АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-820/07                                                         Головуючий по 1 інстанції

Категорія  ст.  185 ч.3                                                                   ЧЕРНЕНКО В.О.

КК України                                                                        Доповідач в апеляційній інстанції

СУХОДОЛЬСЬКИЙ М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2007 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                         СУХОДОЛЬСЬКОГО М. І.

суддів                                     НЕДІЛЬКА М. І.,  ЛІТВІНЦЕВА В.М.

за участю прокурора            ДЕМИДЕНКО С.  А.

засудженого                          ОСОБА_1

розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1  на вирок Городищенського районного суду від 23 липня 2007 року,  яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  в силу  ст.  89 КК України не судимий,  -

визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого  ст.  185 ч.3 КК України і йому призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1  на користь потерпілого ОСОБА_2 1783 грн. матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди,  а всього стягнуто 2283 гривні.

Вирішена доля речових доказів відповідно до  ст.  81 КПК України.

Згідно вироку суду ОСОБА_1  засуджений за те,  що він,  в ніч з 4 по 5 травня 2007 року проник у господарство жителя АДРЕСА_1 ОСОБА_2,  звідки таємно,  умисно з корисливих мотивів викрав чуже майно,  належне потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 1783 гривні.

На вказаний вирок суду засуджений подав апеляцію,  в якій просить пом'якшити призначене покарання,  застосувати вимоги  ст.  69 КК України,  посилаючись на збіг тяжкого матеріального та сімейного стану.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення засудженого в підтримку своєї апеляції,  думку прокурора про залишення апеляції без задоволення,  а вироку суду без змін,  перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи і доводи апеляції колегія суддів вважає,  що апеляція засудженого задоволенню не підлягає,  виходячи з наступних підстав.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_1  у вчиненні інкримінованого йому злочину,  ґрунтується на зібраних по справі доказах,  які досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка.

Кваліфікація дій засудженого є правильною,  оскільки описані у вироку три епізоди заволодіння  майном  складають  продовжуваний  злочин,   так  як  ОСОБА_1  на  протязі

нетривалого часу(однієї ночі) маючи єдиний умисел на таємне заволодіння майном,  вчинив крадіжку майна одним і тим же способом,  посягав на металеві вироби,  щоб здати їх у металобрухт.

Призначаючи міру покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу засудженого,  який неодноразово раніше притягувався до кримінальної відповідальності,  обставини,  що пом'якшують та обтяжують покарання і вірно дійшов висновку про можливість перевиховання ОСОБА_1 лише за умови ізоляції від суспільства.

Призначене покарання відповідає вимогам  ст.  65 КК України,  знаходиться в межах санкції статті Особливої частини Кодексу,  є мінімальним за даний вид злочину і достатнім для перевиховання засудженого та недопущення вчинення нових злочинів.

Колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення призначеного покарання,  оскільки твердження засудженого про вчинення злочину із збігу тяжкого матеріального і сімейного стану нічим не підтверджені,  тому апеляцію засудженого слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  362,  366 КПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Городищенського районного суду від 23 липня 2007 року щодо його засудження залишити без задоволення,  а вирок суду без змін.