Справа №1-53/08

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

               17 березня 2008 року  Миколаївський районний суд Львівської області

               в складі: головуючого-судді Березюка Г.М.

при секретарі Білій Р.Р.

з участю прокурора Пристаюка В.Б.

та адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу  про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, безпартійного, освітою 8 класів, допризовника, не одруженого, учня Новороздільського ліцею будівництва і побуту,  не судимого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, безпартійного, з освітою 8 класів, допризовника, не одруженого, учня Новороздільського ліцею будівництва і побуту,  не судимого

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_3, громадянина України, українця, безпартійного, з освітою 9 класів, допризовника, не одруженого, учня Новороздільського ліцею будівництва і побуту,  не судимого

- у вчиненні трьома злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

Неповнолітні підсудні  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 09 листопада 2007року ввечері в місті Новий Розділ по вул.Л.Українки, 15 Львівської області, за попередньою змовою групою осіб, вчинили відкрите викрадення мобільного телефона «Soni Ericsson K 310 I» ОСОБА_6 на суму 542грн. 76коп., поєднаного з насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8, спричинивши  останнім легкі тілесні ушкодження. 

В пред'явленому звинуваченні за ст.186 ч.2 КК України неповнолітній підсудний ОСОБА_1  винними себе  визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному  та пояснив, що 09 листопада 2007року ввечері, перебуваючи біля свого будинку АДРЕСА_1 Розділ разом із ОСОБА_1 і ОСОБА_3, побачив ОСОБА_7 в нетверезому стані, в руках якого був мобільний телефон, який вони вирішили викрасти  та продати, а отримані за це гроші витратити на власні потреби.  Тоді вони втрьох підійшли до ОСОБА_7 і в добровільному порядку запропонували віддати їм мобільний телефон, однак  такий відмовився це зробити, в наслідок чого він завдав ОСОБА_7 один удар ногою по ногах та два удари в груди. Після цього ОСОБА_7 вдалося втекти  до квартири АДРЕСА_4, до свого знайомого ОСОБА_8, якому встиг передати мобільний телефон. Побігши слідом за ОСОБА_9, він  викликав ОСОБА_8 з квартири, який тримав в руках мобільний телефон «Soni Ericsson K 310 I» і завдав йому удар рукою в область грудей, від чого той впав на землю. Тоді ОСОБА_2 та ОСОБА_3, схопили ОСОБА_8 за руки, щоб той не чинив опір, а він з його рук вирвав мобільний телефон. В подальшому телефон продали ОСОБА_10 за ціною 100грн., гроші між собою поділили по 30грн., а 10грн. втратили за вхід на дискотеку в кінотеатр «Україна». Обіцяє більше такого не вчиняти.

В пред'явленому звинуваченні за ст.186 ч.2 КК України неповнолітній підсудний ОСОБА_2  винними себе  визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному  та пояснив, що 09 листопада 2007року перебуваючи разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 біля під'їзду по АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_1,  троє побачили ОСОБА_7, який був випивши і в руках тримав мобільний телефон. Тоді ОСОБА_1 запропонував викрасти мобільний телефон у ОСОБА_7, а він з ОСОБА_3 підтримали дану пропозицію. Всі разом вони почали вимагати мобільний телефон, однак після почутої відмови ОСОБА_7, ОСОБА_1 завдав йому один удар ногою по ногах та два удари в груди, а він штовхнув його плечем в плече від чого той впав на землю. Під час даної сутички ОСОБА_7 вдалося вирватися від них, проте вони вирішили не відступати від задуму і продовжити свої злочинні дії. Прослідкувавши за ОСОБА_7 побачили, що він передав мобільний телефон своєму знайомому ОСОБА_8 Викликавши з квартири на вулицю ОСОБА_8, який тримав в руках той самий мобільний телефон, ОСОБА_1 завдав йому удар рукою в груди, від чого той впав на землю. Тоді він разом із ОСОБА_3 схопили ОСОБА_8 за руки, щоб той не шарпався, а ОСОБА_1 вирвав у нього з рук мобільний телефон і ще раз завдав удар в груди та втекли. Даний телефон продали за 100грн., грішми поділилися в рівних частинах і витратили їх на власні потерби. Обіцяє більше такого не вчиняти.

В пред'явленому звинуваченні за ст.186 ч.2 КК України неповнолітній підсудний ОСОБА_3  винними себе  визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному  та пояснив, що 09 листопада 2007року біля 19 години,  перебуваючи разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_1 неподалік будинку АДРЕСА_1 Розділ, побачили ОСОБА_7 в нетверезому стані, який в руках тримав мобільний телефон. ОСОБА_1 першим запропонував викрасти мобільний телефон, на що він із ОСОБА_1 погодились. Всі разом вимагали мобільний телефон у ОСОБА_7, однак він відмовився це робити, в наслідок чого ОСОБА_1 завдав йому один удар ногою по ногах та два удари в груди. Під час даної сутички ОСОБА_7 вдалося втекти від них, заховавшись у квартирі свого знайомого ОСОБА_8, якому встиг передати мобільний телефон. Однак, вони вирішили довести до кінця злочинний задум і викликали на вулицю ОСОБА_8, який вийшов із тим самим мобільним телефоном.  Невдовзі ОСОБА_1 завдав йому удар рукою в груди, від чого той впав на землю, тоді він разом із ОСОБА_1 тримали його за руки, щоб він не чинив опір, а ОСОБА_1 вирвав у нього з рук мобільний телефон і ще раз завдав удар у груди і вони всі троє втекли з телефоном.  Згодом викрадений телефон продали по ціні 100грн., даними грошами поділилися порівно, витратили їх для власних потреб. Обіцяє більше такого не вчиняти.

Крім особистого визнання неповнолітніми підсудними ОСОБА_11, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 своєї винності у скоєнні грабежу, вина всіх трьох підсудних у пред'явленому звинуваченні за ст.186 ч.2 КК України повністю доведена в судовому засіданні і стверджується такими доказами.

Так допитаний судом  свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні ствердив, що 09 листопада 2007року, прийшовши в гості до ОСОБА_12, де вже був ОСОБА_7 розпивали горілку та грали в карти, він при собі мав мобільний телефон марки «Soni Ericsson K 310 I», який йому дав для користування ОСОБА_6 Оскільки він не зумів налаштувати музики на ньому, то ОСОБА_7 запропонувавши свою допомогу, взяв телефон і вийшов із ним на вулицю.  ОСОБА_7 повернувшись через декілька хвилин розповів, що троє невідомих осіб намагалися викрасти в нього мобільний телефон. В той час до квартири увійшов ОСОБА_1 і викликав його на вулицю, де завдав йому тілесні ушкодження, від чого він впав на землю. Тоді до нього підійшли ззаду двоє осіб, які його тримали за руки, а третій вирвав у нього мобільний телефон. Після сутички, близько 23год., він пішов додому  до ОСОБА_1, однак його в дома не було, тому він змушений був прийти зранку наступного дня. Після невдалої розмиви із ОСОБА_1, був змушений звернутися за допомогою до правоохоронних органів. Від завданих ударів була розбита губа, синяк під оком, розбита голова від падіння.

В судовому засіданні свідок  ОСОБА_6 ствердив, що 22 листопада 2006року придбав мобільний телефон марки «Soni Ericsson K 310 I» за ціною 665грн. і 09 листопада 2007року він дав його ОСОБА_8 в користування, в якого  в цей же день відкрито викрали мобільний телефон троє осіб. Даний телефон йому повернутий працівниками міліції. 

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні ствердив, що 09 листопада 2007року перебував у гостях свого знайомого ОСОБА_12 в квартирі АДРЕСА_4. Там же знаходилися ОСОБА_15 та ОСОБА_7, а згодом  прийшов ОСОБА_8 в руках якого був мобільний телефон, але він не міг ввімкнути музики. Тому він попросив допомоги у присутніх, із них зголосився ОСОБА_7, який взяв даний мобільний телефон і вийшов із ним на вулицю.  Повернувшись через декілька хвилин повідомив, що троє невідомих для нього осіб, намагались забрати у нього мобільний телефон. Згодом до квартири увійшли хлопці і покликали ОСОБА_8 на вулицю. Що відбувалося в подальшому не бачив, так як залишався у приміщенні  квартири. 

З протоколу допиту свідка ОСОБА_7 вбачається, що 09 листопада 2007року, перебуваючи в гостях у ОСОБА_12, він взяв мобільний телефон у ОСОБА_8, щоб ввімкнути музику і вийшов із ним на вулицю.  В цей час до нього підійшов ОСОБА_1 з двома хлопцями і почали вимагати у нього мобільний телефон. Коли він відмовився виконувати їхню вимогу, ОСОБА_1 завдав йому один удар ногою по ногах та два удари в груди, а інші хлопці наносили удари по тілу. Однак йому вдалося вирватися і втекти до квартири. Зазначив, що дані хлопці розбили йому лише губу, а інші тілесні ушкодження зафіксовані судмедекспертом завдані іншими особами.   

Крім вищенаведених доказів, винність неповнолітніх підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні ними злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України стверджується і рядом письмових доказів по справі, зокрема: заявою потерпілого ОСОБА_8 від 10.11.2007р.; першими поясненнями учасників та очевидців події злочину; протоколом огляду місця події від 10.11.2007р.;  протоколом допиту свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_10; висновком експерта №258/07 від 13.11.2007року щодо заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8  у вигляді синця в правій орбітальній ділянці, забійна рана на червоній каймі нижньої губи, садно на ділянці підборіддя справа; висновком  експерта №259/07 від 13.11.2007року щодо заподіяння  легких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 у вигляді синців в орбітальній ділянці, в лобній ділянці справа, зліва на спинці носа, в лівій величковій ділянці, садна на нижній губі справа, рана на слизовій оболонці нижньої губи; протоколом огляду речових доказів від 19.11.2007р.; довідкою щодо вартості оцінки викраденого мобільного телефону марки «Soni Ericsson K 310 I»  в сумі 500грн.; протоколами очних ставок  між учасниками події злочину,  а також іншими письмовими документами зібраними по даній  справі.

Таким чином зібрані і досліджені в судовому засіданні докази дають суду підставу вважати, що неповнолітні підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 09 листопада 2007року ввечері в місті Новий Розділ по вул.Л.Українки, 15 Львівської області, за попередньою змовою групою осіб, вчинили відкрите викрадення мобільного телефона «Soni Ericsson K 310 I»   ОСОБА_6 на суму 542грн. 76коп., поєднаного з насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8, спричинивши  останнім легкі тілесні ушкодження, тому дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 правильно кваліфіковані досудовим слідством за ст.186 ч.2  КК України.

При обранні виду і міри покарання  неповнолітньому підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, що відноситься до категорії тяжких, з другого боку судом враховуються і ряд обставин, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1, зокрема те, що підсудний є особою неповнолітнього віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, по місцю проживання позитивно характеризується, активно сприяв розкриттю злочину. При таких обставинах, суд вважає, що виправлення і перевиховання неповнолітнього ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання підсудному слід обрати у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, тобто із застосуванням ст.104 КК України.  

Обираючи вид і міру покарання  неповнолітньому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, що відноситься до категорії тяжких, з другого боку судом враховуються і ряд обставин, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_2, зокрема те, що підсудний є особою неповнолітнього віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, по місцю проживання позитивно характеризується, активно сприяв розкриттю злочину. При таких обставинах, суд вважає, що виправлення і перевиховання неповнолітнього ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання підсудному слід обрати у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, тобто із застосуванням ст.104 КК України.

При обранні виду і міри покарання  неповнолітньому підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, що відноситься до категорії тяжких, з другого боку судом враховуються і ряд обставин, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_3, зокрема те, що підсудний є особою неповнолітнього віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, по місцю проживання та навчання  позитивно характеризується, активно сприяв розкриттю злочину. При таких обставинах, суд вважає, що виправлення і перевиховання неповнолітнього ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання підсудному слід обрати у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, тобто із застосуванням ст.104 КК України.  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним та засудити за ст.186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним та засудити за ст.186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнати винним та засудити за ст.186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

У відповідності з ст.ст. 104, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі України  на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця свого проживання кримінально-виконавчу систему, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

У відповідності з ст.ст. 104, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі України  на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця свого проживання кримінально-виконавчу систему, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

У відповідності з ст.ст. 104, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі України  на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця свого проживання кримінально-виконавчу систему, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу щодо засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - підписку про невиїзд, -  залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речовий доказ по справі - мобільний телефон марки  «Soni Ericsson K 310 I»    залишити у власності та користуванні потерпілого ОСОБА_6.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти днів з моменту його оголошення, через районний суд.

       Суддя: