Справа № 1-2/11

Провадження №1/761/1/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Голуб О.А.

при секретарях - Будаєвій К.О., Якубовій Е.К., Кравченко А.М., Мельник І.В., Стельмах Д.Ю., Назаренко М.В., Дробязко К.М.

з участю прокурорів - Колнишевій М.Г., Попова А.О., Соколовського Т.М., Гордієнка О.М., Власова І.В., Шаповалова Є.В., Чернат О.А., Ковальова А.В., Денисенко О.П.

захисника - ОСОБА_1

представника цивільного позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191,

в с т а н о в и в :

в провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, яке мотивував тим, що досудове слідство по справі проведено всупереч вимогам ст.22 КПК України, не об'єктивно, упереджено, винні особи, що причетні до вчинення даного злочину до відповідальності не притягнуті, обвинувачення ОСОБА_6 пред'явлено всупереч вимогам ст.ст. 130, 131 КПК України, а в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.5 ст.191 КК України.

Так, для реалізації договору від 22.04.2002 року № 19/10/оі-73, укладеного з СБУ між ТОВ «КБТ», в особі директора ОСОБА_7 та ЗАТ «Оксамит», в особі генерального директора ОСОБА_6 укладено договір від 08.08.2002 р. № 11/10 «Про дольову участь у будівництві житла», відповідно до умов якого ЗАТ «Оксамит» зобов'язано виконати роботи та заходи необхідні для завершення будівництва житла для військовослужбовців СБУ та членів їх сімей, на загальну вартість 6 994 000,00 грн., а ТОВ «КБТ» взяло на себе зобов'язання профінансувати будівництво квартир в будинку АДРЕСА_1.

Укладений договір між ЗАТ «Оксамит» та ТОВ «КБТ» генеральний директор ЗАТ «Оксамит» ОСОБА_6 виконати ні теоретично, ні практично не міг, оскільки ТОВ «КБТ» не виконало вимоги даного договору, що підтверджується наступним.

Перераховані кошти згідно договору № 19/10/оі-73 на адресу ТОВ «КБТ» за платіжними дорученнями АГУ СБУ в сумі 4 834 251,15 грн. (№63 від 06.11.2002 - 4 000 000, 00 грн. та № 65 від 12.11.2002 - 834 251,15 грн.) для фінансування житла військовослужбовців його засновником ОСОБА_8 ЗАТ «Оксамит» перераховані не були не тільки вчасно, а й не в повному обсязі.

З необхідних для виконання договору коштів в розмірі 6 994 000,00 грн., ТОВ «КБТ» перерахувало ЗАТ «Оксамит» тільки 2 629583,98 грн.

Передані ТОВ «КБТ»-ЗАТ «Оксамит» товарно-матеріальні цінності на суму 1 524 446,29 грн. та по акту приймання-передачі б/н від 09.10.203 не відповідали не тільки умовам договору, а й їх наявності та вартості.

Перевіркою ГоловКРУ встановлено, що із загального обсягу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1 524 446,29 грн. оформлених, як передача ЗАТ «Оксамит» зустрічною перевіркою не підтверджено оприбуткування ЗАТ «Оксамит» на суму 627 522,57 грн.

Передані ТОВ «КБТ» - ЗАТ «Оксамит» 6 простих векселів загальною номінальною вартістю 680 220,28 грн., термін погашення яких становить період 2007-2008 років, унеможливлювало їх використання до завершення будівництва в грудні 2003 року.

В ході досудового слідства не встановлено, яким чином дані векселя потрапили до ТОВ «КБТ», що ставить під сумнів їх походження, так як вони були неліквідними та наповнити їх грошовими коштами було неможливо.

Про те, що слідство велося не об'єктивно та упереджено свідчить і той факт, що безпідставно закрито 14.03.2006 року кримінальне переслідування в рамках даної кримінальної справи відносно засновника ТОВ «КБТ» ОСОБА_8, за ч.2 ст.28 та ч.5 ст.191 КК України, оскільки останній безпосередньо займався всіма організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими справами ТОВ «КБТ» та безпосередньо приймав участь в перерахуваннях усіх коштів, які були виділені на будівництво житла військовослужбовців СБУ, саме ним не перераховані кошти в повному обсязі для будівництва житла та саме за вказівкою ОСОБА_9 гроші перераховувались не за призначенням.

Перевіркою ГоловКРУ встановлено, що з отриманих ТОВ «КБТ» у листопаді 2002 року бюджетних коштів у розмірі 4 834 251,15 грн. в рахунок договору № 19/10/оі-73 від 22.04.2002 року укладеного між ТОВ «КБТ» СБ України, ТОВ «КБТ» незаконно використовувало на власні витрати 4 112819,2 грн. ( від 5 до 12 місяців), в тому числі для надання безвідсоткової позики (90 000 грн. - 5 діб) та розрахунків за ТМЦ на суму 4 022 812,2 грн. з яких на товари загальною вартістю 1 401 973 грн. відсутні документальні підтвердження, щодо їх використання у будівництві жилого будинку за адресою: АДРЕСА_12. Кошти спрямовані на придбання ТМЦ лише частково повернуті - в сумі 2 598 000 грн. (через 7-12 діб), внаслідок чого для подальшого інвестування будівництва житла в рахунок договору № 11/10/ від 08.08.2002 р. ЗАТ «Оксамит» упродовж 2003 року використовувались власні кошти.

Окрім того на даний час ЗАТ «Оксамит» та Служба безпеки України затвердили мирову угоду від 27.11.2009 року згідно якої ЗАТ «Оксамит» в рахунок погашення боргу передало СБУ України три трикімнатні квартири за адресою: АДРЕСА_13 під НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 на загальну суму 1 190 121(один мільйон сто дев'яносто тисяч двадцять одну грн..) 00 коп.

Це свідчить про те, що між ЗАТ «Оксамит» та Службою безпеки України існують цивільно-правові відносини, а склад злочину, передбачений ч.5 ст.191 КК України в діях генерального директора ЗАТ «Оксамит» ОСОБА_6 відсутній.

Окрім того ОСОБА_6, інкримінується розтрата квартир побудованих на кошти гр. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та «Народної кредитної спілки «Добробут», які начебто мали належати СБУ, але ще не належали, оскільки їх необхідно було побудувати. Однак як можна інкримінувати розтрату майна (тобто квартир) побудованих на кошти зазначених вище громадян та кредитної спілки «Добробут», тоді коли ці особи були інвесторами власних квартир, отримали зазначені квартири у власність і збитків ніяких не понесли, жодних претензій до ОСОБА_6 не мають, в той час, коли зазначені квартири ще не стали власністю СБУ.

Прокурор заперечує, щодо направлення справи на додаткове розслідування вважає, що неповнота досудового слідства може бути усунута в судовому засіданні.

Підсудний підтримав клопотання захисника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_1 підлягає задоволенню з підстав наведених в клопотанні, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його проведення всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження або спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого, тощо).

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Статтею 22 КПК України 1960 року визначено, що прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України 1960 року, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Виходячи із вказаних норм процесуального закону, під повнотою дослідження слід розуміти правильне визначення предмету доказування, тобто, з'ясування усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі, системну оцінку всіх допустимих і належних доказів у сукупності, що є основою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.

Пред'явлене особі обвинувачення, згідно зі ст. 132 КПК України 1960 року, має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають і з п. (а) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

У випадку пред'явлення неконкретного обвинувачення, що є порушенням права на захист, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення закону.

Разом з тим, дані, що містяться в матеріалах справи свідчать про те, що вищевказані вимоги КПК України органом досудового слідства належним чином не виконано та допущено однобічність, неповноту і неправильність, які неможливо усунути в судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Як вбачається зі змісту обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_6 органом досудового слідства, він обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, вчинив розтрату чужого майна, яке було ввірене йому та перебувало в його віданні, шляхом зловживання ним як службовою особою, своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, при наступних обставинах.

Згідно обвинувачення, ОСОБА_6, будучи призначеним на посаду генерального директора закритого акціонерного товариства «Оксамит» (далі ЗАТ «Оксамит») протоколом зборів засновників ЗАТ «Оксамит» від 20.02.1998 № 4, яке зареєстроване Радянською районною державною адміністрацією м.Києва 27.10.1997, код ЄДРПОУ 23714446, і розташоване по вул. Мельникова, 81 в м.Києві, та являючись службовою особою зазначеного товариства, в силу покладених на нього організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, зловживаючи своїм службовим становищем, в період з 19.11.2002 по 17.09.2004 року включно вчинив розтрату чужого майна, в особливо великих розмірах, при наступних обставинах.

Так на початку 2002 року співзасновник товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «КБТ» ОСОБА_8 домовився з невстановленими слідством службовими особами адміністративно-господарського управління (далі АГУ) Служби безпеки України (далі СБУ) про інвестування грошових коштів СБУ до ТОВ «КБТ» на будівництво житла для військовослужбовців СБУ.

22 квітня 2002 року між АГУ СБ України, як "Замовником", в особі начальника Управління ОСОБА_18 і ТОВ "КБТ", як "Генеральним підрядником", в особі директора ОСОБА_7, укладено договір №19/10/оі-73 "Про освоєння інвестицій в будівництво житла для військовослужбовців СБУ". За цим договором сторони узгодили освоїти суму інвестицій в розмірі 70 000 000,00 грн.

Згідно умов договору, ТОВ "КБТ" зобов'язано було надати СБУ на розгляд та затвердження перелік незавершеного будівництва житлових будинків, будівництво яких розпочато до 01.07.1997, казарм та гуртожитків під реконструкцію, для подальшого їх включення до програми будівництва житла для військовослужбовців СБУ та членів їх сімей. Договір вступав в силу та набував чинності шляхом затвердження СБУ переліку незавершених будівництвом житлових будинків, казарм та гуртожитків під житло, кількості житла та обсягів фінансування по кожному об'єкту окремо, підписання цього переліку сторонами та визначення інвесторів для інвестування будівництва.

29.10.2002 заступник начальника АГУ СБУ ОСОБА_19 та директор ТОВ "КБТ" ОСОБА_7 склали та підписали акт №1, згідно якого перший прийняв, а другий передав право на отримання 55 квартир незавершеного будівництва, загальною площею 3717,47 кв.м., та загальною вартістю 5 000 000,00 грн. у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 - адреса поштова, АДРЕСА_1 - адреса будівельна), згідно адресного переліку якого було передано квартири незавершеного будівництва за наступними номерами: 1-12; 21; 23-32; 34, 35, 37-48; 57-68; 70, 71, 94, 98, 102 та 106.

Додатковою угодою від 13.11.2002 №1, укладеною між СБУ, в особі заступника начальника управління ОСОБА_19 та ТОВ „КБТ", в особі директора ОСОБА_7, узгоджено адресний перелік житла, що включає в себе наступні відомості: поверх, № квартири, кількість кімнат, загальна та житлова площа, їх вартість та термін здачі житла в експлуатацію - 4 квартал 2003 року.

На виконання договору №19/10/оі-73 Управління Державного казначейства у м. Києві за платіжними дорученнями АГУ СБУ перераховано 4 834 251,15 грн. (№63 від 06.11.2002 - 4 000 000,00 грн. та №65 від 12.11.2002 - 834 251,15 грн.) генеральному підряднику будівництва - ТОВ "КБТ" з призначенням платежу" за АГУ СБУ розрахунковий рахунок (далі р/р) 652101000041/2 фінансування житла для військовослужбовців КЕКВ 2121 згідно договору 19/10/оі-73 від 22.04.2002".

Для реалізації договору від 22.04.2002 №19/10/оі-73, укладеного з СБУ, між ТОВ КБТ", в особі директора ОСОБА_7 та ЗАТ „Оксамит", в особі генерального директора ОСОБА_6 укладено договір від 08.08.2002 №11/10 "Про дольову участь у будівництві - житла", відповідно до умов якого ЗАТ "Оксамит" зобов'язано виконати роботи та заходи необхідні для завершення будівництва житла для військовослужбовців СБУ та членів їх сімей, загальною житловою площею 5200 кв. м. на загальну вартість 6 994 000,00 грн., а ТОВ "КБТ" взяло на себе зобов'язання профінансувати будівництво квартир в будинку АДРЕСА_1.

Крім того, за умовами договору від 08.08.2002 №11/10 "Про дольову участь у будівництві житла", ЗАТ „Оксамит", в особі генерального директора ОСОБА_6 зобов'язалося використовувати кошти за цільовим призначенням та до 10 числа щомісячно, наступного за звітним періодом, надсилати ТОВ „КБТ" звіт про використання наданих коштів.

Крім цього, між ТОВ „КБТ" та ЗАТ „Оксамит" затверджено перелік квартир в будинку АДРЕСА_1, які піддягали передачі генеральному підряднику - СБУ від ТОВ „КБТ", відповідно до чого 27.10.2002 між ЗАТ „Оксамит", як „виконавцем", в особі генерального директора ОСОБА_6 - з однієї сторони, та ТОВ „КБТ", як „замовником", в особі директора ОСОБА_7, з другої сторони було складено та підписано акт №1, згідно якого „Виконавець" передав, а „Замовник" прийняв право на отримання квартир незавершеного будівництва, загальною площею 3 717,47 кв.м., на загальну вартість 5 000 000,00 грн. у багатоквартирному будинку у АДРЕСА_1, згідно адресного переліку якого були передані квартири незавершеного будівництва за наступними номерами: 1-12; 21; 23-32; 34, 35, 37-48; 57-68; 70, 71, 94, 98, 102 та 106.

В рахунок виконання договору від 08.08.2002 №11/10 "Про дольову участь у будівництві житла", ТОВ „КБТ" протягом листопада 2002 - грудня 2003 року передало ЗАТ „Оксамит" інвестицій на загальну суму 4 834 251,15 грн., а саме: перерахувало 2 629 583,98 грн. грошових коштів на р/р ЗАТ „Оксамит" №2600010283, відкритий в Київській філії АБ „Укркомунбанк", передало товарно-матеріальні цінності на суму 1 524 446,29 грн. та по акту приймання-передачі б/н від 09.10.2003 передало 6 простих векселів:

1.№32097313245, векселедавцем якого є ПП „Еском-2000", номінальною вартістю 74 836,13 грн., дата видачі 01.11.2002 р., дата погашення за пред'явленням;

2.№643048810872, векселедавцем якого є ТОВ „Луганськтракторзапчастина", номінальною вартістю 384,15 грн., дата видачі 06.08.2002 р., дата погашення 06.08.2007 р.;

3.№3008634316, векселедавцем якого є ПП „Дантист", номінальною вартістю 350 000,00 грн., дата видачі 01.09.2000 р., дата погашення 01.09.2008 р.;

4.№6430447215808, векселедавцем якого є ТОВ „Свердловський АТП-10913", номінальною вартістю 62 000,00 грн., дата видачі 06.03.2002 р., дата погашення за пред'явленням;

5.№3217231310, векселедавцем якого є ТОВ „Інтеркомторг", номінальною вартістю 93 000,00 грн., дата видачі 09.09.2002 р., дата погашення 09.09.2007 р.;

6.№3217231309, векселедавцем якого є ТОВ „Інтеркомторг", номінальною вартістю 100 000,00 грн., дата видачі 09.09.2002 р., дата погашення 09.09.2007 р., всього загальною номінальною вартістю 680 220,28 грн.

Термін погашення векселів становить період 2007-2008 років, що відповідно унеможливлювало їх використання до завершення будівництва в грудні 2003 року та взагалі ставить під сумнів їх походження, так як вони є неліквідними та наповнити їх грошовими коштами неможливо.

Зазначені векселі було отримано ТОВ „КБТ" від ТОВ „Луганський енергетичний альянс" м.Луганськ в рахунок погашення заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності та передані від ТОВ „КБТ" до ЗАТ „Оксамит" в порушення вимог ст.4 Закону України від 05.04.2001 №2374-111 „Про обіг векселів в Україні", яким визначено, що „видавати прості і переказні векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги".

Однак, частку цільових інвестицій в сумі 4 834 251,15 грн., виділених на будівництво житла для військовослужбовців СБУ в м. Бровари, АДРЕСА_1 (адреса будівельна) та ввірених ЗАТ „Оксамит", розтрачено генеральним директором ЗАТ „Оксамит" ОСОБА_6, шляхом зловживання ним своїм службовим становищем для поліпшення майнового становища інших осіб, який здійснив перерахування цільових грошових коштів на розрахункові рахунки суб'єктів підприємницької діяльності, при наступних обставинах.

Так, 18.11.2002 ТОВ «КБТ» зі свого р/р №26005000452, відкритого в Київській філії КБ «Західінкомбанк» перерахувало на р/р ЗАТ «Оксамит» №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", безготівкові грошові кошти в сумі 2 000 000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата дольової участі у будівництві житла для військовослужбовців СБУ, згідно поговору №11/10 від 08.08.2002 р. №11/10».

Приблизно в середині листопада 2002, невстановлені слідством особи передали генеральному директору ЗАТ «Оксамит» ОСОБА_6 виготовлені тексти договорів від 16.07.2002 № 07/1 та від 09.07.2002 №07/2 між ЗАТ «Оксамит» з ПП «Лан-Сервіс» та ПП «Житниця» разом з додатковими угодами та актами виконаних робіт, які фактично не виконувалися, на підставі яких ЗАТ «Оксамит» необхідно було перерахувати грошові кошти в сумі 1 257 870,00 грн. на р/р зазначених приватних підприємств за рахунок коштів, які надійдуть від ТОВ „КБТ" згідно з договором від 08.08.02 №11/10, укладеним із ЗАТ „Оксамит", як підрядником будівництва.

Предметом вказаних договорів, які були підписані генеральним директором ЗАТ «Оксамит» ОСОБА_6 з ПП «Лан-Сервіс» та ПП «Житниця» відповідно, є виконання останніми пошукових робіт, результатом яких стало нібито знайдення для ЗАТ «Оксамит» забудовника - відкрите акціонерне товариство «Броварський завод будівельних конструкцій» (далі ВАТ „БЗБК"), інвестора - ТОВ «КБТ» та укладення ЗАТ «Оксамит» договорів з ВАТ «БЗБК» і ТОВ «КБТ» по будівництву житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, після перерахування 18.11.2002 ТОВ «КБТ» безготівкових грошових коштів в сумі 2 000 000,00 грн. на р/р ЗАТ «Оксамит» на виконання умов договору від 08.08.2002 №11/10, генеральний директор ЗАТ «Оксамит» ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи на меті розтратити інвестиційні грошові кошти, з метою збільшення доходів інших осіб, платіжним дорученням №82 від 19.11.2002 перерахував 845 250,00 грн. на р/р №26002301165, відкритий в Київській філії КБ „Західінкомбанк" і належить ПП "Лан-Сервіс", з призначенням платежу „оплата за виконані пошукові роботи згідно договору від 16.07.02 07/1" та платіжним дорученням №83 від 20.11.2002 перерахував 412 620,00 грн. на р/р №26007000557, відкритий в Київській філії КБ „Західінкомбанк" і належить ПП "Житниця", з призначенням платежу „оплата за виконані пошукові роботи згідно договору від 09.07.02 №07/2". Після надходження коштів на рахунки вказаних приватних підприємств, в подальшому вони одержані готівкою директором ПП „Лан-Сервіс" ОСОБА_20, який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_6 щодо розтрати інвестиційних грошових коштів. Отримані готівкою грошові кошти ОСОБА_20 в подальшому витратив на закупівлю сільгосппродукції.

Згідно проведеної ГоловКРУ України від 21.12.2004 „зустрічної перевірки ЗАТ «Оксамит» з питань документального підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ „КБТ", що визначені договором від 08.08.2002 №11/10 про дольову участь у будівництві житла для військовослужбовців СБУ за період з 01.11.2002 по 01.07.2004" зафіксовано, що зазначене в актах від 19.11.2002 виконання ПП «Лан-Сервіс» і ПП «Житниця» пошукових робіт для ЗАТ «Оксамит» не підтверджено відповідними розрахунками або іншими документами, а також не відповідає умовам договорів від 16.07.2002 №07/1, від 09.07.2002 року №07/2 в частині вартості житла, яке інвестується згідно наданих до перевірки договорів від 08.08.2002 №11/10 та від 08.08.2002 №11/09-97.

Крім того, з отриманих 18.11.2002 від ТОВ «КБТ» інвестиційних грошових коштів у сумі 2 000 00,00 грн., директор ЗАТ «Оксамит» ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, платіжним дорученням №74 від 19.11.2002, а також платіжним дорученням №85 від 26.11.2002, перерахував безготівкові грошові кошти у сумі 13 660,00 грн. та 15 000,00 грн. відповідно (у загальній сумі 28 660,00 грн.) на р/р №26002307036, відкритий в ЗБВ АКБ «Форум» і належить ПП «Метком», з призначенням платежу „оплата за вексель №3005510131, згідно дог. №16/10/02".

13.12.2002 ТОВ «КБТ» з р/р №26005000452, відкритого в Київській філії КБ «Західінкомбанк», перерахувало на р/р ЗАТ «Оксамит» №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", безготівкові грошові кошти в сумі 500 000,00 грн., з призначенням платежу „оплата дольової участі у будівництві житла для військовослужбовців СБУ, згідно договору від 08.08.2002 №11/10".

Після отримання 13.12.2002 від ТОВ «КБТ» 500 000,00 грн. на р/р ЗАТ "Оксамит" на виконання умов договору від 08.08.2002 №11/10, генеральний директор ЗАТ „Оксамит" ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, розтратив інвестиційні грошові кошти, при наступних обставинах.

27.09.1999, між КБ «Укркомунбанк» м.Луганськ, в особі голови правління ОСОБА_21 та ЗАТ «Оксамит», в особі генерального директора ОСОБА_6 укладено угоду про обмін векселів, відповідно умов якої на виконання договору обміну цінними паперами від 27.09.1999 №2ЦБ-к, укладеного між Банком та ТОВ „Сокіл" (Довіритель), КБ „Укркомунбанк" передає ЗАТ «Оксамит» вексель емітований НАЕК „Енергоатом" за №3001310498, дата видачі 16.10.1998, номінальною вартістю 1 000 000,00 грн., а ЗАТ „Оксамит" зобов'язалося провести оплату за отриманий вексель у відповідності з умовами обміну. Відповідно змін від 30.09.1999 р. до угоди про обмін векселів від 27.09.1999, що укладені між ЗАТ „Оксамит" та ТОВ „Сокіл", ЗАТ „Оксамит" зобов'язалось оплатити отриманий по угоді вексель НАЕК „Енергоатом" за №300131498, шляхом перерахування на р/р ТОВ „Сокіл" грошових коштів в сумі 350 000,00 грн.

Не маючи наявних грошових коштів на р/р для проведення оплати з ТОВ «Сокіл» за отриманий вексель, ЗАТ «Оксамит», в особі генерального директора ОСОБА_6 31.07.2000 видало 7 простих векселів, ЗАТ за №№713223570172, 713223570173, 713223570174, 713223570175, 713223570176, 713223570177, 713223570178, номінальною вартістю 50 000,00 грн. кожен, загальною вартістю 350 000,00 грн., строк погашення за пред'явленням, які передало ТОВ „Сокіл" в рахунок подальших взаєморозрахунків з ТОВ „Сокіл", відповідно укладеної угоди про обмін векселів від 27.09.1999 р. та змін до цієї угоди від 30.09.1999, АБ „Укркомунбанк" м.Луганськ, який діяв на підставі договору-доручення про інкасування векселів від 30.07.2001, за листом №20/1365 від 30.07.2001, пред'явив генеральному директору ЗАТ „Оксамит" ОСОБА_6 7 простих векселів, векселедавцем яких є ЗАТ „Оксамит", дата складання 31.07.2000 р., номінальною вартістю 50 000,00 грн. кожен, загальною вартістю 350 000,00 грн., але ЗАТ „Оксамит" не здійснило платежі за пред'явлені векселі до сплати.

Після отримання 13.12.2002 від ТОВ «КБТ» 500 000,00 грн., на виконання умов договору №11/10 від 08.08.2002, на р/р ЗАТ "Оксамит", генеральний директор ЗАТ „Оксамит" ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно розтратив, а саме платіжним дорученням №105 від 16.12.2002, з р/р №26000010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк" для клієнта банку ЗАТ „Оксамит", перерахував безготівкові грошові кошти в сумі 350 000,00 грн. на р/р №29019304988 АБ „Укркомунбанк" м.Луганськ, з призначенням платежу „оплата за прості векселя №№713223570172-713223570178, згідно договору б/н від 31.07.00", таким чином погасивши заборгованість ЗАТ „Оксамит" перед КБ „Укркомунбанк" м.Луганськ, відповідно укладеної угоди про обмін векселів та змін від 30.09.1999 до зазначеної угоди.

Крім того, з отриманих 13.12.2002 від ТОВ „КБТ" інвестиційних грошових коштів у сумі 500 000,00 грн., директор ЗАТ „Оксамит" ОСОБА_6 зловживаючи своїм службовим становищем незаконно розтратив, перерахувавши 17.12.2002 платіжним дорученням №112 від 16.12.2002 безготівкові грошові кошти у сумі 14 945,14 грн. на р/р №26007301210046, який належить Шепетівському колективному тароремонтному підприємству "Укрпромтара", що відкритий в філії «Промінвестбанк» м.Шепетівка Хмельницької обл., з призначенням платежу «оплата за вексель №3005510134, згідно договору-доручення від 02.12.02 №17/12/02».

26.12.2002 ТОВ „КБТ" з свого р/р №26005000452, відкритого в Київській філії КБ «Західінкомбанк», перерахувало на р/р ЗАТ «Оксамит» №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", безготівкові грошові кошти в сумі 129 583,98 грн., з призначенням платежу „оплата дольової участі у будівництві житла для військовослужбовців СБУ, згідно договору від 08.08.2002 р. №11/10».

27.12.2002, після отримання 26.12.2002 від ТОВ «КБТ» 129 583,98 грн. на р/р ЗАТ "Оксамит" для виконання умов договору від 08.08.2002 №11/10, генеральний директор ЗАТ «Оксамит» ОСОБА_6 уклав договір безвідсоткової цільової позики №456 з Державним підприємством Міністерства оборони України «Укроборонпостачальник», відповідно до умов якого ЗАТ «Оксамит» зобов'язалося надати ДП МО «Укроборонпостачальник» безвідсоткову цільову позику у сумі 100 000,00 грн. на строк 30 днів. У цей же день генеральний директор ЗАТ «Оксамит» ОСОБА_6 зловживаючи своїм службовим становищем, з метою поліпшення майнового становища інших осіб, платіжним дорученням №120 від 27.12.2002 з р/р №26000010283 ЗАТ «Оксамит», відкритого в Київській філії АБ «Укркомунбанк», перерахував безготівкові грошові кошти у сумі 100 000,00 грн. на р/р №260093115401 ДП МО „Укроборонпостачальник", що відкритий у ВАТ „Аграрний комерційний банк", з призначенням платежу: „тимчасова фінансова допомога, згідно договору займу від 27.12.02 №456", тим самим здійснив розтрату цільових інвестиційних коштів, виділених для будівництва житла для військовослужбовців СБУ та членів їх сімей.

08.08.2002, між ЗАТ «Оксамит», в особі генерального директора ОСОБА_6, як „Інвестором" та ВАТ „Броварський завод будівельних конструкцій" (далі ВАТ „БЗБК"), в особі директора ОСОБА_22, як „Забудовником" укладено договір №11/09-97 про будівництво житлового будинку АДРЕСА_1. В рахунок виконання зазначеного договору ЗАТ „Оксамит" передало ВАТ „БЗБК" інвестицій у вигляді товарно-матеріальних цінностей на суму 1 597 068,00 грн.

Генеральний директор ЗАТ „Оксамит" ОСОБА_6 достовірно знаючи, що за рахунок інвестицій, переданих до ВАТ „БЗБК" у вигляді товарно-матеріальних цінностей у сумі 1 597 068,00 грн. для будівництва житлового будинку АДРЕСА_1, вісім квартир за НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 та НОМЕР_11 за вказаною адресою прийняті ТОВ „КБТ" від ЗАТ „Оксамит", як право на квартири незавершеного будівництва, згідно акту від 27.10.2002 №1 у рахунок виконання договору від 08.08.2002 №11/10, предметом якого визначено будівництво житла для військовослужбовців СБУ та членів їх сімей, у тому числі, де виконавець ЗАТ «Оксамит» - виконує роботи та заходи, необхідні для завершення будівництва, генеральний директор ЗАТ „Оксамит" ОСОБА_6 упродовж червня-серпня 2003 року, зловживаючи своїм службовим становищем здійснив їх розтрату, шляхом продажу зазначених квартир фізичним особам та ГО НКС „Добробут" за грошові кошти у сумі 755 817,35 грн., при наступних обставинах.

Так, 04.06.2003 між ЗАТ „Оксамит", в особі генерального директора ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_10, укладено інвестиційний договір №64/6, відповідно до умов якого ЗАТ «Оксамит» будує об'єкт нерухомості, а гр. ОСОБА_10 інвестує грошові кошти в будівництво квартири АДРЕСА_1, вартість якої визначено у розмірі 69 282,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на р/р ЗАТ «Оксамит».

На виконання умов зазначеного договору гр. ОСОБА_10 в період з 06.06.2003 по 18.06.2003 включно перерахував на р/р ЗАТ «Оксамит» №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", грошові кошти в сумі 69 282,00 грн., з призначенням платежів: «оплата за квартиру, згідно інвестиційного договору від 04.06.2003 №64/6, за адресою: АДРЕСА_1", які в подальшому було витрачено ЗАТ „Оксамит" для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, які було передано в якості інвестицій для інших об'єктів будівництва.

Так, 10.06.2003 між ЗАТ „Оксамит", в особі генерального директора ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_11, укладений інвестиційний договір №63/6, відповідно до умов якого ЗАТ „Оксамит" будує об'єкт нерухомості, а гр. ОСОБА_11 інвестує грошові кошти в будівництво квартири АДРЕСА_2, вартість якої визначено у розмірі 107 095,50 грн., шляхом перерахування грошових коштів на р/р ЗАТ «Оксамит».

На виконання умов зазначеного договору гр. ОСОБА_23 20.06.2003 перерахував на розрахунковий рахунок ЗАТ «Оксамит» №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", грошові кошти в сумі 107 095,00 грн., з призначенням платежу: „оплата за квартиру, згідно інвестиційного договору від 10.06.2003 №63/6 за адресою: АДРЕСА_2", які в подальшому було витрачено ЗАТ „Оксамит" для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, які було передано в якості інвестицій для інших об'єктів будівництва.

Так, 10.06.2003 між ЗАТ „Оксамит", в особі генерального директора ОСОБА_6 та громадянкою ОСОБА_12,, укладено інвестиційний договір №26/6, відповідно до умов якого ЗАТ „Оксамит" будує об'єкт нерухомості, а гр. ОСОБА_12 інвестує грошові кошти в будівництво квартири АДРЕСА_3 вартість якої визначено у розмірі 91 678,50 грн., шляхом перерахування грошових коштів на р/р ЗАТ „Оксамит".

На виконання умов зазначеного договору гр. ОСОБА_12 18.06.2003 перерахувала на р/р ЗАТ „Оксамит" №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", грошові кошти в сумі 91 678,50 грн., з призначенням платежу: „оплата за квартиру, згідно інвестиційного договору від 10.06.2003 №26/6 за адресою: АДРЕСА_3" перерахування готівки від ОСОБА_12", які в подальшому було витрачено ЗАТ «Оксамит» для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, які було передано в якості інвестицій для інших об'єктів будівництва.

Так, 13.06.2003 між ЗАТ «Оксамит», в особі генерального директора ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_24, укладений інвестиційний договір №06/6, відповідно до умов якого ЗАТ „Оксамит" будує об'єкт нерухомості, а гр. ОСОБА_24 інвестує грошові кошти в будівництво квартири АДРЕСА_4, вартість якої визначено у розмірі 93 376,25 грн., шляхом перерахування грошових коштів на р/р ЗАТ „Оксамит".

На виконання умов зазначеного договору гр. ОСОБА_24 в період з 18.06.2003 по 20.06.2003 включно перерахував на р/р ЗАТ „Оксамит" №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", грошові кошти в сумі 93 376,25 грн., з призначеннями платежів: „оплата за квартиру, згідно інвестиційного договору від 13.06.2003 №06/6 за адресою: АДРЕСА_4", які в подальшому було витрачено ЗАТ „Оксамит" для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, які було передано в якості інвестицій для інших об'єктів будівництва.

Так, 20.06.2003 між ЗАТ „Оксамит", в особі генерального директора ОСОБА_6 та громадською організацією „Народна кредитна спілка „Добробут" (далі ГО НКС „Добробут"), в особі заступника голови правління ОСОБА_25, укладено договір №10, відповідно до умов якого ЗАТ „Оксамит" зобов'язалося передати ГО НКС „Добробут" квартиру АДРЕСА_5, для розподілу її між членами Спілки, а ГО НКС „Добробут" зобов'язалося сплатити ЗАТ „Оксамит" вартість вищезазначеної квартири в розмірі 106 447,50 грн.

На виконання умов зазначеного договору ГО НКС „Добробут" в період з 16.07.2003 по 14.11.2003 включно перерахувало на р/р ЗАТ „Оксамит" №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", безготівкові грошові кошти в сумі 112 500,00 грн., з призначеннями платежів: „сплата згідно договору від 20.06.2003 р. №10, за АДРЕСА_5", які було витрачено ЗАТ „Оксамит" для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, які було передано в якості інвестицій для інших об'єктів будівництва.

Крім того, 20.06.2003 між ЗАТ „Оксамит", в особі генерального директора ОСОБА_6 та ГО НКС „Добробут", в особі заступника голови правління ОСОБА_25, укладено договір №11, відповідно до умов якого ЗАТ „Оксамит" зобов'язалося передати ГО НКС „Добробут" квартиру АДРЕСА_6, для розподілу її між членами Спілки, а ГО НСК „Добробут" зобов'язалося сплатити ЗАТ „Оксамит" вартість вищезазначеної квартири в розмірі 107 095,50 грн.

На виконання умов зазначеного договору ГО НСК „Добробут" в період з 16.07.2003 по 21.11.2003 включно перерахувало на р/р ЗАТ „Оксамит" №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", безготівкові грошові кошти в сумі 98 528,10 грн., з призначенням платежів: „сплата згідно договору №11 від 20.06.2003 за АДРЕСА_6", які було витрачено ЗАТ «Оксамит» для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, які було передано в якості інвестицій для інших об'єктів будівництва.

Так, 23.06.2003 між ЗАТ «Оксамит», в особі генерального директора ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_13, укладений інвестиційний договір №30/6, відповідно до умов якого ЗАТ „Оксамит" будує об'єкт нерухомості, а гр. ОСОБА_13 інвестує грошові кошти в будівництво квартири АДРЕСА_7, вартість якої визначено у розмірі 93 715,80 грн., шляхом перерахування грошових коштів на р/р ЗАТ „Оксамит".

На виконання умов зазначеного договору гр. ОСОБА_13 26.06.2003 перерахував на р/р ЗАТ „Оксамит" №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", грошові кошти в сумі 93 715,80 грн., з призначенням платежу: „оплата за квартиру, згідно інвестиційного договору від 23.06.2003 №30/6 за адресою: АДРЕСА_7", які в подальшому було витрачено ЗАТ „Оксамит" для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, які було передано в якості інвестицій для інших об'єктів будівництва.

Так, 04.08.2003 між ЗАТ „Оксамит", в особі генерального директора ОСОБА_6 та громадянкою ОСОБА_14, укладено інвестиційний договір №34/8, відповідно до умов якого ЗАТ „Оксамит" будує об'єкт нерухомості, а гр. ОСОБА_14 інвестує грошові кошти в будівництво квартири АДРЕСА_8, вартість якої визначена у розмірі 89 641,20 грн., шляхом перерахування грошових коштів на р/р ЗАТ „Оксамит".

На виконання умов зазначеного договору гр. ОСОБА_14 в період з 13.08.2003 по 14.08.2003 включно перерахувала на р/р ЗАТ „Оксамит" №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", грошові кошти в сумі 89 641,20 грн., з призначенням платежів: „оплата за квартиру, згідно інвестиційного договору від 04.08.2003 №34/8 за адресою: АДРЕСА_8", які в подальшому було витрачено ЗАТ „Оксамит" для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, які було передано в якості інвестицій для інших об'єктів будівництва.

В рахунок виконання умов договору від 08.08.2002 №11/09-97, відповідно акту передачі квартир у житловому 144 квартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 20.04.2004, ЗАТ „Оксамит" прийняло, а ВАТ „Броварський завод залізобетонних конструкцій" передало 15 квартир загальною площею 1 209,9 кв.м. на загальну вартість 1 597 068,00 грн., до якого також включено 7 квартир за НОМЕР_12, НОМЕР_13 НОМЕР_14 НОМЕР_15 НОМЕР_16 НОМЕР_17 та НОМЕР_18 які було побудовано для військовослужбовців СБУ, відповідно до договору дольової участі у будівництві житла від 08.08.2002 №11/10. Але, генеральний директор ЗАТ „Оксамит" ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, зазначені квартири до ТОВ „КБТ" не передав (з метою подальшої передачі до СБУ), здійснив їх розтрату, шляхом продажу 3-х квартир фізичним особам та передачі 4-х квартир в рахунок погашення боргу ЗАТ „Оксамит", який виник перед ЗАТ «Інвестиційна компанія „Обрій Капітал" (далі ЗАТ „ІК „Обрій-Капітал"), при наступних обставинах.

Так, 04.08.2004, між ЗАТ „Оксамит", в особі ОСОБА_26, який діяв на підставі довіреності, підписаної генеральним директором ЗАТ „Оксамит" ОСОБА_6 та посвідченої 03.08.2004 за №5113 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_27, та громадянкою ОСОБА_15, укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого продавець - ЗАТ „Оксамит" передає у власність покупця - ОСОБА_15 квартиру АДРЕСА_9, продаж якої вчинено за 169 600,00 грн.

На виконання умов зазначеного договору гр. ОСОБА_15 05.08.2004 перерахувала на р/р ЗАТ „Оксамит" №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", грошові кошти в сумі 19 600,00 грн., з призначенням платежу: „часткова оплата за квартиру, згідно попереднього договору від 30.07.2004 №17967, за адресою: АДРЕСА_9", а в подальшому з р/р НОМЕР_22, відкритого в АБ „Аркада" для ОСОБА_15 було перераховано грошові кошти в сумі 150 000,00 грн., з призначенням платежу: „кошти на придбання кв.АДРЕСА_9, договір купівлі-продажу від 04.08.2004 за рахунок кредиту ОСОБА_15 кред.уг. від 05.08.04 №3/03", які в подальшому було витрачено ЗАТ „Оксамит" для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, які було передано в якості інвестицій для інших об'єктів будівництва.

Так, 10.08.2004 між ЗАТ „Оксамит", в особі генерального директора ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_16, укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого продавець - ЗАТ „Оксамит" передає у власність покупця - ОСОБА_16 квартиру АДРЕСА_10, а покупець вносить готівкою на р/р продавця, в процесі оформлення цього договору, вартість квартири, яка становить 175 824,00 грн.

В рахунок виконання умов зазначеного договору гр. ОСОБА_16 11.08.2004 перерахував на р/р ЗАТ „Оксамит" №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", грошові кошти в сумі 175 824,00 грн., з призначенням платежу: „оплата за квартиру, згідно договору купівлі-продажу від 10.08.2004, за адресою: АДРЕСА_10", які в подальшому було витрачено ЗАТ „Оксамит" для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, які було передано в якості інвестицій для інших об'єктів будівництва.

Так, 03.09.2004 між ЗАТ „Оксамит", в особі генерального директора ОСОБА_6 та громадянами ОСОБА_28 та ОСОБА_17, укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно умов якого продавець - ЗАТ „Оксамит" передає у власність покупців - ОСОБА_28 та ОСОБА_17 квартиру АДРЕСА_11, продаж якої за домовленістю сторін вчиняється за 148 248,00 грн., які перераховані покупцем на рахунок продавця №26000010283 в КФ АБ „Укркомунбанк" до оформлення цього договору.

На виконання умов зазначеного договору гр. ОСОБА_17 03.09.2004 перерахувала на р/р ЗАТ „Оксамит" №2600010283, відкритого в Київській філії АБ „Укркомунбанк", грошові кошти в сумі 148 248,00 грн., з призначенням платежу: „оплата за квартиру, згідно договору купівлі-продажу від 03.09.2004, за адресою: АДРЕСА_11", які в подальшому було витрачено ЗАТ „Оксамит" для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, які було передано в якості інвестицій для інших об'єктів будівництва.

Крім того, 17.09.2004 між ЗАТ „Оксамит" (Продавець), в особі генерального директора ОСОБА_6 та ЗАТ Інвестиційна компанія „Обрій Капітал" (Покупець), в особі заступника голови правління ОСОБА_29 укладено угоду про погашення боргу за договорами від 16.06.2004 №Т917 та від 12.07.2004 №Т928, відповідно до умов якої в рахунок погашення заборгованості ЗАТ „Оксамит" перед ЗАТ ІК „Обрій Капітал" на суму 1 018 500,00 грн., ЗАТ „Оксамит" за цією угодою передає чотири квартири за НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_17 та НОМЕР_21, за адресою: АДРЕСА_1, які, згідно акту передання-приймання квартир від 17.09.2004, що є невід'ємною частиною до цієї угоди, було передано продавцем, в особі генерального директора ОСОБА_6 покупцю, в особі заступника голови правління ОСОБА_29, тобто ОСОБА_6 реалізував зазначені квартири в рахунок погашення заборгованості перед ЗАТ ІК „Обрій Капітал".

Внаслідок вказаних злочинних дій з вини генерального директора ЗАТ "Оксамит" ОСОБА_6, Службі безпеки України завдано матеріальної шкоди на загальну суму 3 348 543,14 грн., тобто в особливо великих розмірах, яка більше ніж в шістсот разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян на місяць.

Тобто, як вбачається з юридичного формулювання обвинувачення наведеного органом досудового слідства у вину ОСОБА_6 ставиться вчинення розтрати чужого майна, яке було йому ввірене та перебувало в його віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах та фактично йде мова про завдання шкоди СБУ на загальну суму 3 348 543 ,14 грн.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Як вбачається з пред'явленого обвинувачення органом досудового слідства інкримінується ОСОБА_6 вчинення умисних дій, щодо розтрати чужого майна, яке було йому ввірене та перебувало в його віданні.

Відповідно до ППВСУ№ 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику про злочини проти власності» п.23 у статті 191 КК України передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисними протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін та інше майно тощо.

Так орган досудового слідства посилається, як на доказ обвинувачення договір від 22.04.2002 р. № 19/10/оі-73, з якого вбачається, що між Службою безпеки України (Замовник), в особі начальника Управління ОСОБА_18 та Генеральним підрядником ТОВ «КБТ» в особі директора ОСОБА_7 укладено договір від 22.04.2002 р. № 19/10/оі-73 про освоєння інвестицій в будівництво житла для військовослужбовців Служби безпеки України. Предметом даного Договору відповідно до п.1.1 визначено будівництво об'єктів житла, розпочатого до 01.07.1997 року, реконструкція гуртожитків та казарм під житло військовослужбовців СБУ та членів їх сімей, що мають право на отримання житла відповідно до чинного законодавства України, згідно з адресним переліком, який є невід'ємною частиною даного Договору. Умовами п.1.2 договору визначено передачу Замовником Генпідряднику матеріальних цінностей, векселів, коштів та інших активів, які Генпідрядник мав направити виключно на будівництво житла для військовослужбовців СБ України. Сума інвестицій, які визначені сторонами і узгоджуються для освоєння згідно цього Договору складає 70000000 грн. (1.3 п.2.1). Додатком від 13.11.02 № 1 до даного договору ( за підписами від ТОВ «КБТ» - ОСОБА_7 та СБУ - ОСОБА_18) затвердженим заступником начальника ДЗ СБ України ОСОБА_30, узгоджено перелік житла за адресою: АДРЕСА_1, яким визначено поверх, № квартири, кількість кімнат, загальна та житлова площа (3717,47 кв.м.) їх вартість (кожної квартири та всіх квартир), а також термін здачі в експлуатацію - ІV квартал 2003 року. Відповідно до акту від 29.10.02 №1 обумовлено, що Служба безпеки України прийняла від ТОВ «КБТ» право на отримання 55 квартир незавершенного будівництва, загальною площею 3717,47 кв.м. В рахунок виконання вищевказного договору ТОВ «КБТ» уклало договір із ЗАТ» Оксамит» від 08.08.02 № 11/10 про дольову участь у будівництві (т.7 а.с.177-180).

Так, відповідно до договору № 11/10 про дольову участь у будівництві житла від 08.08.2002 року між ТОВ «КБТ» (Замовник) та ЗАТ «Оксамит» (виконавець) в особі генерального директора ОСОБА_6 предметом є будівництво житла для військовослужбовців СБУ та членів їх сімей. Сторони Договору організовують виконання робіт по будівництву житла: ВИКОНАВЕЦЬ виконує роботи та заходи необхідні для завершення будівництва, а ЗАМОВНИК виконує будівельні роботи та фінансування будівництва квартир в будинку за адресою: АДРЕСА_1. Фінансування здійснюється: - шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ВИКОНАВЦЯ; - іншими способами, які не суперечать законодавству України. Згідно договору ТОВ «КБТ» повинно було здійснити фінансування на загальну суму 6994000 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_6 категорично заперечив свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, зазначив, що він діяв економічно обґрунтовано, маючи на меті завершити будівництво, у зв'язку з тим, що ТОВ «КБТ» не виконало умов договору № 11/10 від 08.08.2002 р. перед ЗАТ «Оксамит», не перерахувавши в повному обсязі інвестиційних грошових коштів, як передбачалось зазначеним договором. Грошові кошти отримані ЗАТ «Оксамит» від ТОВ «КБТ» витрачені за цільовим призначенням підтвердженням чого є збудований будинок. Після отримання 20.04.2004 року 15 квартир у житловому будинку АДРЕСА_1, які були побудовані для військовослужбовців СБУ, відповідно до договору дольової участі у будівництві житла, він не передав ці квартири до ТОВ «КБТ» для подальшої передачі СБУ, так як в травні 2004 року СБУ подало позовну вимогу до ТОВ «КБТ» з вимогою повернути грошові кошти. До нього звернувся співзасновник ТОВ «КБТ» ОСОБА_8, пред'явивши йому позовну заяву і запропонував повернути грошові кошти. Тому вищевказані побудовані квартири у житловому будинку АДРЕСА_1 не були передані ТОВ «КБТ», а були продані з метою повернення грошових коштів. ЗАТ «Оксамит» не повернуло грошові кошти ТОВ «КБТ» від реалізованих квартир для подальшого розрахунку зі СБУ, тому що не була узгоджена грошова сума заборгованості між ТОВ «КБТ» та ЗАТ «Оксамит». Всі товарно-матеріальні цінності, що були отримані ЗАТ «Оксамит» в рахунок виконання умов договору № 11/10 від 08.08.2002 р. від ТОВ «КБТ» були направлені до ВАТ «Броварський завод залізобетонних конструкцій» , як інвестиції для будівництва будинку АДРЕСА_1 Київської області. Розходження між сумою зазначеною в акті звірки однорідних взаєморозрахунків між ТОВ «КБТ» та ЗАТ «Оксамит» на 01.04.04 р. за договором про дольову участь у будівництві № 11/10 від 08.08.02 р. та в бухгалтерському обліку ЗАТ «Оксамит» в сумі 627522,57 грн., виникло в зв'язку з недоотриманням ЗАТ «Оксамит» від ТОВ «КБТ» товарно-матеріальних цінностей, які відображені в вищезазначеному акті.

Аналогічні показання ОСОБА_6 давав протягом досудового слідства в якості обвинуваченого.

Проте такі показання ОСОБА_6 органом досудового слідства залишені поза увагою та не перевірені.

Дійшовши висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні, злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, орган досудового слідства, посилається як на доказ акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «КБТ» за період з 01.11.2002 по 01.07.2004 року від 06.01.2005 року № 05-21/1 (т.4 а.с.7-25) в якому вказано, що з отриманих ТОВ «КБТ» у листопаді 2002 року бюджетних коштів у розмірі 4834251,15 грн., в рахунок договору № 19/10-73 від 22.04.2002, укладеного між ТОВ «КБТ» та Службою безпеки України» ТОВ «КБТ» тимчасово використовувало на власні витрати 4 112 819,2 грн. (від 5 діб до 12 місяців), в тому числі для надання безвідсоткової позики (90000 грн. - 5 діб) та розрахунків за ТМЦ на суму 4 022 819,2 грн., з яких на товари загальною вартістю 1401973 грн. відсутні документальні підтвердження щодо їх використання у будівництві житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. Кошти, спрямовані на придбання ТМЦ лише частково повернуті - в сумі 2 598 000 грн. (через 7-12 діб), внаслідок чого для подальшого інвестування будівництва житла в рахунок договору від 08.08.02 № 11/10 ЗАТ «Оксамит» упродовж 2003 року використовувались власні обігові кошти (1424819,2 грн.) зазначене свідчить про тимчасове використання бюджетних коштів не за цільовим призначенням, обумовленим договором від 22.04.2002 № 19/10/оі-73 та виписками з рахунку № 26005000452 від 06.11.2002.

У складі коштів, які були спрямовані ЗАТ «Оксамит», передано векселі на загальну суму 680 220,28 грн. на підставі акту від 09.10.03 б/н ( з яких на 5-ти векселях на загальну суму 605 384,15 грн. відсутні написи про їх передачу від векселедавця - ТОВ «КБТ» векселеотримувачу - ЗАТ «Оксамит»), із посиланням: «в расчет по договору № 11/10 от 08 августа 2002 года…», що здійснено в порушення вимог Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-ІІІ, яким визначено: «видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.» (стаття4). За наданими до перевірки документами у ТОВ «КБТ» на момент передачі векселів не відображено заборгованості перед ЗАТ «Оксамит» за вказаними операціями по договору № 11/10 від 08.08.2002.

Разом з тим, обґрунтовуючи обвинувачення ОСОБА_6 висновками даного акту КРУ, орган досудового слідства відповідно оцінки даним, що містяться в ньому, не надав та не дослідив обставин порушення умов договору № 11/10 від 08.08.2002 року з боку ТОВ «КБТ».

З'ясування вказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення справи та встановлення направленості умислу ОСОБА_6

Крім того, про однобічність слідства свідчить те, що доводи ОСОБА_6 на свій захист, органом досудового слідства належним чином не перевірені і не спростовані, а при виявлені очевидних обставин, які свідчать на користь обвинуваченого, останні залишені поза увагою, відповідного об'єктивного аналізу здобутим на досудовому слідстві доказам у їх сукупності не надано. Так, слідством не надано оцінки даним, які вказують про неналежне виконання з боку ТОВ «КБТ» умов договору № 11/10 від 08.08.2002 р., зокрема наявним у висновках акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «КБТ» за період з 01.11.2002 по 01.07.2004 року від 06.01.2005 року № 05-21/1 (т.4 а.с.7-25).

У зв'язку з чим не враховані дійсні причини неможливості виконання у строк встановлених договором № 11/10 від 08.08.2002 р. своїх зобов'язань ЗАТ «Оксамит».

В той час як в акті КРУ вказано, що ЗАТ «Оксамит» упродовж 2003 року використовувало власні обігові кошти для подальшого інвестування будівництва, що свідчить про зацікавленість ОСОБА_6 в тому, щоб будівництво було завершене.

Також слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні дані, про те, що на розрахункових рахунках ЗАТ «Оксамит» в момент надходження грошових коштів від ТОВ «КБТ» були відсутні будь-які грошові кошти. У зв'язку з чим твердження слідства про нецільове використання саме коштів, що були перераховані ТОВ «КБТ» 18.11.2002 р. на р/р ЗАТ «Оксамит» в сумі 2000000 грн., 13.12.2002 р на р/р ЗАТ «Оксамит» в сумі 500000 грн., 26.12.2002 р. на р/р ЗАТ «Оксамит» 129583,98 грн. є припущенням.

Крім того, з виписки про операції по рахунку № 26000010283, який належить ЗАТ «Оксамит»за період з 01.07.2002 по 12.10.04 вбачається, що ТОВ «КБТ» перерахувало грошову суму в розмірі 129583,98 грн. не 26.12.2002 року як вказано в обвинуваченні, а 26.12.2003 року.

А тому твердження слідства про нібито перерахування безготівкових грошових коштів у сумі 100 000,000 грн. платіжним дорученням № 120 від 27.12.2002 з р/р № 26000010283 ЗАТ «Оксамит» на р/р № 2600931154401 ДП МО «Укрборонпостачальник» з призначенням платежу «тимчасова фінансова допомога», згідно договору займу від 27.12.2002 року, було саме розтратою грошових коштів, що надійшли з ТОВ «КБТ» не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки такі кошти 26.12.2002 року на р/р ЗАТ «Оксамит», не надходили.

Таким чином органом досудового слідства версія щодо наявності цивільно-правових відносин між ЗАТ «Оксамит» в особі генерального директора ОСОБА_6 та ТОВ «КБТ» належним чином не перевірена та не спростована.

Крім того хоча досудовим слідством зібрано дані, які свідчать про те, що ЗАТ «Оксамит» здійснювало інвестування будівництва об'єкта 144-х квартирного житлового будинку по вул.Грушевського м.Бровари, Київської області (т.11 а.с. 56-107), будівництво даного об'єкта завершене та об'єкт зданий в експлуатацію, зокрема (т.21 а.с.25-45), однак таким обставинам та діям ОСОБА_6 не надана відповідна юридична оцінка.

Не взято до уваги органом досудового слідства дані, що містяться у виписці по рахунку (т.11 а.с.46-107) про витрати ЗАТ «Оксамит» на закупівлю ТМЦ (арматури, цементу, тощо), ще до перерахунку 18.11.2002 року грошових коштів від ТОВ «КБТ» на рр ЗАТ «Оксамит» і в подальшому, про що слідчим складені довідки (т.11 а.с. 128-141; 145-159), однак відповідної оцінки в обвинувальному висновку зазначеному, слідчим не дано, що свідчить про те, що досудове слідство у даній справі проведено не об'єктивно, оскільки при пред'явлені обвинувачення ОСОБА_6 обставини, що свідчать на його користь не враховані.

Слідство обмежилось загальним формулюванням, що генеральним директором ЗАТ «Оксамит» ОСОБА_6 було розтрачено шляхом зловживання своїм службовим становищем ввіреної йому частки цільових інвестицій в сумі 4 834 251,15 грн., а саме в розмірі 3 348 543,14 грн. для поліпшення майнового становища інших осіб.

При цьому слідством не зазначено, який інтерес був зокрема у самого ОСОБА_6 та яким мотивом він керувався.

Залишено поза увагою слідства і ті обставини, що згідно матеріалів справи договір ЗАТ «Оксамит» та ПП «Лан-Сервіс» та ПП «Житниця» датовані 16.07.2002 № 07/1, 09.07.2022 № 07/2 між КБ «Укркомунбанк» м.Луганськ 27.09.1999 р., сім простих векселів ЗАТ «Оксамит» видало номінальною вартістю 50000 грн. кожен 31.07.2000 грн.

Тобто за тривалий проміжок часу до того, як договір № 11/10 від 08.08.2002 року ТОВ «КБТ» із ЗАТ»Оксамит» про дольову участь у будівництві був укладений та до першого перерахування грошових коштів на виконання данного договру 18.11.2002 року.

А тому, з огляду на наведене, вказівки органу досудового слідства про те, що перерахунки з р/р ЗАТ «Оксамит» на р/р інших підприємств були розтратою ввірених коштів ОСОБА_6 як генеральному директору ЗАТ «Оксамит» є припущенням, яке не ґрунтується на матеріалах справи, з урахуванням наявних в них даних (виписка руху коштів), з яких вбачається, що ще до 18.11.2002 року ( перерахування 20000000 грн. з р/р ТОВ «КБТ» на р/р ЗАТ «Оксамит») ЗАТ «Оксамит» здійснювало закупівлю будівельних матеріалів.

Крім того не надано оцінку діям посадових осіб ТОВ «КБТ» та причинного зв'язку з наслідками, що настали, у зв'язку з невиконанням істотних умов договору від 08.08.2002 року № 11/10.

Окрім того, слід зазначити, що викладені в обвинуваченні обставини належним чином не перевірені. Так, не з'ясовано чи були в наявності на розрахунковому рахунку ЗАТ «Оксамит» будь-які грошові кошти на момент надходження грошових коштів на його рахунок з ТОВ «КБТ» з 18.11.2002 року і надалі, у зв'язку з чим не зрозуміло на підставі яких саме даних слідство дійшло висновку, що ЗАТ «Оксамит» розтратило саме грошові кошти, які надішли з ТОВ «КБТ» за нецільовим призначенням, а не власні, оскільки по справі судово-економічна експертиза проведена не була. Крім того в матеріалах справи відсутні належні та допустимі дані, які б свідчили, що ЗАТ «Оксамит» розтратило товарно-матеріальні цінності отримані від ТОВ «КБТ» за нецільовим призначенням, відсутні дані щодо вартості таких товарно-матеріальних цінностей, яка б була підтверджена належними та допустими доказами.

А тому, посилання слідства на те, що перерахунки з р/р ЗАТ «Оксамит» на р/р інших підприємств грошових коштів були розтратою ввірених коштів ОСОБА_6 як генеральному директору ЗАТ «Оксамит» перерахованих з ТОВ «КБТ» є припущенням, яке не ґрунтується на матеріалах справи.

Крім того на думку суду для повного всебічного встановлення обставин справи, по справі необхідно б було встановити, які витрати були понесені фактично ЗАТ «Оксамит» на будівництво 144-х квартирного будинку по АДРЕСА_14 з урахуванням придбаних товарно-матеріальних цінностей та витрачених грошових коштів безпосередньо на надані послуги пов'язані з будівництвом вказаного об'єкту, встановити дійсну вартість вказаних будівельних робіт. Вказані обставини не з'ясовані, будівельної експертизи по справі не проведено.

Викладені обставини вказують на те, що органом досудового слідства в порушення вимог ст.64 КПК України 1960 року не встановлені обставини, що підлягають доказуванню, а саме подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини справи), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Зокрема, при доказуванні обставин, які утворюють подію злочину, належить встановлювати, передбачені кримінальною нормою діяння, їх наслідки та наявність між ними причинного зв'язку.

При доказуванні умислу насамперед необхідно встановити конкретні фактичні дані, які б свідчили, що інтелектом і волею (умислом) обвинуваченого охоплювались виявлені час, місце, спосіб вчинення злочину та настання злочинних наслідків.

Так, зі змісту пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення не наведено яким мотивом ОСОБА_6 керувався при вчиненні інкримінованого йому діяння та яка його була мета.

Слідство обмежилось загальним формулюванням, що генеральним директором ЗАТ «Оксамит» ОСОБА_6 було розтрачено шляхом зловживання своїм службовим становищем ввіреної йому частки цільових інвестицій в сумі 4 834 251,15 грн. для поліпшення майнового становища інших осіб.

Отже органом досудового слідства не встановлені як об'єктивна, так і суб'єктивна сторони вчиненого ОСОБА_6 діянь, що є порушенням вимог кримінального закону та свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення, що тягне за собою порушення права на захист обвинуваченого, ще на стадії пред'явлення обвинувачення.

Зазначена неповнота, однобічність та порушення вимог кримінально-процесуального закону досудовим слідством не можуть бути усунуті в судовому засіданні і відповідно до вимог ст.281 КПК України 1960 року тягнуть за собою повернення справи на додаткове розслідування.

При складанні обвинувального висновку, не дотримано вимоги ст.223 КПК України, відповідно до частини 4 зазначеної норми, в резолютивній частині обвинувального висновку наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.

Так, обвинувальний висновок повинен бути чітким, логічним, переконливим та мотивованим, у ньому відбиваються тільки конкретні, достовірно встановлені факти і обставини справи з посиланням на зібрані, перевірені при розслідуванні справи докази.

Однак, як описова так і резолютивна частина обвинувального висновку викладена не конкретно, не чітко та не переконливо, оскільки містить обставини, які не стосуються пред'явленого обвинувачення ОСОБА_6 за ч.5 ст.191 КК України, містить посилання на зайві факти та обставини, що ускладнює його сприйняття. Такі недоліки, перешкоджають належним чином здійснювати свій захист від пред'явленого обвинувачення, особі якій воно пред'явлене, що призвело до порушення права на захист під час досудового слідства та являється разом з наведеними вище обставинами істотним порушенням вимог кримінально-процесуального Закону, яке не може бути усунуто судом під часу судового слідства.

Слідчий орган, пред'являючи обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, свій висновок належним чином не мотивував, а формально послався на зібрані по справі докази, при цьому, навівши одні докази, залишив поза увагою інші наявні в справі докази.

Проте, даний висновок належним чином не обґрунтований, не в повній мірі відповідає матеріалам справи, а наявні у справі та наведені докази містять суттєві протиріччя, які органом досудового слідства не усунуті, та яким не надана належна оцінка у їх сукупності.

Так, по справі допущені неповнота й неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунуті у судовому засіданні, оскільки під час досудового слідства належним чином не з'ясовані обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а ті обставини, що слідством були встановлені, враховані вибірково при наданні юридичної оцінки діям, як обвинуваченого та і інших осіб, що суттєво впливає на всебічність, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи.

Під час досудового слідства необхідно перевірити обґрунтованість та законність постанов слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи щодо певного кола осіб (т.40 а.с.164-171), зокрема щодо ОСОБА_8, не надано належної юридичної оцінки діям посадових осіб АГУ СБУ при укладенні договору від 22.04.2002 року.

Викладене в сукупності свідчить про грубе порушення положень Закону не виконання слідством завдань кримінального судочинства, передбачених ст.2 КПК України та обов'язку встановленого ст.4 КПК України щодо вжиття передбачених законом заходів для встановлення події злочину, осіб винних у вчиненні злочину, тобто встановлення і відповідного процесуального закріплення всіх об'єктивних і суб'єктивних обставин справи. Усі вказані дії повинні здійснюватись у повному об'ємі та у суворій відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону, оскільки згідно з ч.3 ст.62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях».

Порушення викладених норм потягло за собою неконкретність пред'явленого обвинувачення та викладенні в обвинуваченні деяких формулювань щодо певних обставин справи, визнаних на думку слідства доведеними, які фактично являються припущеннями, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.

З огляду на викладене те, що по справі залишилися не з'ясованими обставини, що мають істотне значення та суттєво впливають на прийняття правильного рішення, а також виявлено ряд суперечностей, яким слідчий не дав належної оцінки й не усунув їх, суд вважає, що процесуальні можливості органів досудового слідства для встановлення вищенаведених та перелічених у статті 64 КПК України обставин, не вичерпані, проте вони відсутні у суду, виходячи із завдань судової влади, а тому приходить до висновку, що у зв'язку з порушенням органом досудового слідства кримінально-процесуального закону, неповнотою та однобічністю досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, справа у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій, підлягає направленню на додаткове розсування, під час якого слідчим органам необхідно встановити усі обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину, що мають істотне значення у справі та про які йде мова в мотивувальній часині постанови наведені вище, визначити направленість умислу останнього та за результатами повного та всебічного дослідження обставин справи, за наявності для цього законних підстав, пред'явити ОСОБА_6 обвинувачення з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, давши правильну юридичну оцінку його діям та діям ОСОБА_8, службовим особа АГУ СБУ, перевіривши доводи, висунуті на захист ОСОБА_6, склавши обвинувальний акт у відповідності до вимог КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді підписки про невиїзд слід залишити без змін, оскільки суд не знаходить підстав для його зміни на даній стадії.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 296 281 КПК України ( 1960 року), п.11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191КК України повернути прокурору м.Києва для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва на протязі 7 діб з дня її проголошення через райсуд.

Суддя