ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Справа № 925/1061/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - Гамарц О.С. за довіреністю, відповідача - Іванов С.Г. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень", м.Одеса до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП Транско", м.Черкаси, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, вантажоодержувач - філія "Одеський зерновий термінал" ПАТ "ДПЗКУ", про стягнення 171010,00 грн. штрафу, -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 171010,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.01.2013 року та 14.01.2013 року при переважуванні восьми вагонів №№95713061, 95667754, 95619706, 95621355, 95831863, 95634101, 95655353, 95388286 із вантажем (пшеницею) навалом, відправлених відповідачем, встановлена невідповідність фактичної ваги вантажу вазі, зазначеній у перевізних документах, про що складені відповідні комерційні акти, тому відповідно до ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезень, що в сумі становить 171010,00 грн.

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та просить відмовити у позові, посилаючись на те, що при зважуванні вантажу та складанні комерційних актів не дотримані норми чинного законодавства; перевірка маси вантажу повинна здійснюватись на підставі договору між залізницею і вантажоодержувачем. Вагони переважувались на елеваторних вагах Є-70-м, які являються бункерними вагами і на них можливо переважувати лише сам вантаж, без урахування тари вагону. Також вказав, що невідповідність маси вантажу виникла внаслідок крадіжки зерна пшениці під час слідування вагону до станції призначення, підтвердженням чого є порушення транспортною міліцією на ст.Помічна кримінальних проваджень по факту нестачі пшениці та акт експертизи Одеської регіональної торгово-промислової палати №УТЕ-40 від 15.01.2013 року.

Згідно зі ст.77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із неявкою представника позивача та неподанням, витребуваних судом доказів.

Ухвалою суду від 14 серпня 2013 року згідно зі ст.27 ГПК України у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача вантажоодержувача - філію "Одеський зерновий термінал" ПАТ "ДПЗКУ" та відповідно до ст.69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

У письмових поясненнях філія "Одеський зерновий термінал" ПАТ "ДПЗКУ" (третя особа) вказала, що 01.12.2012 року між нею та ТОВ "Гранум Інвест" (замовник) був укладений Договір про надання послуг з перевалки зернових, відповідно до якого третя особа зобов'язалась робити 100% переважування вантажу при його прийманні на елеватор і при видачі вантажу на судна та у випадку незбережного перевезення вантажу замовника передавати документи на станцію Одеса-Порт для оформлення комерційного акту та подальшої передачі його замовнику. 13 та 14 січня 2013 року до Філії зі станції Новоукраїнка на квоту замовника надійшли вагони №№59713061, 95667754, 95619706, 95621355, 95831863, 95634101, 95655353, 95388286 із зерном пшениці 3-го класу врожаю 2012 року. Відповідно до умов договору Філія здійснила переважування вантажу на повірених електронних елеваторних вагах (Е-70-м), за результатами якого виявлена недостача зерна, на підставі чого документи були передані на станцію Одеса-Порт для складання комерційних актів. 04 лютого 2013 року від Слідчого відділу Лінійного відділу на ст.Помічна УМВС України на Одеській залізниці до Філії надійшло повідомлення про перебування матеріалів досудового розслідування відносно недостачі пшениці у вказаних вагонах. Від замовника до Філії не поступало жодних претензій щодо порушення умов Договору.

Окрім заперечень на позов, відповідач подав клопотання про зменшення суми штрафу на підставі ст.233 ГК України. У клопотанні зазначає, що у разі, якщо суд не погодиться із запереченнями відповідача, просить зменшити розмір штрафу на 80%, до суми провізної плати, оскільки обставини, на які вказує позивач, не спричинили негативних наслідків для залізниці, розмір штрафу є занадто великим, його сплата значно погіршить фінансовий стан підприємства; крім того, просить врахувати, що від власника вантажу - ТОВ "Гранум Інвест", надійшла претензія щодо відшкодування нестачі вантажу. Провізна плата становить 34202 грн., а сума штрафу 171010 грн. - в п'ять разів більше.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги, спростовуючи доводи відповідача, вказав, що вагони прибули непошкодженими, крадіжка зерна є недоведеною, не заперечив проти зменшення розміру штрафу;

- представник відповідача заперечив проти позову, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, також підтримав заяву про зменшення розміру штрафу.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до залізничних накладних від 11 січня 2013 року ТОВ "ТЕП Транско" (відправник вантажу, відповідач у справі) зі станції Новоукраїнка відправив у вагонах вантаж - зерно пшениці насипом, який є власністю ТОВ "Гранум Інвест" (експортер) для вивезення водним транспортом у Швейцарію; одержувач вантажу ДП "ДПЗКУ" "Одеський зерновий термінал" для ТОВ "Хліб Інвестстрой"; станція призначення - Одеса-Порт. У накладних, у тому числі, зазначені наступні вагони: №№95713061 (маса вантажу 67250 кг.), 95667754 (маса вантажу 66400 кг.), 95619706 (маса вантажу 65950 кг.), 95621355 (маса вантажу 65200 кг.), 95831863 (маса вантажу 65100 кг.), 95634101 (маса вантажу 65400 кг.), 95655353 (маса вантажу 69200 кг.), 95388286 (маса вантажу 65900 кг.). Кількість завантаженого зерна також підтверджується Журналом по відгрузці на з/д вагах за 11.01.2013 року та витягом з електронного реєстру дати та часу зважування вагонів на Новоукраїнському КХП.

У відповідності із Договором про надання послуг з перевалки зернових від 01.12.2012 року, укладеного із власником зерна - ТОВ "Гранум Інвест", та Договору про надання послуг №16 від 18.05.2012 року, укладеного із ДП "Одеська залізниця", філія "Одеський зерновий термінал" ПАТ "ДПЗКУ" здійснила на станції прибуття переважування зерна на елеваторних вагах. Внаслідок переважування вантажу у вказаних вагонах виявлена різниця фактичної ваги вантажу проти документа (накладної) у сторону зменшення, а саме: у вагонах №№ 95713061 (різниця 4500 кг), 95667754 (різниця 4500 кг), 95619706 (різниця 3950 кг), 95621355 (різниця 4000 кг), 95831863 (різниця 4250 кг), 95634101 (різниця 3900 кг), 95655353 (різниця 4950 кг), 95388286 (різниця 3400 кг), що підтверджується відомостями зважування від 13 та 14 січня 2013 року. Елеваторні ваги Е70-М, на яких здійснювалось зважування, пройшли періодичну повірку, що підтверджується їх паспортами.

На підставі вказаних актів зважування 14 січня 2013 року складені Комерційні акти №№024007/68, 024008/69, 024009/70, 024010/71, 024011/72, 024012/73, 024003/64, 024004/65, у яких вказано на невідповідність фактичної ваги, вазі, зазначеній у перевізних документах, та вказано, що при відкриванні верхніх навантажувальних люків було встановлено, що вагони завантажені не до повної місткості, недостаючий вантаж міг вміститися, течі вантажу із вагонів не було, вагони прибули із справними ЗПУ відправника, з номерами, що відповідають документам.

15 січня 2013 року експертом Одеської регіональної торгово-промислової палати на замовлення відповідача проведена експертиза, за результатами якої складено Акт експертизи №УТЕ-40Ю, у якому вказано, що в результаті перевантаження вантажу у шести вагонах з пшеницею експертом фактично встановлено - маса нетто: 372300 кг, що на 24450 кг менше, ніж вказана у накладній вантажовідправника. В присутності експерта верхні завантажувальні люки були відкриті замовником експертизи, при огляді встановлено, що на поверхні вантажу мались воронкоподібні поглиблення, направлені до розвантажувальних люків. У нижній частині створок кожного вагона видні сліди монтажної піни та затиснуті зерна пшениці між створкою та корпусом вагону. Механічних пошкоджень створок розвантажувальних люків та просипання вантажу не встановлено.

По факту недостачі вантажу Слідчим відділом Лінійного відділу на ст.Помічна УМВС України на Одеській залізниці проводиться досудове розслідування, що підтверджується листами слідчого від 01.02.2013 року та від 20.03.2013 року.

04 лютого 2013 року ТОВ "Граном Інвест" (власник вантажу) направив ТОВ "ТЕП Транско" (експедитор, відповідач у справі) лист-претензію, у якій просив відшкодувати вартість втраченого вантажу в сумі 24481,68 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення штрафу, встановленого ст.122 Статуту залізниць України, за неправильне зазначення у накладній маси вантажу.

Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері залізничного перевезення вантажу.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179 ГК України).

Згідно з ч. 5 ст. 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Вищенаведеними доказами у справі підтверджено виникнення між сторонами господарських договірних відносин у сфері перевезення вантажу залізничним транспортом шляхом складення перевізного документа - накладної від 11.01.2013 року

Згідно ч. 2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Отже, цивільним та господарським законодавством України встановлено, що відповідальність суб'єктів господарювання у сфері здійснення перевезень залізничним транспортом визначається, у тому числі транспортним статутом залізниць.

Згідно ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. №457 затверджено Статут залізниць України, до якого вносились зміни і доповнення, які враховані судом на дату виникнення спірних правовідносин (далі - Статут залізниць).

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. За правилами статті 24 цього Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Зокрема, статтею 122 Статуту залізниць встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу, передбаченого статтею 118 Статуту, за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Статтею 118 Статуту залізниць передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно пунктом 1.2 розділу 1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) (далі - Правила) накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем

Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т. ч. масу вантажу, встановлено також розділом 2 Правил, згідно якого відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

Відповідно до п.2.6 Правил якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2 %.

З матеріалів справи вбачається, що після оформлення перевізних документів, на прийнятий до перевезення вантаж на станції одержання вантажу була виявлена невідповідність між фактичною масою вантажу і зазначеною відповідачем в перевізних документах.

Пунктом 5.5 Правил встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах.

Таким чином, суд вважає, що зазначення у накладній маси вантажу є обов'язком вантажовідправника, перевірка правильності заповнення цього реквізиту є правом залізниці, факт неправильного зазначення відправником відомостей про масу вантажу засвідчується комерційним актом, у разі неправильного зазначення у накладній маси вантажу, з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Штраф в сумі 171010,00 грн. позивачем нарахований у п'ятикратному розмірі до провізної плати (34202 грн., сума провізної плата восьми вагонів, у яких виявлена невідповідність маси вантажу, масі, зазначеній у накладній, х 5). Розрахунок суми штрафу перевірено судом, він зроблений правильно.

Щодо доводів відповідача про те, що невідповідність маси вантажу виникла внаслідок крадіжки, то вони не підтверджені належними та допустимими доказами. Акт експертизи Одеської регіональної Торгово-промислової палати, на який посилається відповідач, не є підставою для звільнення відповідача від встановленої ст.122 Статуту залізниць відповідальності. Наведеними нормами чинного законодавства не передбачено звільнення вантажовідправника від сплати штрафу в залежності від причин невідповідності маси вантажу та його вини, оскільки штраф, застосований на підставі ст. 122 Статуту залізниць відповідно до ст. 118 Статуту підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на наведені норми законодавства та докази у справі, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем, як вантажовідправником, правил перевезення вантажу залізничним транспортом, що виразилось у неправильному зазначенні у транспортній накладній маси вантажу. Відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення правил перевезення.

Таким чином, є доведеним право позивача на стягнення з відповідача 171010,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у восьми накладних маси вантажу.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, суд виходить з наступного.

У мотивованому та підтвердженому відповідними доказами вищенаведеному клопотанні відповідач просить суд зменшити розмір штрафу на 80% від заявленої суми. Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти зменшення розміру штрафу.

Відповідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що штраф п'ятикратно перевищує розмір провізної плати; позивач не навів доказів, які б підтверджували, що внаслідок неправильного зазначення у наведених накладних маси вантажу, йому завдано збитків; перед власником відповідач несе відповідальність за втрату зерна. Ці обставини суд вважає такими, що мають істотне значення.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про зменшення на 80%, нарахованого позивачем штрафу, суд вважає таким, що підлягає задоволенню, і зменшує суму штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, на 80% від суми штрафу, нарахованої позивачем.

При розгляді клопотання про зменшення розміру штрафу, суд врахував правові позиції Президії Вищого господарського суду України, викладені у п.6.4 Роз'яснення від 29.09.2008 р. №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача штраф за неправильне зазначення у накладній маси вантажу в сумі 34202,00 грн. (171010,00 грн. сума штрафу, нарахована позивачем, - 136808,00 (80%). Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи зменшення судом суми штрафних санкцій, судом не застосовується, встановлена ч.5 ст.49 ГПК України, пропорційність стягнення судових витрат при частковому задоволенні позову. Отже відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 3420,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП Транско" (м.Черкаси, проспект Хіміків, 4 поверх 2, ідентифікаційний код 32291375) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" (м.Одеса, вул.Пантелеймонівська,17, ідентифікаційний код 25426332) - 34202,00 грн. штрафу та 3420,20 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 23 вересня 2013 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко