ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
07.11.06р. | Справа № А23/306 |
За позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ
до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків, м. Дніпропетровськ
про визнання правочину про відстрочення податкових зобов'язань від 09.03.06 за № 16 недійсним
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: не з"явився
Від відповідача: Приймаченко М.Л. - заст. нач. відділу, дов. від 26.09.06, №22778/10/08-09-15
Анохіна О.О. - зав. сектора, дов. від 22.05.06, №12734/10/08-09-15
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати правочин про відстрочення податкових зобов’язань від 09.03.06 за № 16 недійсним на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки договір підписано не уповноваженою на то особою.
Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що жоден з передбачених етапів процедури укладення договору № 16 від 09.03.06 сторонами не був порушений. Наявність повноважень у особи, яка підписала договір від імені позивача, подальшими діями позивача не спростовується.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.23). Причини нез’явлення представника позивача в судове засідання суду не відомі.
Неприбуття в судове засідання без поважних причин представника позивача або неповідомлення ним про причини неприбуття в силу ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України не є перешкодою для розгляду справи.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Між Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (відповідачем) та позивачем укладений договір про відстрочення податкових зобов’язань від 09.03.06 № 16.
Як зазначено в преамбулі договору, від імені позивача при укладенні цього договору діє начальник –Стельнякович Сергій Якович.
У розділі договору "Підпис відповідальної особи платника" (позивача) також зазначено Стельнякович С.Я., зроблений підпис та стоїть відтиск печатки із зазначенням найменування позивача. Застережень чи відомостей, що цей договір укладала інша особа, надана до матеріалів справи копія договору не містить.
Відповідно до п.6.1 Статуту Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", затвердженому наказом Державної служби автомобільних доріг України 30.03.05 № 117, управління підприємством здійснює директор, який призначається Засновником. Відповідно до п.6.3 Статуту директор діє без доручення від імені Підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях, в тому числі укладає угоди, договори, контракти.
Наказом № 89 від 09.08.05 ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" призначено директором Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" на умовах контракту з 09.08.05 по 09.08.10 Стельняковича Сергія Яковича.
Таким чином, відповідно до змісту спірного договору від імені позивача його укладала уповноважена на те особа.
Щодо визначення позивачем в якості підстави для визнання недійсним правочину про відстрочення податкових зобов’язань № 16 від 09.03.06 положень ст. 215 Цивільного кодексу України, суд вважає посилання позивача на норми Цивільного кодексу України неправомірним.
Відповідно до ч. 2 ст.1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Відповідно до Преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) і не регулює питання зобов'язань, що випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства.
Порядок розстрочення чи відстрочення податкових зобов'язань, в тому числі укладання та виконання договорів про відстрочення податкових зобов’язань, встановлений ст.14 цього Закону.
Відповідно до п.14 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Таким чином, договір про відстрочення податкових зобов’язань не є правочином у розумінні ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України, а є адміністративним договором згідно п.14 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, суд вважає, що правові підстави для визнання недійсним правочину про відстрочення податкових зобов’язань від 09.03.06 за № 16 відсутні.
Керуючись ст. 94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
12.12.06
Згiдно з оригіналом |
Помічник судді | Н.Ф. Голов'яшкіна |