Справа № 188/1741/13-к
Провадження № 1-кп/188/114/2013
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Бурди П.О.,
при секретарі - Хандрига Л.І.,
за участю прокурора - Замула Т.М.,
обвинуваченої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 1КП/188/114/2013 відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженка с. Перше Травня Красноармійського району,
Донецької області, громадянка України,
українка, не працює, незаміжня, раніше не судима,
проживає АДРЕСА_1,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з обвинувальним актом від 25 квітня 2013 року обвинувачена ОСОБА_1, являючись матір'ю своєї малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на яку згідно з ст.150 Сімейного кодексу України покладено обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, злісно ухилялася від виконання встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, а також, будучи зобов'язаною піклуватися про свою малолітню дитину ОСОБА_2, яка позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство і хворобу, поставила останню в небезпечний для життя стан та завідомо залишила її без допомоги, що спричинило тяжкі наслідки- смерть дитини при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_1, являючись матір'ю своєї малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, достовірно знаючи про те, що дитина хворіє у період з 18.06.2013 року по 24.06.2013 року, у порушення вимог ст.150 Сімейного кодексу України злісно не виконувала встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, ухилялася від лікування дитини, уникала стаціонарного лікування.
18.06.2013 року ОСОБА_1 звернулась на прийом до сімейного лікаря Петропавлівської ЦРЛ ДОР Ріпної В.В. із скаргою на стан здоровя дитини. При огляді ОСОБА_2 лікарем Ріпною В.В. було встановлено підвищення температури тіла до 37,2 градуса, нежить, кашель, обмеження рухомості в лівому тазостегновому суглобі. Було поставлено діагноз ГРВІ, дисплазія тазостегнового суглоба. За результатами огляду ОСОБА_1 з сином ОСОБА_2 направлена на стаціонарне лікування в дитяче відділення Петропавлівської ЦРЛ ДОР.
18.06.2013 року о 12.30 годині ОСОБА_1 самовільно покинула дитяче відділення. У цей же день о 15.00 годині дитина повторно була оглянута медичною сестрою Лоб І.В. за місцем проживання та повторно направлена на стаціонарне лікування. Мати ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що дитина потребує стаціонарного лікування, категорично відмовилася від лікування дитини і залишила розписку, що всю відповідальність бере на себе.
У результаті злісного невиконання ОСОБА_1 встановлених законом обов'язків по догляду за своєю малолітньою дитиною ОСОБА_2, яке виразилося в ухиленні від лікування хвороб дитини, спричинено тяжкі наслідки, останній ІНФОРМАЦІЯ_3 помер за місцем проживання в АДРЕСА_1, від набряку головного мозку, менінгоенцефаліту.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.166 КК України як злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
Під час досудового розслідування 21.08. 2013 року між прокурором прокуратури Петропавлівського району Дніпропетровської області Замулою Т.М. та обвинуваченою ОСОБА_1 укладено Угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор Замула Т.М. та обвинувачена ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ст.166 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести обвинувачена у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки, на підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, кримінальних правопорушень невеликої чи середньої тяжкості, тяжких кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України , яке згідно ст. 12 КК України, є кримінальним правопорушенням середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, а також відсутні умови, що суперечать інтересам суспільства, чи порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 21.08.2013 року між прокурором прокуратури Петропавлівського району Дніпропетровської області Замулою Т.М. та обвинуваченою ОСОБА_1 із призначенням останній узгодженої сторонами міри покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373-376, 475 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21 серпня 2013 року між прокурором прокуратури Петропавлівського району Дніпропетровської області Замулою Т.М. та обвинуваченою ОСОБА_1
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України і призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом визначеного іспитового строку три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену такі обов'язки:
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляційна скарга сторонами кримінального провадження з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя П. О. Бурда