Справа №1-111/08

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 червня 2008 року  Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Березюка Г.М.

при секретарі Паньків В.І.

з участю прокурора  Кравця С.В.

та адвоката ОСОБА_2

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.Миколаєві  у   приміщенні  залу судових засідань справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця і жителя м.Артемівська Донецької області, громадянина України, українця, безпартійного, з освітою 9 класів, не військовозобов'язаного, не одруженого,  раніше судимого 08.11.2004року Дебальцівським міськсудом Донецької області за ст.185 ч.2 КК України на 1 р. позбавлення волі; 11.01.2005року Артемівським міськрайонним судом  Донецької області за ст.186 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі; 15.06.2005року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст.296 ч.2, 122 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі, відбуваючого покарання у Держівській виправній колонії №110

- у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 відбуваючи кримінальне покарання у виді позбавлення волі в Держівській виправній колонії №110 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області вчинив злісну непокору законним вимогам адміністрації виправної  установи.

Так, ОСОБА_1 04 січня 2008року о 07год. 25хв., перебуваючи у відділенні №3 відмовився вийти на сніданок в їдальню, на зауваження не реагував, чим допустив порушення режиму утримання, а тому був поміщений в приміщення камерного типу терміном на один місяць.  

27 березня 2008року біля 12год.05хв. ОСОБА_1, перебуваючи на дільниці посиленого контролю, відмовився виконати законну вимогу представника адміністрації ОСОБА_3  щодо прибирання прогулянкового дворику, згідно затвердженого графіку.

Таким чином, ОСОБА_1, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі був підданий протягом 2008року стягненню у вигляді переведення до приміщення камерного типу за порушення вимог режиму відбування покарання, скоїв злісну непокору законним вимогам адміністрації Держівської виправної колонії №110 Львівської області.

В пред'явленому звинуваченні за ст.391 КК України підсудний ОСОБА_1 у судовому засіданні своєї вини не визнав та пояснив, що відбуваючи кримінальне покарання в Держівській ВК №110 з самого початку адміністрація установи проявляла упереджене ставлення і предвзято сфальсифікувала справу проти нього, так  як він захищав свої права гарантовані Конституцією України. Дрібні порушення режиму відбуття покарання ним допускались.  4 січня 2008року через хворобу можливо не пішов в їдальню на сніданок, однак точних деталей цього не пригадує. 27.03.2008року був дійсно на прогулянці у дворі, а потім йому сказали взяти віник і прибрати, однак він відмовився це виконувати, оскільки не хотів принижуватися.

Вважає, що  адміністрація чинила на нього фізичний тиск, графіка прибирання жодного не було і він не бачив рапортів, і не відмовлявся від дачі пояснень. Тому вважає, що злісної непокори вимогам адміністрації Держівської ВК №110 не допускав і злочину не вчиняв.

Суд, перевіривши пояснення підсудного ОСОБА_1, показання ряду свідків, письмові докази по справі, вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у пред'явленому звинуваченні за ст.391 КК України повністю доведена в судовому засіданні і стверджується такими доказами. 

Так допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 ствердив, що працюючи в Держівській виправній колонії №110,  підсудний ОСОБА_1 систематично порушував режим відбування покарання, зокрема, близько 10-15 разів не виходив на сніданок, вечерю мотивуючи будь-чим чи хворобою, при тому не звертався по допомогу в медчастину. За такі порушення підсудний отримував догану, сувору догани, поміщався в ДІЗО на 10 діб, 15 діб, перебуває на обліку як злісний порушник режиму, однак такі заходи впливу на підсудного позитивних результатів не дали.  Так, в черговий раз, 04 січня 2008року близько 07год.25хв.  ОСОБА_1, перебуваючи у відділенні №3, без поважних причин, в категоричній формі відмовився вийти на сніданок в їдальню, на зауваження не реагував, чим допустив  порушення режиму утримання. По даному факту засуджений відмовився дати пояснення, за що поміщався в приміщення камерного типу строком на  один місяць, він відмовився від роботи взагалі. 

   Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що підсудного ОСОБА_1 знає як злісного  порушника режиму утримання, оскільки такий стоїть на профілактичному обліку. Так,  працюючи молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Держівської ВК №110, зранку 04.01.2008року  ОСОБА_1, який перебував у відділенні №3, без поважних причин, в категоричній формі відмовився вийти на сніданок в їдальню, на зауваження не реагував, не хотів встати, він його будив.  Від дачі пояснень ОСОБА_1 відмовився, про що він рапортував начальнику установи.

Показаннями допитаного свідка ОСОБА_6 стверджується, що 27.03.2008р., як начальник дільниці посиленого контролю запропонував, згідно графіка чергувань, ОСОБА_1 прибирати віником дворик для прогулянок.  Однак підсудний в категоричній формі відмовився виконувати його вказівку, не взяв віника і про таке порушення він рапортував начальнику установи.  Як особу ОСОБА_1 знає з негативної сторони, він неодноразово порушував режим утримання, в нього вилучався мобільний телефон, на шлях виправлення відмовляється ставати. 

Так допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що 27 березня 2008 року біля 12год. 05хв.  засуджений ОСОБА_1 в категоричні формі відмовився прибирати прогулянковий дворик, це було затверджено графіком начальника установи. Про таке порушення він рапортував  начальнику установи. Крім цього, неодноразово бачив, що підсудний відмовлявся виконувати будь-які інші законні вимоги представників адміністрації, зокрема, такий не виходив на сніданок, обід, вечерю і відмовлявся пояснювати причину такої поведінки. Своїми діями підсудний ОСОБА_1 негативно впливає на інших засуджених, підтримує злодійські традиції, намагається бути авторитетом серед засуджених,  на шлях виправлення не став, хоча такий поміщався в ДІЗО терміном на один місяць, для відбування дисциплінарного покарання за порушення режиму утримання, однак до позитивних наслідків це не призвело. 

Показаннями допитаного в судовому засідання свідка ОСОБА_8 стверджується, що працюючи молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки Держівської ВК №110, 27.03.2008року чергував по дільниці посиленого контролю (ДПК), де утримується засуджений ОСОБА_1, який після закінчення прогулянки, будучи фізично здоровим і забезпеченим необхідним інвентарем, віником і совком, в категоричній формі відмовився від прибирання прогулянкового дворику, запропонованого начальником ДПК ОСОБА_6, згідно затвердженого графіку начальником установи.  Причини такої поведінки засуджений не пояснював, відмовився від дачі будь-яких пояснень, тому про дану ситуацію рапортував начальнику установи. 

Так допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що  засуджений ОСОБА_1 зарекомендував себе з негативної сторони, як злісний порушник режиму утримання, відмовляється ставати на шлях виправлення,  перебував на обліку як злісний порушник.  Так, 27.03.2008року він ознайомив  засудженого ОСОБА_1 із графіком чергувань щодо прибирання прогулянкової території, однак такий, сказавши, що його хочуть принизити цим.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні ствердив,  що 27.03.2008року засуджений ОСОБА_1 відмовився від прибирання прогулянкового дворику дільниці посиленого контролю, посилаючись на те, що така робота принижує його особистість. ОСОБА_1 такою поведінкою  показує негативний приклад для інших засуджених, намагається бути лідером серед засуджених.

Крім вищенаведених доказів, винність підсудного ОСОБА_1 у пред'явленому звинуваченні за ст.391 КК України стверджується рядом письмових доказів по справі, зокрема: рапортами представників виправної установи ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_9,  ОСОБА_8, ОСОБА_10,   від 27.03.2008р.; протоколом №2 про переведення засудженого до ПКТ від 04.01.2008р.; актом працівників Держівської ВК №110 від 09.01.2008р.;  графіком чергувань засуджених, які утримуються в дільниці посиленого режиму, затвердженого  начальником установи від 18.03.2008року; довідкою про заохочення і стягнення засудженого ОСОБА_1,  а також іншими письмовими документами зібраними по даній  справі.

Судом не можуть бути прийняті до уваги заперечення підсудного ОСОБА_1 про те, що ним не вчинялось злісної непокори адміністрації виправної колонії, а також твердження підсудного про те, що адміністрація Держівської ВК №110 вчинила щодо нього упереджене і предвзяте ставлення, сфальсифікувала всі акти і рапорти, щодо допущених ним порушень режиму відбуття покарання з метою його незаконного засудження, так як до нього вчинявся фізичний тиск і насильство, - оскільки дані заперечення і твердження ОСОБА_1 є надумані, суперечливі між собою, не відповідаючі встановленим обставинам по справі, вони спростовуються показаннями ряду свідків:  ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8,  ОСОБА_9, ОСОБА_6, а також рядом зібраних письмових доказів по справі. Крім цього сам підсудний з приводу незаконності дій щодо нього ніяких звернень не робив.

Тому суд надає віри показанням свідків-очевидців події злочину, оскільки вони є послідовні, логічнопов'язані, відповідаючі встановленим обставинам по справі, і кладе їх в основу обвинувального вироку.

Таким чином сукупністю зібраних по справі доказів, вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні ним злісної непокори законним вимогам адміністрації Держівської  виправної установи №110, за що він двічі протягом 2008року, як злісний порушник режиму відбування покарання, був підданий протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу, а тому дії ОСОБА_1 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ст.391 КК України.

При обранні покарання  підсудному ОСОБА_1 судом враховується обставина, яка помякшує покарання підсудного те, що ОСОБА_1 є  особою молодого віку, з другого боку суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, рецидив злочинів, що є обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, тому вважає, що покарання  ОСОБА_1 слід обрати у виді позбавлення волі, що передбачено санкцією статті по якій він звинувачується.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1  визнати винним та засудити за ст.391 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України  приєднати  частково невідбуту міру покарання, згідно вироку Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15 червня 2005 року у вигляді одного року двох місяців позбавлення волі і остаточну міру покарання ОСОБА_1 обрати  3 (три) роки  два місяці позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1  рахувати з  20 травня 2008року, з  дня обрання йому міри запобіжного заходу - тримання під вартою.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1 - тримання під вартою - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти днів з моменту його оголошення, а для засудженого ОСОБА_1 в той же строк з дня вручення йому копії вироку, через районний суд.

Суддя: