Копія

 Справа №2-92

2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М ' Я М    У К Р А Ї Н И

22 лютого 2008р. Миколаївський районний суд Львівської області  в складі: головуючого - судді Березюка Г.М. при секретарі Паньків В.І. адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі - продажу Ѕ частини житлового будинку та договору купівлі - продажу земельних ділянок,

в с т а н о в и в :

Сторони між собою перебували з 17.07.1998року по 1.12.2005 року в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина. За час спільного подружнього життя, займаючись підприємницькою діяльністю, сторони купили в ОСОБА_7 житловий будинок і земельну ділянку в АДРЕСА_1. Оформивши на кожного з них по половині. За спільний бюджет сторони зробили ремонт будинку і провели загорожу земельної ділянки навкруг будинку.

В жовтня 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про розірвання договорів купівлі - продажу Ѕ частини житлового будинку та земельних ділянок  укладених між ним, як продавцем, і відповідачкою ОСОБА_2 як покупцем, що були посвідчені і Миколаївській державній нотаріальній конторі. Зокрема 18.11.2005 року за реєстровим номером 4420 договору купівлі - продажу земельної ділянки в АДРЕСА_1 вартістю 3419грн.; 18.11.2005 року за реєстровим номером 4423 договору купівлі - продажу земельної ділянки в АДРЕСА_1 вартістю 2955 грн;

2.12.2005 року за реєстровим номером 4598 договору купівлі - продажу Ѕ частини житлового будинку  в АДРЕСА_1 вартістю 48423 грн.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотиву тим, що всі три договори купівлі - продажу двох земельних ділянок загальною площею 0,18 га та половини житлового будинку. Де він був як продавець, укладались державним нотаріусом ОСОБА_4, і при цьому відповідачкою  ОСОБА_2, як покупцем, жодного розрахунку не проводилось і будь - якого строку при цьому не встановлювалось. Тому позивач вважає, що він як продавець згідно ст. 655 ЦК України виконав свій обов'язок і передав майно у власність відповідачки, як покупця, а ОСОБА_2 не виконала свого обов'язку покупця, - прийнявши майно не сплатила за нього жодної грошової суми до сьогоднішнього дня.

Втративши надію на виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань по проведенню оплати по всіх трьох договорах купівлі - продажу позивач ОСОБА_5 просить в судовому порядку розірвати вищезазначені договори і одночасно відшкодувати  йому моральну шкоду за пропущений відповідачкою строк розрахунку трьох відсотків річних з суми боргу, що складає 2602  грн., і стягувати з ОСОБА_2 понесені ним судові витрати 547 грн. 97 коп. судового збору і 30 грн. на інформаційно - технічне забезпечення позову.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримав покликаючись на всі зазначені в позові мотиви і вважає що відповідачкою ОСОБА_2 не виконано п.4  вказаних договорів купівлі - продажу тобто не виконано істотніх умов щодо оплати , тому вказані договори слід розірвати.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнала та  пояснила, що з  позивачем вона перебувала в шлюбі у період з 17.07.1998 року по 1.12.2005 року від якого мають сина ОСОБА_6, проживаючи в її квартирі по АДРЕСА_2 , яку згодом позивач продав. Займаючись з чоловіком спільною підприємницькою діяльністю в 2003 році вони купили в ОСОБА_7 житловий будинок і земельну ділянку площею 0, 176 га по АДРЕСА_1. При цьому в нотаріальному порядку оформлялись договори купівлі - продажу на кожного з них по - половині житлового будинку і по Ѕ частині земельної ділянки. Так як в будинку була воді і газ, зробивши санітарну побілку вони там стали спільно проживати, добудували гараж і зробили до половини огорожу. Оскільки в їхні1 сім'ї почались непорозуміння, сварки тому більше біля купленого будинку нічого не робилось. В червні 2005 року ОСОБА_1 подав до суду позов про розлучення і вони вже вели окремі бізнеси, мала свої рахунки в банку. Тому проводячи добровільний поділ спільно нажитого майна вона з позивачем в нотаріальну порядку посвідчили укладений ними 18.11.2005 року договір купівлі - продажу земельної ділянки, згідно якого вона купила у ОСОБА_1 Ѕ частину земельної ділянки площею 0,05795 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 вартістю 3419 грн. Того ж 18.11.2005 року між ними був укладений другий договір купівлі - продажу  земельної ділянки Ѕ частини площею 0,0300 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 оціненого ними  сумі  2955 грн. і платою за  придбання земельних ділянок була продажа в червні 2005 року ОСОБА_1 його родичу ОСОБА_8 їхнього спільно придбаного автомобіля « Опель кадет» за 3000 доларів США у формі оформленого доручення, оскільки вона відмовилась від своєї половини вартості проданого автомобіля. Крім цього в рахунок оплати за продані позивачем земельні ділянки вона відмовилась від своєї частки в майні в формі товару в їхньому магазину «ПП Ентер.КОМ» на суму 44716 грн.70коп. З цим був згідний ОСОБА_1 , оскільки 21.11.2005року ці договори пройшли реєстрацію в Державному реєстрі право чинів, про що свідчать Витяги з реєстру.

Не маючи жодних претензій позивач 2 грудня 2005 року в нотаріальному порядку уклав з нею третій договір купівлі - продажу Ѕ частини житлового будинку в АДРЕСА_1  оціненого на суму 48423 грн.30 коп., які вона тоді ж оплатила готівкою ОСОБА_1 Не маючи жодних претензій щодо укладеного договору 5.12.2005 року їм був виданий Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі право чинів. Вже 7.12.2005 року позивач забрав з її будинку всі меблі і все що хотів, а 13.12.2005 року сам добровільно виписався з будинку по АДРЕСА_1, не маючи будь- яких матеріальних претензій до неї. Тому ОСОБА_2 вважає що перед відповідачем в неї будь - якої заборгованості немає, а позовні вимоги ОСОБА_1 надумані та безпідставні.

Суд, вислухавши та перевіривши пояснення сторін, покази їх свідків , перевіривши матеріали справи, вважає що даний позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

У відповідності з ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона

(продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні

( покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

       З пояснень сторін в судовому засіданні  вбачається, що 18.11.2005 року і 02.12.2005 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 були укладені . нотаріально посвідчені два договори купівлі - продажу земельної ділянки та договір купівлі - продажу Ѕ частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, і всі вони пройшли Державну реєстрацію правочину, що стверджується наявними  в справі і оглянутими судом Договорами купівлі - продажу та Витягами про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів.

Показами свідка ОСОБА_4 у суді стверджується, що працюючи державним нотаріусом Миколаївської державної нотаріальної контори в 2005 році нею посвідчувались укладені між сторонами по справі договори купівлі - продажу земельної ділянки та договір купівлі - продажу Ѕ частини житлового будинку, що розташовані в АДРЕСА_1. при укладенні даних договорів позивач ОСОБА_1  не висловлював жодних претензій щодо умов і ціни договорів, при роз'ясненні його прав як продавця не мав будь - яких зауважень  і ніколи не звертався до нотаріальної контори і з зверненням щодо  неоплати ОСОБА_2 цих договорів як покупцем.

В той час відповідачка зверталась в державну нотаріальну контору з приводу оформлення доручення  ОСОБА_1 про відчуження спільно придбаного автомобіля ОСОБА_8.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що він дійсно по дорученню позивача від 13.06.2005 року користувався, як родич, автомобілем ОСОБА_1 « Опель- Кадет» , який до 2007 року знаходився в його гаражі, а 14 вересня 2007 року  він купив у позивача даний автомобіль за  300 доларів США.

З показів свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 допитиніх судом вбачається, що знаючи про розподіл майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в листопадаі - грудня 2005 року вони позивали відповідачці ОСОБА_2 кожна по 3000 доларів США за куплені ОСОБА_2 у позивача як бувшого чоловіка майно і  половину будинку.

Факт добровільного поділу спільного подружнього майна сторін стверджується позовною заявою ОСОБА_1 що поступила до Миколаївського районного суду 19.05.2005 року про розлучення по цивільній справі за №2-872 за 2005 рік.

Судом не можуть бути прийняті до уваги твердження позивача  ОСОБА_1 про те, що відповідачкою по жодному із укладених договорів купівлі - продажу не проводилось оплати, і не виконано істотної умови договорів, - обов'язку сплати грошової суми за прийняте нею майно. - оскільки ці твердження позивача є  суперечливі, не послідовні і не відповідаючі встановленим обставинам по справі, матеріалам копій договорів купівлі - продажу Миколаївської державної нотаріальної контори, копії заяви ОСОБА_2 в Миколаївську державну нотаріальну контору від 14 червня 2005 року щодо продажу ОСОБА_8 за довіреністю посвідченою 13.06.2005 року за реєстровим номером НОМЕР_1 автомобіля без її згоди, вони спростовуються показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 Покликання сторони позивача ОСОБА_1 про невиконання відповідачкою ОСОБА_2 істотної умови кожного з трьох договорів купівлі - продажу щодо  проведення оплати свідчить про недійсність  правочину. Коли позивач через майже дворічний строк ставить питання про розірвання договорів купівлі - продажу.

Таким  чином, наведені позивачем ОСОБА_1 доводи і зібрані та досліджені в судовому засіданні докази не  дають суду підстав для задоволення позовних вимог  по розірванню договорів купівлі - продажу укладених між сторонами.

На підставі наведеного та ст. ст. 626, 629, 631, 632, 651, 655, 687, 688, 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі - продажу Ѕ частини житлового будинку та договору купівлі - продажу земельних ділянок відмовити за недоведеністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області протягом двадцяти днів після подання в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження з дня проголошення рішення.

Суддя: ( підпис)

З оригіналом згідно.

Голова суду                                                          Г.М.Березюк