Справа №- 2-951\2007

І м е н е м  У к р а ї н и

Р І Ш Е Н Н Я

Бережанський районний суд Тернопільської області

12 листопада 2007 року 

 в особі: судді                                                              Німко   Н.П.

 при секретарі                                                              Осадца М.Ю.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани справу за позовом   ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,  -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1. звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2. про стягнення аліментів на утримання  неповнолітніх дітей. Позивачка посилається на те, що вони з відповідачем 11 лютого 2000 року  зареєстрували  шлюб, в якому у них народилася дитина -  донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження. Також, відповідачем по справі усиновлено доньку позивачки -  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження. З відповідачем вони в подальшому розлучилися, на підставі рішення  суду від 15 жовтня 2007 року. В своїй позовній заяві, позивачка  посилається на те, що  неповнолітні діти проживають з нею і перебувають на її утриманні, відповідач не займається вихованням дітей, не надає належної матеріальної допомоги, не сплачує аліменти в добровільному порядку.  У зв”язку з чим, вона просить суд зобов”язати відповідача сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей  в розмірі 1\4 частини від всіх видів доходів та заробітку щомісячно до повноліття дітей.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги змінила,  просить стягувати з відповідача аліменти в її користь на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1\3 від всіх видів його доходу та заробітку, з дня подання заяви в суд і до повноліття дітей. Також пояснила, що протягом останнього часу, відповідач ухиляється від належного утримання їхніх дітей. Позивачка пояснила,  що вона в даний час вона  працює і її єдиним джерелом для існування та утримання дітей є заробітна плата в розмірі біля 600 гривень щомісячно. Також, як зазначила позивачка,  вона змушена нести витрати на забезпечення нормального харчування та  умов  життя дітей, сплачувати за відвідування дитячого садку, нести витрати, пов”язані із навчанням старшої доньки. На той час, як  утримання з боку відповідача не є достатнім для забезпечення належного рівня життя, розвитку дітей,  у яких є потреби в належному харчуванні та побуті. У власності позивачки немає нерухомого майна, її стан здоров”я нормальний.

Відповідач в судовому засіданні позов  визнав, щодо його задоволення  не заперечує. Визнав ті обставини, на які посилається позивачка. Окрім цього пояснив, що не має постійного місця роботи, його заробіток не є стабільним. Стан його здоров”я є хорошим, нерухомого майна він немає.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав:

Згідно із ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тобто,  обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.

Відповідно до ч.3 ст. 181, ст. 183  СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини( аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і ( або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку( доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є матір'ю, а відповідач -  батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження та  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, які проживають разом із матір'ю - позивачкою ОСОБА_1. і перебувають на її утриманні.  В судовому засіданні знайшов своє підтвердження і визнаний позивачкою той факт, що відповідач часткового добровільно виконує свій обов'язок про утриманню неповнолітніх дітей. Однак, надання такої допомоги має не сталий розмір та характер, є недостатнім для задоволення першочергових витрат на дітей - харчування, забезпечення одягом, предметами побуту та інших розумних потреб дітей у їх розвитку.

При вирішенні даного спору, судом враховується матеріальний стан та стан здоров”я дітей, також матеріальний стан позивачки  та відповідача.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1щодо стягнення в її користь на утримання неповнолітніх дітей аліментів в розмірі 1\3 частини від всіх видів та заробітку позивача щомісячно  і до повноліття дітей підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню в справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.180, 181, 183  Сімейного Кодексу України,  ст.ст. 10,60,212, 215, 224-233, ч.1ст. 367 ЦПК України,  суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, жителя АДРЕСА_1 сплачувати в користь ОСОБА_1аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей -  доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та   ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  в розмірі 1\3 частини від всіх видів доходу та заробітку щомісячно, починаючи з 23 жовтня 2007 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2судовий збір( держмито в користь держави) в розмірі 51( п'ятдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення суду в розмірі 7( сім) гривень 50 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Рішення надирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На рішення суду  може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

Бережанського районного суду

Тернопільської області                                                               Н.П.Німко