Головуючий суду 1 інстанції - Антоненко М. В.

Доповідач - Медведєв А. М.

Справа № 437/10878/13-ц

Провадження № 22ц/782/3831/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Медведєва А. М.,

суддів: Пащенко Л. В., Медведєвої Л. П.,

при секретарі - Івасенко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 07 серпня 2013 року по справі за поданням Ленінського Відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про примусове входження до житла боржника - ОСОБА_2, стягувач - ОСОБА_3, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року Ленінський ВДВС Луганського МУЮ звернувся до суду з поданням про примусове входження до житла боржника - ОСОБА_2, в якому з метою виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості просив суд дозволити примусове входження до квартири боржника - ОСОБА_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Оскаржуваною ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 07 серпня 2013 року подання Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про примусове входження до житлового приміщення боржника було задоволено. Суд надав дозвіл на примусове входження до квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з ухвалою суду не згоден, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання державного виконавця про примусове входження до його житлового приміщення, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи подання державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про примусове входження до житлового приміщення боржника -фізичної особи, суд, керуючись положенням ст. 376 ЦПК України, виходив з того, що боржнику неодноразово надавалась можливість для добровільного виконання рішення суду, однак останній ухиляється від його добровільного виконання. При цьому суд враховував численні виходи державного виконавця за адресою житлового приміщення боржника для примусового виконання рішення суду, відсутність боржника, повідомленого про час проведення виконавчих дій, у квартирі під час виходів державного виконавця, досить тривалий строк, протягом якого державним виконавцем застосовуються заходи для повернення боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Посилання апелянта ОСОБА_2 на те, що під час вирішення судом питання про примусове входження до його житлового приміщення він був позбавлений професійної юридичної допомоги, у зв'язку з тим, що його адвокат знаходився у відпустці з 01 серпня 2013 року, не може бути прийнято до уваги, оскільки представником апелянта ОСОБА_4, яка була присутня у судовому засіданні 07 серпня 2013 року (про що свідчить журнал судового засідання від 07 серпня 2013 - а. с. 29), не були надані докази того, що адвокат ОСОБА_5 з 01 серпня 2013 року знаходиться у відпустці.

Крім того, посилання апелянта на те, що він на протязі кількох років щомісячно виконує рішення суду шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок Ленінського ВДВС Луганського МУЮ, також не може бути прийняте до уваги, оскільки матеріали справи не містять відповідних платіжних документів про перерахунок грошових коштів боржником ОСОБА_2 на рахунок Ленінського ВДВС Луганського МУЮ.

Не можуть бути прийняті до уваги і посилання ОСОБА_2 на те, що за його адресою (АДРЕСА_1) вже було здійснено опис майна, так як матеріали справи не містять акту опису належного йому майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи те, що висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, тому судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 07 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: