05.09.2013
Справа № 227/4013/13-ц
Провадження №227/4013/13ц
Заочне Рішення
Іменем України
05 вересня 2013 року. м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Притуляка С.А.,
При секретарі Коверченковій М.О.
За участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання, у розмірі ? частини усіх видів заробітку. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона з червня 2011 року фактично перебувала у шлюбних відносинах з відповідачем та має від спільного життя сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким вона здійснює догляд до досягнення ним трирічного віку, а відповідач добровільно матеріальну допомогу на її утримання не надає, хоча має змогу надавати таку допомогу, інших утриманців у нього немає.
05.09.13р. позивач надала до суду заяву, з урахуванням якої просить стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку.
Дана заява за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог.
Враховуючи те, що згідно положень ч.2 ст.31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає за можливе прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та продовжити розгляд справи з її урахуванням.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про отримання судової повістки, ухвали суду та копії позовної заяви на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд, за згодою позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши надані позивачем пояснення, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
Як вказує позивач, вона з червня 2011 року фактично перебувала у шлюбних відносинах з відповідачем, однак, без державної реєстрації шлюбу.
Від спільного життя мають ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У свідоцтві про народження дитини, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Червоноармійську Червоноармійського ГРУЮ в Донецькій області, виданому 27.07.2012р., актовий запис №431, батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
З матеріалів справи вбачається, що неповнолітня дитини проживає з позивачкою та знаходиться на її матеріальному утриманні, на підтвердження чого позивачкою надана довідка про склад родини ПП «Білозерська ремотно-експлуатаційна служба «Прогрес». При цьому, як свідчать матеріали справи, дитина, що мешкає з позивачем - ОСОБА_3, не досягла трирічного віку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.91 Сімейного кодексу України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Згідно ч.2, 4 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що сторони не проживають разом, дитина, що знаходиться на вихованні та утриманні позивача - ОСОБА_3, не досягла трирічного віку, відповідач не надав судові доказів того, що він не має можливості утримувати дитину, а саме: доказів непрацездатності, наявності інших утриманців, тощо.
За таких обставин, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача - ОСОБА_1 на її утримання в розмірі 1/6 частини від всіх видів доходу до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Позивач при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачувала. Від його сплати вона звільнена.
Судові витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідача у відповідності до ст.. 88 ЦПК України.
Щодо покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката по складанню позовної заяви, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. (ч.1 ст..27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ст.ст.10, 57-60 ЦПК України, кожна сторона на засадах змагальності зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, всупереч наведених норм позивачем не обґрунтовано ані факту звернення до адвокату за правовою допомогою, ані факту надання такої допомоги, ані факту понесення нею витрат на оплату цієї допомоги.
Надана позивачем довідка адвоката ОСОБА_4 від 05.08.2013р., не може вважатися ані договором про надання правової допомоги в розумінні ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ані доказом понесення нею витрат на оплату правової допомоги, оскільки дана довідка не є фіскальним/фінансовим документом, якими є квитанція, прибутковий касовий ордер тощо.
З огляду на наведене, суд відмовляє в покладенні на відповідача витрат на надання правової допомоги у розмірі 150,00 грн.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу країни, ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212, 215, 367 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2, 1968 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, на на її утримання в розмірі 1/6 частини від всіх видів доходу до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2, 1968 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2, 1968 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь державного бюджету України (Отримувач коштів - УК м. Добропілля, код отримувача - 37755456 , банк - ГУДКСУ в Донецькій обл. 834016 , КОД класифікації доходів бюджету 22030001, № доходного рахунку щодо сплати судового збору 31216206700035) судовий збір у розмірі 229,40 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.
Рішення ухвалено, оформлено і підписано в нарадчій кімнаті суддею.
Суддя Притуляк С.А.
05.09.2013