ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/15377/13 17.09.13
За позовом Фізичної особи - підприємця Шевчук Наталії Іванівни
до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»
про стягнення 6 000,00 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін:
від позивача - Римаренко І.В. - представник;
від відповідача - Череда О.М. - директор (особу встановлено) ;
В судовому засіданні 17.09.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 6 000,00 грн. заборгованості, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 порушено провадження у справі № 910/15377/13 та призначено її розгляд на 17.09.2013.
В судовому засіданні 17.09.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив суд позов задовольнити. Позов мотивований тим, що відповідачем всупереч умов договорів про надання послуг № 43/1 від 20.07.2009 та № 51/1 від 01.09.2009 не було здійснено оплату у встановлений строк за надані позивачем послуги (редагування та читання верстки журналу) в сумі 2000,00 грн. та 4000,00 грн. відповідно, а загалом 6 000,00 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.09.2013 проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на пропущення позивачем трирічного строку позовної давності на звернення до суду з відповідними вимогами до відповідача, про застосування якого заявив у поданому відзиві на позов. Зокрема, відповідач вказував на те, що акти виконаних робіт за договорами № 43/1 від 20.07.2009 та № 51/1 від 01.09.2009 підписано обома сторонами у 2009 році, а тому позивачем пропущено трирічний строк на звернення до суду з відповідними вимогами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
20.07.2009 між відповідачем - Державним підприємством «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», як замовником, та позивачем - ФОП Шевчук Н.І., як виконавцем, було укладено договір про надання послуг № 43/1 (далі - договір № 43/1), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання виконати роботи з редагування та читання верстки журналу «Історичний журнал». вип.. 4 (п. 1.1), а замовник зобов'язався своєчасно прийняти та оплатити виконану виконавцем роботу, виконання роботи приймається за актом, який підписується сторонами (п. 2.1), строк виконання роботи з 20.07.2009 по 31.08.2009 (п. 2.3), вартість роботи складає 2000,00 грн. (п. 3.1), оплата роботи виконується після підписання акта виконаних робіт (п. 3.2).
Відповідно до Акту виконаних робіт від 31.08.2009, який підписано представниками позивача та відповідача, що сторонами не заперечувалось, виконавцем було виконано, а замовником прийнято роботи по договору № 43/1 загалом на суму 2000,00 грн.
01.09.2009 між відповідачем - Державним підприємством «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», як замовником, та позивачем - ФОП Шевчук Н.І., як виконавцем, було укладено договір про надання послуг № 51/1 (далі - договір № 51/1), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання виконати роботи з редагування та читання верстки журналу «Історичний журнал». вип. 5, вип. 6 (п. 1.1), а замовник зобов'язався своєчасно прийняти та оплатити виконану виконавцем роботу, виконання роботи приймається за актом, який підписується сторонами (п. 2.1), строк виконання роботи з 01.09.2009 по 10.12.2009 (п. 2.3), вартість роботи складає 4000,00 грн. (п. 3.1), оплата роботи виконується після підписання акта виконаних робіт (п. 3.2).
Відповідно до Акту виконаних робіт від 10.12.2009, який підписано представниками позивача та відповідача, що сторонами не заперечувалось, виконавцем було виконано, а замовником прийнято роботи по договору № 51/1 загалом на суму 4000,00 грн.
Як зазначав позивач у позові, внаслідок того, що відповідачем не було здійснено оплату у встановлений строк за надані позивачем послуги (редагування та читання верстки журналу) за договором № 43/1 в сумі 2000,00 грн. та за договором № 53/1 в сумі 4000,00 грн., а загалом 6 000,00 грн., позивач змушений був звернутися до суду з відповідним позовом.
В свою чергу, відповідачем заявлено у відзиві про застосування до вимог позивача трирічного строку позовної давності згідно статті 257 Цивільного кодексу України, що є підставою для відмови у позові.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
В свою чергу, відповідач просив застосувати до вимог позивача трирічний строк позовної давності згідно ст. 257, 261 Цивільного кодексу України.
Позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).
Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене судом встановлено, що згідно умов договору № 43/1 позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги загалом на суму 2000,00 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання виконаних робіт від 31.08.2009, після підписання якого відповідач зобов'язаний був здійснити оплату послуг на користь позивача в сумі 2 000,00 грн. Проте, оскільки позивач звернувся до суду з відповідним позовом 07.08.2013 (згідно відбитку календарного штемпеля на конверті, яким направлено позов до суду), а тому строк позовної давності за вимогою позивача про стягнення заборгованості в сумі 2000,00 грн. за договором № 43/1 - сплив і відповідачем до винесення рішення у заявлено про його застосування судом, що у відповідності до п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові в цій частині.
Також, судом встановлено, що згідно умов договору № 51/1 позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги загалом на суму 4000,00 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання виконаних робіт від 10.12.2009, після підписання якого відповідач зобов'язаний був здійснити оплату послуг на користь позивача в сумі 4 000,00 грн. Проте, оскільки позивач звернувся до суду з відповідним позовом 07.08.2013 (згідно відбитку календарного штемпеля на конверті, яким направлено позов до суду), а тому строк позовної давності за вимогою позивача про стягнення заборгованості в сумі 4000,00 грн. за договором № 51/1 - сплив і відповідачем до винесення рішення заявлено про його застосування судом, що у відповідності до п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові в цій частині.
Посилання позивача у позові як на підставу поважності пропуску трирічного строку позовної давності, обумовленого статтею 257 Цивільного кодексу України, на те, що він тривалий час мешкає за кордоном - судом відхиляється як безпідставне та необгрунтоване, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а оскільки позивачем було підписано акти виконаних робіт за договорами № 43/1 та № 51/1 31.08.2009 та 10.12.2009, якими відповідач підтвердив прийняття послуг, виконаних позивачем, і які підлягали оплаті, а тому позивач був обізнаний як про наявність заборгованості відповідача в сумі 6 000,00 грн., так і про особу, яка порушила його право на отримання коштів за виконану роботу.
Таким чином, суд, керуючись п. 4 ст.267 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості загалом в сумі 6 000,00 грн. (2 000,00 грн. - за договором № 43/1 та 4 000,00 грн. - за договором № 53/1) - задоволенню не підлягає, оскільки позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, у зв'язку з чим позов ФОП Шевчук Н.І. задоволенню не підлягає.
Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача. Також, суд враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 1 720,00 грн., що підтверджується квитанцією № 219 від 05.08.2013, а тому, враховуючи приписи п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з позивача в доход Державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в сумі 0,50 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. У позові відмовити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шевчук Наталії Іванівни (код 2603117248, місцезнаходження: 08298 Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Паризької Комуни, буд. 17) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 0 (нуль) грн. 50 коп.
3. Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення - 18.09.2013.
Суддя Станік С.Р.