АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-356/07                                                         Головуючий по 1 інстанції

Категорія  ст.  236-8                                                                       КУЧЕРЕНКО В.Г.

КПК України                                                                     Доповідач в апеляційній інстанції

СУХОДОЛЬСЬКИЙ М. І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2007 р. Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                        СУХОДОЛЬСЬКОГО М. І.

суддів                                    ШКРЕБИ Р.Д.,  ЛИГИ М. П.

за участю прокурора           ГРАБОВОГО І.П.

адвоката                               ОСОБА_1

апелянтки                            ОСОБА_2

розглянувши кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Придніпровського районного суду м.  Черкаси від 23 листопада 2007 року,  якою скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 23.08.2007 року за фактом привласнення коштів,  які отримані заготівельником ОСОБА_2 в касі ВАТ «Христинівський молокозавод» за ознаками злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  191 КК України залишено без задоволення.

Згідно постанову суду ОСОБА_23вернулася до суду зі скаргою на постанову заступника начальника СУ УМВС України у Черкаській області про порушення кримінальної справи від 23.08.2007 року відносно неї за ознаками злочину передбаченого ч. 1  ст.  191 КК України і просила її скасувати посилаючись на те,  що у слідчого не було приводів та підстав для її порушення.

Суд відмовив ОСОБА_2 в задоволенні її скарги.

Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу,  в якій просить скасувати постанову суду та постанову слідчого і відмовити в порушенні кримінальної справи посилаючись на те,  що суд не дав належної оцінки зібраним доказам,  які передували факту порушення кримінальної справи,  оскільки на момент порушення справи у слідчого не було ні підстав,  ні приводів для її порушення і постанова про порушення кримінальної справи винесена в порушення вимог  ст.   ст.  94-98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення ОСОБА_2 та її адвоката в підтримку апеляції,  думку прокурора про залишення апеляції без задоволення,  а постанови суду без змін,  перевіривши та обговоривши матеріали справи,  колегія суддів вважає,  що апеляція ОСОБА_2 підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1  ст.  98 КПК України при наявності приводів і підстав,  зазначених у  ст.  94 КПК України,  прокурор,  слідчий,  орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи,  вказавши приводи і підстави до порушення справи,  статтю кримінального закону,  за ознаками якої порушується справа,  а також дальше її спрямування.

Як свідчать матеріали дослідної перевірки,  органами дізнання не встановлено суми привласнення чужого майна щодо кожного здавача молока. Опитані громадяни,  як здавачі молока,  не зверталися проте,  що їм нанесені матеріальні чи будь-які інші збитки.

В постанові про порушення кримінальної справи зазначено,  що ОСОБА_2 недоплатила здавачам молока кошти в сумі 4672 гривні. Вказана сума збитків визначена актом перевірки ВАТ «Христинівський молокозавод» і зазначено,  що ОСОБА_2 3аподіяла збитки підприємству на загальну суму 4672 грн. Вказані дані не співвідносяться між собою,  оскільки незрозуміло кому ж саме нанесені збитки.

Крім цього,  приєднані до справи приймально-розрахункові відомості на видачу грошей за закуплене молоко від населення належним чином не оформлені. Органи дізнання не встановили хто складав дані відомості,  чому вони не підписані і чи належать вони саме ОСОБА_2 та чи обліковувалися вони підприємством для видачі коштів заготівельнику ОСОБА_2 для розрахунку із здавачами молока.

Розглядаючи скаргу по суті суд 1 інстанції не звернув уваги на відсутність приводів і підстав для порушення кримінальної справи тому і прийшов до помилкового висновку,  відмовивши скаржниці в задоволенні скарги.

Таким чином,  на момент порушення кримінальної справи у слідчого не було приводів і підстав для порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого  ст.  191 ч. 1 КК України,  тому таку постанову слідчого слід скасувати і відмовити в порушенні кримінальної справи.

Колегія судців звертає увагу і на порушення права на захист ОСОБА_2,  оскільки відповідно до ч. 1  ст.  98-2 КПК України у разі порушення кримінальної справи прокурор,  слідчий,  орган дізнання або суддя зобов'язані вручити копію відповідної постанови особі щодо якої порушено справу,  та потерпілому негайно.

Як вбачається із матеріалів справи і це підтвердила в судовому засіданні ОСОБА_2,  що постанова про порушення кримінальної справи їй вручена була лише 25 жовтня 2007 року на її вимогу.

Оскільки постанова слідчого про порушення кримінальної справи та постанова суду не відповідають вимогам закону,  тому вони підлягають скасуванню.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  236-8,  382 КПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_2 задоволити.

Постанову Придніпровського районного суду від 23 листопада 2007 року щодо відмови в задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого  ст.  191 ч. 1 КК України - скасувати.

Постанову слідчого про порушення кримінальної справи від 23.08.2007 року відносно ОСОБА_2 3а ознаками злочину передбаченого  ст.  191 ч. 1 КК України скасувати і відмовити в порушенні кримінальної справи згідно п. 2  ст.  6 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину.