперечується відповідачем ОСОБА_2, який згідно записів по господарських книг Новосілко - Опарської сільської Ради за 1980 -1992 роки був зареєстрований у колгоспному дворі ОСОБА_3 і з 01.01.1993 року виписаний.

Судом не можуть бути прийняті до уваги заперечення відповідача ОСОБА_2 щодо визнання права власності на житловий будинок ОСОБА_3 та  врахування його права на частку спадкового майна, - оскільки з пояснень в судовому засіданні сторін видно, що відповідач ОСОБА_2 ніколи не проживав у колгоспному дворі ОСОБА_3 і не вів з нею спільного господарства, чого не заперечив  у суді відповідач, ОСОБА_2 не може назвати майна чи своєї частини в майні спадкодавця. Він ніколи не заявляв своїх майнових претензій щодо майна, поділу своєї частки в майні колгоспного двору, відповідач в суді категорично заявив що будь - якого цивільного позову до позивачки він не заявляє і не хоче заявляти і не бажає ділитися спадковим майном.

Крім цього вийшовши і виписавшись 01.01.1993 року з двору ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_2 більше 13 років будь - яких  претензій до майна ОСОБА_3 не заявляв, там не жив, не брав участь ні працею, ні коштами у майні двору ОСОБА_3, а всі ці роки проживав і вів господарство у дворі своєї матері ОСОБА_8 разом з своєю сім'єю.

На підставі наведеного та ст. ст. 316,318, 325, 331, 380, 1216,1217, 1233, 1258 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в  :

Позов задоволити.

Визнати право власності на житловий будинок та господарські будівлі в АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3.

Рішення може бути  оскаржено до Апеляційного суду Львівської області протягом двадцяти днів після подання і десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження з дня його проголошення.

Суддя : ( підпис)

 З оригіналом згідно.

Голова суду                                                                    Г.М.Березюк