Справа № 127/5850/13
Провадження №11-кп/772/238/2013 Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Татаурова І.М.
Доповідач : Ляліна Л. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В АЛ А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2013 року
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого-судді: Ляліної Л.М.
суддів: Рибчинського В.П., Федчука В.В.
за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.
при секретарі Луполі М.А.
обвинуваченого ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
розглянула 20 вересня 2013 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2013 року, яким засуджено
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше несудимого,
за ст. 128 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі; за ст. 136 ч. 3 КК України до 3-х років позбавлення волі.
Згідно ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.
Вирішено питання з речовими доказами.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держбюджету м. Вінниці 1411 грн. 20 коп. судових витрат за проведення досліджень та експертиз.
Як встановлено вироком суду, ОСОБА_2 10.02.2012 року близько 23 год. з ОСОБА_4, перебуваючи на дитячому майданчику «Рошен», що розташований за адресою м. Вінниця, вул. Коцюбинського, де спільно вживали алкогольні напої.
Під час розпивання спиртного, близько 23.30 год. ОСОБА_4, будучи в стані тяжкого алкогольного сп'яніння, з'їхав зі сходинок, на яких він сидів, та впав на землю, втративши при цьому свідомість. ОСОБА_2, вважаючи, що життю ОСОБА_4 загрожує небезпека, почав приводити ОСОБА_4 до свідомості шляхом нанесення ляпасів по обличчю. Оскільки ОСОБА_4 не приходив до тями, ОСОБА_2 вирішив надати йому першу медичну допомогу та провести непрямий масаж серця шляхом натискання на грудну клітину, при цьому не маючи навиків зазначеного реанімаційного заходу. Так, розстібнувши замок куртки ОСОБА_4, ОСОБА_2, не передбачаючи наслідків, почав натискати на грудну клітину руками, намагаючись зробити масаж серця, чим спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді переломів VІ і VІІ ребер справа, що згідно висновку СМЕ трупа мали ознаки прижиттєвості і відносяться до середньої тяжкості ушкоджень.
Крім того, о 23.45 год. ОСОБА_2, усвідомлюючи, що без його допомоги ОСОБА_4 може померти, та, маючи змогу допомогти йому шляхом виклику швидкої медичної допомоги чи доставки до найближчої лікарні, завідомо залишив останнього на дитячому майданчику без необхідної допомоги. ОСОБА_4 внаслідок ненадання йому допомоги ОСОБА_2, будучи залишеним в небезпеці, без свідомості, через деякий час помер на місці.
В апеляційній скарзі прокурор, що брав участь в розгляді провадження в суді першої інстанції - просить вирок суду скасувати в зв'язку з невідповідністю міри покарання, призначеної ОСОБА_2, ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого і постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винуватим за ст. 128 ч. 1 та 136 ч. 3 КК України, призначивши покарання за ст. 128 ч. 1 КК України 1 рік 6 місяців позбавлення волі; за ст. 136 ч. 3 КК України 3 роки позбавлення волі, відповідно до ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробувальним терміном 3 роки.
Зазначити в мотивувальній частині обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду і закрити кримінальне провадження, мотивуючи свою апеляційну скаргу невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а саме: судом не досліджено, звідки в базі АРМОР від ІНФОРМАЦІЯ_2 з'явився прижиттєвий фотознімок ОСОБА_4, не досліджені роздруківки з телефону мобільного оператора зв'язку за період з ІНФОРМАЦІЯ_3 по ІНФОРМАЦІЯ_2, з яких можна встановити погодинно, де перебував ОСОБА_4, кому та коли телефонував. Не встановлено, чому ОСОБА_4 був роззутий і де його взуття. Не допитані свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які були присутні під час проведення впізнання.
Окрім того, суд досліджував обставини справи в частині заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, хоча смерть ОСОБА_4 настала від черепно-мозкової травми. Вважає, що смерть її брату заподіяли працівники Замостянського райвідділу УМВС, які затримали його, доставили в райвідділ внутрішніх справ, спричинили черепно-мозкову травму і вивезли помирати на дитячий майданчик.
Заслухавши доповідача, прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляційну скаргу прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції; потерпілої ОСОБА_3, яка підтримала свою апеляційну скаргу і просить скасувати вирок суду, оскільки вона не вважає ОСОБА_2 винуватим в смерті її брата, закрити провадження; обвинуваченого ОСОБА_2, який пояснив суду, що тілесні ушкодження він ОСОБА_4 не заподіював, оскільки не робив йому непрямий масаж серця, а за ст. 136 ч. 3 КК України він себе винним визнає, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_2 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у вироку, ґрунтується на сукупності доказів, перевірених під час судового слідства.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні розповів, що разом із ОСОБА_4 вони вдень прибирали сніг зі стоянки, вечером цього ж дня ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 23.00 год. вдвох на дитячому майданчику «Рошен» розпивали спиртні напої. Потерпілому стало погано, він з'їхав із сходинок, на яких сидів і втратив свідомість. ОСОБА_2, бажаючи привести ОСОБА_4 до тями, наніс декілька ляпасів по обличчю останнього, а коли це не допомогло, вирішив провести непрямий масаж серця шляхом натискання на грудну клітку.
Побачивши, що і це не допомагає, він злякався, залишив ОСОБА_4 на дитячому майданчику, а сам втік.
Допитана судом свідок ОСОБА_7 пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 7 год. 30 хв. вона виявила на майданчику «Рошен» біля ТЦ «Петроцентр» невідомого чоловіка, який лежав на спині, на одній нозі був кросівок, інший лежав на землі.
Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_8 - слідчий, що проводила досудове слідство, пояснивши, що поряд з трупом лежав один кросівок і пакет, на відстані - пляшка з-під горілки.
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були запрошені працівниками міліції в якості понятих при відтворенні обстановки і обставин події, показали суду, що ОСОБА_2 на місці розповів і показав, де саме вони з ОСОБА_4 розпивали спиртні напої, потім останньому стало погано і як він надавав йому допомогу, а саме: натискав руками на грудну клітку, при цьому розстібнув верхній одяг.
Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_11, який в якості статиста був присутній при відтворення обстановки і обставин події.
Доводи потерпілої ОСОБА_3 про невстановлення судом точного часу смерті ОСОБА_4 спростовуються висновком СМЕ трупа, де експерт зазначив, що смерть потерпілого могла настати в період з 23.00 год. ІНФОРМАЦІЯ_3 по 06.00 год. ІНФОРМАЦІЯ_2
З висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 вбачається, що смерть останнього могла настати через деякий проміжок часу після отримання травми, який міг вимірюватись хвилинами, десятками хвилин.
Судово-медичний експерт у висновку зазначає, що утворення виявлених тілесних ушкоджень голови у ОСОБА_4 не виключається при обставинах, про які повідомив ОСОБА_2 («Далі ми просто розмовляли, як згодом ОСОБА_4 з'їхав із сходинок та спав на землю»). (т. 1 а.с. 79,82-83)
Судово-медична експертиза дала відповіді на всі поставлені питання і суд належно це оцінив.
Посилання потерпілої ОСОБА_3 на те, що черепно-мозкова травма, від якої наступила смерть ОСОБА_4, заподіяна останньому працівниками Замостянського РВ УМВС, про що свідчать показання свідка ОСОБА_12, який ІНФОРМАЦІЯ_3 на таксі приблизно о 24.00 год. підвозив ОСОБА_2 в с. Стрижавку, із зупинки, що знаходиться поблизу Замостянського РВ УМВС, спростовуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, який, провівши день з ОСОБА_4, стверджує, що останнього працівники міліції в цей день не затримували, а інших доказів про причетність будь-кого до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому в кримінальному провадженні немає.
Судом першої інстанції вірно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст. ст. 128 ч. 1 КК України як необережне заподіяння середньої тяжкості тілесне ушкодження, 136 ч. 3 КК України як ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
Міру покарання ОСОБА_2 суд обрав відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчинених злочинів, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується.
Разом з тим, судом не визнано обставиною, що обтяжує покарання, вчинення злочину ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України зазначити у мотивувальній частині вироку обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_2, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
В решті вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Судді:
Л.М.Ляліна В.П.Рибчинський В.В.Федчук
Згідно з оригіналом: