Справа № 22ц-2776/07 Головуючий в інстанції :Чиркін С. М.
Категорія: 40 Доповідач:Фарятьєв С.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2007 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Фарятьєва С.О.
суддів - Парінової І.К., Іванової І.П.
при секретарі - Іщенко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ „Угле-Дар" і за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 11 квітня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до ТОВ „Угле-Дар" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди , -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Краснодонського міськрайонного суду позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано незаконним наказ № 122-к від 30.09.2005р. по ТОВ „Угле-Дар" про звільнення ОСОБА_2 за ч. 4 ст.40 КЗПП України, його поновлено на роботі в якості помічника машиніста земснаряду ТОВ „Угле-Дар" з внесенням відповідних записів до трудової книжки. З відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 26367 грн. 66 коп., компенсація за моральну шкоду в сумі 1000грн. і судові витрати в сумі 100грн. , а всьго 27467 грн. 66 коп. В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі відповідач ТОВ „Угле-Дар", яку в подальшому доповнив, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову позивачу відмовити в повному обсязі в зв'язку з порушеннями норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просить змінити рішення суду в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнути з відповідача вказану заробітну плату в сумі 38185 грн. 29 коп., оскільки вважає його в цій частині незаконним.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційних скарг, судова коллегія не знаходить підстав для задоволення цих скарг.
Згідно з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів авпеляційної скарги та вимог, заялених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним та обгрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи.
Судом було встановлено, що наказом №44-к від 31.03.2005 по ТОВ „Угле-Дар" позивач був прийнятий на роботу на посаду машиністу земснаряду за переводом з ТОВ „Угле-Трейд", а відповідно до наказу №65-к від 29.04.2005 року переведений помічником машиніста земснаряду.
Наказом генерального директора ТОВ „Угле-Дар" № 122-к від 30.09.2005р. позивач був звільнений з роботи за прогули , відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України, на підставі доповідної записки і актів про відсутність його на робочому місці. Однак в зазначеному наказі відсутні дані про порушення трудової дисціпліни, за яке накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, а також дані про графік роботи позивача і в який період було скоєно прогул.
Відповідно до ч.4 ст.149 КЗпП України та п. 31 Типових положень правил внутрішнього трудового розпорядку про звільнення працівникадобто позивача з роботи, відповідач повинен був повідомити його під розписку в триденний термін, чого не зробив, що було порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення.
Також судом було встановлено, що професія машиніста земснаряду, на яку був прийнятий позивач на роботу, а потім переведений помічником машиніста земснаряду, відсутня в класифікаторі професій, затвердженому наказом Держстандарту № 257 від 27.07.2005р.
Крім того, згідно висновку експертизи 44.04.В № 1134\06 від 3.04.2006р. встановлено, що роботи, пов'язані з обслуговуванням земснаряду відносяться до робіт вугільної промисловості, пов'язані з роботами підвищеної небезпеки, дозвіл на виконання яких у ТОВ „Угле-Дар", станом на вересень 2005р., був відсутній і наявність зазначеного дозволу, у відповідності до ст. 21 Закону України „Про охорону праці" є обов'язковим.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про охорону праці" умови праці на робочому місці, безпека технологічних пресів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан заходів колективного та індивідуального захисту, що використвоуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам чинного законодаства. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, що його оточують., факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівником особи з питань охорони праці, а також страхового експерта з охорони праці.
Судом встановлено, що працівники підприємства звертались до адміністрацій ТОВ „Угле- Дар" з заявами, в яких зазначали необхідність атестації робочіх місць для визначення права на пільговий стаж, своєчасну видачу спецодягу, оплату праці в понаднормовий час . Відповідно до галузевих норм безплатної видачу спецодягу і взуття позивач повинен був мати чоботи шкіряні та гумові, костюм бавовняний, білизну натільну, онучі бавовняні, фартух прогумований, берет бавовняний, а фактично отримав тільки бавовняну куртку та чоботи кирзові 11.10.2004року.
За період простою з причин, зазначених в ч. 2 ст. 6 Закону України „Про охорону праці", які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.
Судом встановлено, що прогулу позивач не скоював оскільки в даному випадку мало місце невиконання власником підприємства ст. 6 Закону України „Про охорону праці" та ст. 153 КЗпП України, внаслідок чого створилася ситуація, небезпечна для здоров'я позивача, тому його відмова від праці не може вважатися прогулом без поважних причин.
Розрахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу позивачу проведено правильно, згідно нормам чинного законодавства.
Суд дав належну оцінку вказаним обставинам та дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213-215 ЦПК України, тому підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ТОВ „Угле-Дар" і ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити..
Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 11 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.