АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 1-131/11Суддя у І-й інстанції: Михайлов Р.В.

Провадження №11/191/139/13 Суддя-доповідач: Гриценко Ю. Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого-судді - Гриценка Ю.Ф.

суддів - Фаріна Н.Ю., Белоусова Е. Ф.

за участю прокурора - Сапрона В.П.

засудженого - ОСОБА_2

потерпілої - ОСОБА_3

представника потерпілої - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії апеляцію потерпілої ОСОБА_3 та представника потерпілої ОСОБА_4, на вирок Кіровського районного суду АР Крим від 29 травня 2013 року, яким

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Благовещенка Галабінського району Ташкентської області Узбекистану, громадянина України, одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, згідно ст.89 КК України раніше не судимого,

визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначено покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 6 років позбавлення волі

Вирішено питання цивільного позову

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишений у виді тримання під вартою.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що він 13 березня 2011 року, близько 02 години, знаходячись біля диско - бару «Єдем» по вул.Леніна 28-в с.Ярке Поле, Кіровського району АР Крим, в групі з особою, у відношенні якої порушено кримінальну справу за ч.2 ст.121 КК України, та яка перебуває в розшуку, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно завдали удари руками і ногами в голову та обличчя ОСОБА_5, чим заподіяли останньому тілесні ушкодження у вигляді: гострої відкритої тяжкої черепно-мозкової травми у вигляді перелому лівої скроневої кістки, забиття головного мозку тяжкого ступеню, крововиливу під тверду оболонку зліва та крововиливу під м'яку мозкову оболонку, що супроводжувалася набряком-набуханням головного мозку, дислокацією ствола головного мозку, а також травматичного набряку м'яких тканин особи, забитих ран і садна на обличчі, крововиливів в м'які тканини голови в тім'яно-скроневій області ліворуч, в потиличній області, які згідно з висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи Херсонського обласного бюро судово-медичної експертизи №2 від 17.02.2012 р., є наслідком багатократних прямих травматичних дій по голові та обличчю, і за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили 05.07.2011 р. смерть ОСОБА_5

Представник потерпілого ОСОБА_4 в апеляційній скарзі, не оспорюючи правильності кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду скасувати в наслідок м'якості призначеного покарання ОСОБА_2, оскільки вважає, що суд першої інстанції безпідставно врахував у якості пом'якшуючих обставин щире каяття та вагітність його дружини. В обґрунтування своїх доводів потерпіла вказує, що ОСОБА_2 протягом тривалого судового розгляду кримінальної справи змінював свої свідчення, умисно приховував справжні обставини вчиненого злочину, не вказуючи про наявність іншого співучасника, про що повідомив лише коли остаточно переконався, що той зник та приховується від слідства, вимагав проведення додаткових експертиз, залякував свідків, намагаючись схилити їх відмовитися надавати свідчення в суді, вже знаходячись під вартою він встиг одружитися та зачати дитину, намагаючись таким чином уникнути відповідальності. Вважає, що суд першої інстанції не врахував цих фактів та безпідставно зробив висновок про наявність у підсудного пом'якшуючих покарання обставин, призначивши занадто м'яке покарання із застосуванням ст.69 КК України. На її думку ОСОБА_2 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі строком не менш 8 років.

Потерпіла ОСОБА_3 у своїй апеляції просить вирок суду скасувати, направивши справу на новий судовий розгляд, мотивуючи свої вимоги доводами, які аналогічні доводам апелянта ОСОБА_4 Вважає, що судом безпідставно не враховано те, що ОСОБА_2 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, додатково звертає увагу, що єдиною обставиною, яка могла була бути врахованою судом у якості пом'якшуючої є часткове відшкодування матеріальної шкоди у вигляді затрат на лікування.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянтів: ОСОБА_4, яка підтримала свою апеляційну скаргу, та наполягала на скасуванні вироку суду і постановленні нового вироку з призначенням підсудному покарання не менш восьми років позбавлення волі, ОСОБА_3, яка підтримала апеляційну скаргу, наполягаючи на скасуванні вироку суду з направленням справи на новий судовий розгляд, думку прокурора та засудженого, які вважали необхідним обидві апеляції залишити без задоволення, а вирок суду без змін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції потерпілої ОСОБА_3 та представника потерпілої ОСОБА_4 задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно до п.3 ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання

Згідно до ч.2 ст.66 КК України при призначенні покарання суд може признати пом'якшуючими і інші обставини, які не вказані в частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_2 врахував суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, вказавши у вироку, що підсудний скоїв навмисний тяжкий злочин, правильно визначив пом'якшуючі покарання обставини, до яких відніс щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, що підтвердила потерпіла під час апеляційного розгляду справи, та надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину, оскільки ОСОБА_2, під час судового розгляду, повністю визнав провину, надав правдиві свідчення про обставини скоєння злочину, викривши свого співучасника, попросив вибачення у потерпілих, упродовж тривалого слідства добровільно здійснював матеріальну допомогу потерпілому на лікування, повністю визнав цивільний позов, та після скоєння злочину, знаходячись на місці і побачивши тяжкість наслідків, які потягли його злочинні дії, намагаючись надати допомогу потерпілому, викликав швидку медичну допомогу та залишив місце злочину тільки переконавшись, що потерпілому здійснюється лікарська допомога.

Доводи апелянтів про те, що наявність шлюбу і вагітність дружини підсудного безпідставно враховані судом у якості пом'якшуючої покарання обставини є неспроможними, оскільки як вбачається з вироку, ці факти були викладені судом як обставини, що характеризують особу підсудного і в якості пом'якшуючих покарання обставин не враховувалися.

Факт попереднього відбування ОСОБА_2 покарання за раніше скоєний злочин не може бути врахованим у якості обтяжуючої обставини, оскільки судимість за скоєння вказаного злочину погашена, що згідно до ст.34 КК України виключає наявність рецидиву злочинів, тому доводи апелянта ОСОБА_3 в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім цього, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно визначена роль підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину, оскільки встановлено, що удари в життєво важливі органи наносилися іншою особою.

З врахуванням всіх цих обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що вони в своїй сукупності істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, що послугувало підставою для призначення йому покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б потягнули скасування або зміну вироку під час апеляційного розгляду не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 377, 379 КПК 1960 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції потерпілої ОСОБА_3 та представника потерпілої ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду АР Крим від 29 травня 2013 року стосовно ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у порядку та строки передбачені ст.ст.386, 387 КПК 1960 року.

СУДДІ:

/підпис/ /підпис/ /підпис/

Гриценко Ю.Ф. Фаріна Н.Ю. Белоусов Е.Ф.

копія ухвали згідно з оригіналом

ухвала набрала законної сили 19.09.2013 року

Суддя Ю.Ф. Гриценко