25.09.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Копія

Провадження № 11кп/797/86/13 Головуючий у першій інстанції: Істягіна Н.М.

Категорія: ст.122 ч.1 КК України Доповідач в апеляційній інстанції: Юненко М.О.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року колегія судів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Юненка М.О.,

суддів - Косенка А.М., Нікітіна Г.В.,

за участю секретаря - Сидорук М.А.,

прокурора - Панкратова А.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора прокуратури Ленінського району міста Севастополя Буцмака А.Ю. на вирок Ленінського районного суду міста Севастополя від 16 липня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Севастополя, громадянин України, з середньо спеціальною освітою, розлучений, працюючий у ТОВ „Гучок-лідер" на посаді комірника - комплектовщика, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засуджений.

засуджений за ч.1 ст. 122 КК України до 6 місяців виправних робіт.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку районного суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за кримінальне правопорушення, яке скоєно за наступних обставин.

02 травня 2013 року о 22-00 годині ОСОБА_3, діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, завдав поштовх та удари руками по тулубу, від яких потерпіла ОСОБА_5 впала на підлогу, від чого отримала тілесні ушкодження у вигляді: косого закритого перелому четвертої п'ясткової кістки лівої кисті зі зміщенням, перелом променевої кістки правого передпліччя в нижній третині, множинні синці лівого плеча, лівого передпліччя, лівого стегна, лівої гомілки, на правому стегні, на правій гомілці, на правому коліні які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (понад 3-х тижнів, необхідний для зрощення кісткових уламків).

Не оспорюючи правильність кваліфікації скоєного та доведеність вини обвинуваченого, прокурор просить вирок скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити новий вирок, яким затвердити угоду про примирення між ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5, та призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 6 місяців виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 10% із суми заробітку.

Апеляція мотивована тим, що районний суд не визначив у вироку розмір відрахувань із заробітку ОСОБА_3, у зв'язку з чим засуджений не може відбувати покарання у виді виправних робіт.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку обвинуваченого ОСОБА_3, який не заперечував проти апеляції, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження обвинувальний акт надійшов до суду з угодою від 26 червня 2013 року про примирення між потерпілої та підозрюваним згідно якої сторони дійшли згоди щодо примирення.

Правова кваліфікація дій обвинуваченого за ч. І ст.122 КК України,є правильною, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 у виді виправних робіт на строк шість місяців. Відповідно до вказаної угоди, потерпіла майнових претензій до обвинуваченого не має.

Вироком районного суду, угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_5 затверджено.

Однак, суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_3 покарання не дотримався вимог кримінального закону.

Так, відповідно до ч.1 ст.57 КК України покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від 6 місяців до 2 років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт проводиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, у межах від 10 до 20 відсотків.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.13 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у виді виправних робіт, суд зобов'язаний визначити розмір відрахувань із заробітку. Відсутність вказівки на цей розмір є підставою для скасування вироку.

Таким чином із закону слідує, що саме суд повинен визначити розмір відрахувань, незалежно від того, оговорено це в угоді про примирення чи ні.

Згідно довідки №018 від 09.07.2013 року, дослідженої судом апеляційної інстанції, ОСОБА_3 працює в ТОВ «Гучик-лідер» місто Севастополь вул. Курганна, 14, на посаді комірника-комплектовщика.

У порушення вказаних вимог закону, суд не визначив у вироку розмір відрахувань із заробітку ОСОБА_3, у зв'язку з чим виконання вироку в частині призначеного покарання є неможливим.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 підлягає скасуванню з ухваленням свого вироку на підставі ст.420 ч.1 п.2 КПК України.

При призначенні покарання ОСОБА_3 колегія суддів враховує як пом'якшуючі відповідальність обставини, визнання останнім вини та, його щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання є скоєння кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Керуючись ч.1 ст.57 КК України, ст.ст. 404, 407, 413, 420 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Ленінського району міста Севастополя Буцмака А.Ю., - задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду міста Севастополя від 16 липня 2013 року відносно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання - скасувати.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 6 місяців виправних робіт за місцем його роботи з відрахуванням 10% із суми заробітку.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а особою, що знаходиться під вартою з моменту отримання копії вироку.

В решті вирок залишити без зміни.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання касаційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання касаційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення касаційним судом.

СУДДІ:(підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду міста Севастополя ЮНЕНКО М.О.