20.08.2013
Справа № 227/4029/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2013 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Притуляка С.А
при секретарі Коверченковій М.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем укладено шлюб з відповідачкою 22 червня 2013 року, який зареєстрований виконкомом Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області відділом реєстрації актів громадянського стану Добропільського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 27. Від шлюбу сторони дітей не мають. Причиною розірвання шлюбу стало непорозуміння між подружжя. Позивач вважає, що подальше спільне життя не можливе.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає повністю .
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 22 червня 2013 року сторони уклали шлюб, який зареєстрований виконкомом Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області відділом реєстрації актів громадянського стану Добропільського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 27. Від шлюбу позивач та відповідач дітей не мають. Майнового спору, не мають.
Судом встановлено, що причиною розірвання шлюбу стало стало непорозуміння між подружжям. Позивач вважає що подальше спільне життя не можливе.
Станом на момент прийняття рішення у даній справі, відомості про намір сторін примиритися в матеріалах справи відсутні. Натомість, згідно наданих сторонами письмових заяв, вони наполягають на розірванні шлюбу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахування фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають суттєве значення.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги пояснення сторін, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд вважає можливим розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки подальше сімейне життя подружжя і збереження сім'ї не можливе.
Відповідно до ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв*язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки відповідачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу. Заяв та клопотань від відповідачки щодо відновлення її дошлюбного прізвища до суду не надходило, а тому суд визначає післяшлюбне прізвище відповідачки як - «ОСОБА_2».
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 110, 111, 112, 114 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 88, 197, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 22 червня 2013 року виконкомом Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області відділом реєстрації актів громадянського стану Добропільського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 27.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище "ОСОБА_2".
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 114,70 грн.
Згідно до ст. 115 Сімейного кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний
суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення ухвалено, оформлено і підписано в нарадчій кімнаті суддєю.
Головуючий суддя Притуляк С.А
20.08.2013