ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2013 року Справа № 5002-12/4527-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі
суддів :Бернацької Ж.О., Кривди Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод"
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 15.07.2013
у справі№ 5002-12/4527-2012
господарського судуАвтономної Республіки Крим
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод"
доДержавного підприємства "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе Національного Університету біоресурсів і природокористування України"
простягнення 117 532,48 грн.
за участю представників від:
позивача Лутошкін І.О. (довір. від 20.09.2013р.)
відповідача не з"явилися
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод" (Позивач) звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державного підприємства "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе Національного Університету біоресурсів і природокористування України" (Відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар на суму 80 600 грн., пені за затримку розрахунків у розмірі 1 420,72 грн. та 35 512 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 % за кожен день прострочення. Загальна сума позовних вимог складає 117 532,48 грн.
Державне підприємство "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе Національного Університету біоресурсів і природокористування України" звернулося із зустрічним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 221012 від 22.10.2012р., укладеного між Позивачем і Відповідачем.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2013р. припинено провадження у справі № 5002-12/4527-2012 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 80 600 грн. у зв"язку з оплатою Відповідачем цієї суми.
Іншою ухвалою від 14.02.2013р. по даній справі місцевий господарський суд залишив без розгляду позовні вимоги щодо стягнення пені на суму 1 420,72 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 35 512 грн.
За апеляційною скаргою ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 21.03.2013р. скасував ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2013р. по даній справі щодо залишення без розгляду позовних вимог про стягнення пені та процентів за користування чужими грошовими коштами, справу передав до місцевого господарського суду для розгляду.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.05.2013р. у справі № 5002-12/4527-2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.07.2013р., частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод", стягнуто з Відповідача 1 378,84 грн. пені. В іншій частині позову відмовлено. Припинено провадження у справі за зустрічним позовом ДП "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе Національного Університету біоресурсів і природокористування України" у зв"язку з відмовою останнього від позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Місцевий господарський суд частково зменшив нараховану Позивачем пеню. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками господарського суду і в цій частині судові рішення не оскаржені.
ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.05.2013р., постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.07.2013р. у справі № 5002-12/4527-2012 в частині відмови в позові про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами на суму 35 512 грн. та прийняти нове рішення про стягнення з Відповідача суми 35 512 грн.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 530, 536, 549, 627, 692, 694 Цивільного кодексу України, які передбачають обов'язок сторін виконувати зобов'язання у визначений строк і відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді процентів за користування чужими грошовими коштами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" (Продавець) і ДП "Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе Національного Університету біоресурсів і природокористування України" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 221012 від 22.10.2012р., за умовами якого Продавець мав поставити і передати у власність Покупця шрот соняшниковий виробництва ТОВ "Дніпроолія", а Покупець зобов"язаний прийняти товар та своєчасно його оплатити.
В додатку № 1 від 22.10.2012р. до договору купівлі-продажу визначено кількість і вартість товару, що підлягає поставці, якісні показники.
Пунктом 9 цього додатку сторони узгодили, що оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 7 банківських днів з моменту поставки товару.
За видатковою накладною № 80 від 29.10.2012р. Позивач поставив, а Відповідач прийняв шрот соняшника в кількості 37 тонн на суму 103 600 грн.
Станом на 07.12.2012р. Відповідач не оплатив суму 80 600 грн., у зв"язку з чим Позивачем 17.12.2012р. пред"явлено позов про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар на суму 80 600 грн., пені на суму 1 420,72 грн. та 35 512 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Після пред"явлення позову Відповідач погасив заборгованість за поставлений товар. Відповідно до пункту 8.2 договору Позивачем нараховано, а судом частково стягнуто пеню за затримку розрахунків у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Крім того, пунктом 8.3 договору купівлі-продажу сторони узгодили, що у разі прострочення оплати вартості товару, Покупець сплачує Продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами, що передбачені статтями 536, 692 Цивільного кодексу України у розмірі 1% за кожен день прострочення. За період затримки розрахунків з 07.11.2012р. по 12.12.2012р. Позивачем нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами на суму 35 512 грн.
Суди попередніх інстанцій залишили без задоволення позовні вимоги ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів в цій частині, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
В силу частини 2 статті 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Передбачені пунктом 8.3 договору купівлі-продажу проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 % за кожен день прострочення за своєю правовою природою підпадають під визначення неустойки, а саме пені.
Так, частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 8.2 договору купівлі-продажу Позивачем нараховано, а судом стягнуто пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Тому, нарахування ще одних процентів за цей же період, за аналогічне порушення суперечить статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яка обмежує нарахування такої пені подвійною обліковою ставкою.
Крім того, в постанові Верховного Суду України від 12.12.2011р. у справі № 07/238-10 вказується на те, що подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
В силу статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Не заслуговують на увагу посилання ТОВ "Криворізький маслоекстракційний завод" на статтю 627 Цивільного кодексу України, яка відповідно до статті 6 цього Кодексу передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, оскільки стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", стаття 61 Конституції України обмежують застосування умов договору про стягнення пені у розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ і стягнення подвійної пені за одне й те саме правопорушення.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає правових підстав для зміни чи скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів по даній справі.
Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 у справі № 5002-12/4527-2012 залишається без змін, а касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод" залишається без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький маслоекстракційний завод" залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 у справі № 5002-12/4527-2012 залишити без змін.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді Ж.О. Бернацька
Д.С. Кривда