ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2013 р. Справа № 923/936/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Черковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз", м.Херсон
до: Чаплинської районної лікарні, смт.Чаплинка Херсонської області
про стягнення 7 165 грн. 02 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Руденко І.С. - уповн. предст., дов. від 25.12.2012 р.;
від відповідача: Дрозд В.Ю. - уповн. предст., дов. № 737 від 31.07.2013 р.
Публічне акціонерне товариство "Херсонгаз" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою Чаплинської районної лікарні (відповідач) про стягнення 2 675,55 грн. пні, 1 906,94 грн. інфляційних збитків, 2 582,17 грн. 3% річних.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Правова позиція представника відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (а.с.33-35).
Заслухавши пояснення учасників судового процесу. дослідивши матеріали справи, господарський суд -
в с т а н о в и в:
06.02.2012 р. між публічним акціонерним товариством "Херсонгаз" (позивач) та Чаплинською районною лікарнею (відповідач) було укладено договір № 11-746Б на постачання природного газу за врегульованим тарифом, який розповсюджує свою дію на відносини між позивачем та відповідачем, що склалися з 01.01.2012 р. та договір № 11-746Б від 12.03.2012 р. на постачання природного газу за врегульованим тарифом, який розповсюджує свою дію на відносини між позивачем та відповідачем, що склалися з 01.02.2012 р.
Згідно з цими договорами, постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.
Згідно з п. 4.6. Договорів, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовим та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка № 2 до Договорів. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до умов п.4.7. оплата вартості послуг з постачання газу за Договорами здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
На виконання умов Договору від 06.02.2012 р. позивач поставив відповідачу природний газ за січень 2012 року в обсязі 33.638 тис.куб.м. на загальну суму 158987,17 грн., що підтверджується актом прийому - передачі природного газу від 31.02.2012 р. №164-746-4Г1.
На виконання умов Договору від 12.03.2012 р. позивач поставив відповідачу природний газ за в обсязі 82.604 тис.куб.м., що підтверджується актами прийому - передачі: №165-746-4Г1 за лютий 2012 р.; №166-746-4Г1 за березень 2012 р.
Суд звертає увагу позивача на те, що інші акти, надані до матеріалів позову, стосуються поставки газу за іншим договором (від 23.04.2012 р.), який не є підставою позовних вимог.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач сплатив основний борг в повному обсязі, але, з огляду на те, що відповідач є бюджетною установою, - погашення основного боргу відбувалось з порушенням п.4.6 Договорів.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
В даному випадку, п.п. 6.2.2 договорів сторонами було обумовлено, що у разі порушення відповідачем строків оплати із відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На підставі вказаного пункту договорів позивач з огляду на приписи п.1 ч.2 ст.258 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 2676,55 грн. пені.
В уточненому розрахунку позивач зазначив період пені з 11.02.2012р. по 22.03.2012 р. в сумі 2760,56 грн. та з 23.03.2012р. по 26.03.2012р. в сумі 260,63 грн. за договором від 06.02.2012р.; з 11.03.2012р. по 22.03.2012р. в сумі 1136,77 грн., з 23.03.2012р. по 26.03.2012р. в сумі 366,70 грн., з 27.03.2012р. по 10.04.2012р. в сумі 1004,14 грн., з 11.04.2012р. по 15.05.2012 р. в сумі 4734,66 грн. за договором від 12.03.2012 р. Суд не звертає увагу на розрахунок пені, річних та інфляційних за договором від 23.04.2012р., оскільки про цей договір не зазначено в позовній заяві, заборгованість за цим договором не досліджується судом в рамках розгляду цієї справи.
Враховуючи положення ст..258 ЦК України, на яку посилається сам позивач, - позовні вимоги щодо стягнення пені з відповідача за договором від 06.02.2012р. та за договором від 12.03.2012 р. задоволенню не підлягають.
Позивач наполягає на стягненні з відповідача річних та інфляційних, зазначаючи в письмових поясненнях, що п.4.8. укладених договорів передбачено: у разі виникнення у споживача заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідно до черговості її виникнення.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних в розмірі 2582,17 грн. та інфляційні збитки в розмірі 1906,94 грн.
Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») здійснив перерахунок та дійшов висновку, що задоволенню підлягають:
- за договором від 06.02.2012 р. річні за період з 11.02.2012 р. по 17.02.2012 р. в сумі 91,47 грн. та інфляційні в сумі 317,97 грн..;
- за договором від 12.03.2012р. річні за період з 11.03.2012р. по 27.03.2012р. в сумі 312,55 грн. та інфляційні в сумі 671,06 грн..
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивачу на підставі ст.49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Чаплинської районної лікарні (75200, смт Чаплинка, вул..Космонавтів, 21 код ЄДРПОУ 02004097, р/рахунок №35415002005520 в ГУГК України у м.Херсоні, МФО 852010) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" (73036 м. Херсон, вул. Поповича, 3, код ЄДРПОУ 03355353, р/рахунок № 260015303 в ХОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093) суму 3% річних в розмірі 404,02 грн., суму інфляційних збитків в розмірі 989,03 грн. та 1720,50 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.09.2013 р.
Суддя В.В.Людоговська