У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого, судді:Тельнікової І.Г.,

суддів:Лагнюка М.М., Крижановського В.Я., Франтовської Т.І., Літвінова Є.В.,

розглянувши в судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_6 про допуск кримінальної справи щодо нього та перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2013 року в порядку, передбаченому статтями 400-12 - 400-16 КПК України,

в с т а н о в и л а:

Вироком Апеляційного суду Херсонської області від 28 квітня 2011 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що не має судимості в силу вимог ст. 55 КК України 1960 року,

засуджений за:

- п. п. 1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

· ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

· ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

· ч. 4 ст. 187 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

· ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Цим же вироком засуджений ОСОБА_7, щодо якого питання про перегляд судового рішення в порядку Глави 32-1 КПК 1960 року, не ставиться.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2012 року вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишено без зміни.

Не погоджуючись з ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2013 року, засуджений ОСОБА_6 подав заяву, в якій просить Верховний Суд України переглянути зазначене судове рішення у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом одних і тих самих норм кримінально-процесуального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Із заяви та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що ОСОБА_6 засуджений за те, що в перших числах липня 2003 року взяв у ОСОБА_8 1500 євро, які зобов'язався повернути до кінця 2003 року.

У зв'язку з перебуванням в Італії, ОСОБА_8 попросила свою матір ОСОБА_9 забрати у ОСОБА_6 борг, тому з кінця 2003 року ОСОБА_9 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_10 почали вимагати у ОСОБА_6 повернення коштів.

Не бажаючи повергати борг, перебуваючи біля с. Суханово Бериславського району Херсонської області, невстановленим слідством способом ОСОБА_6 вчинив умисне вбивство ОСОБА_9 і ОСОБА_10, після чого під час приховання трупів таємно заволодів мобільними телефонами потерпілих.

Також, 12 листопада 2006 року, приблизно об 17 год ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в кабіні автомобіля НОМЕР_1 на ґрунтовій дорозі в районі каналу «Р-2» біля с. Дудчино Каховського району Херсонської області, не бажаючи проводити розрахунок за доставлене вугілля, з метою незаконного заволодіння чужим майном здійснили розбійний напад на ОСОБА_11 і ОСОБА_12, в ході якого вчинили вбивство ОСОБА_11, а також заподіяли ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши заяву та долучені судові рішення, колегія суддів вважає, що заявнику слід відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Із заяви ОСОБА_6 вбачається, що він фактично дає оцінку доказам, які були покладені в основу обвинувачення. Зазначає про неповноту досудового та судового слідства, а також вказує про порушення судами вимог кримінально-процесуального закону при розгляді кримінальної справи щодо нього.

Однак, питання доведеності вини, оспорювання фактичних обставин та оцінки доказів по справі не можуть бути підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України у порядку, передбаченому Главою 32-1 КПК 1960 року.

Крім того, згідно з п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 15 на підтвердження підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України, заявник має посилатися лише на рішення судів касаційної інстанції, які набрали законної сили, і якими справи розглянуті по суті.

Всупереч вимогам закону, засуджений додає та у своїй заяві посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 листопада 2011 року, 27 березня 2012 року та 26 лютого 2013 року, якими судові рішення скасовано та справи направлено відповідно на новий судовий і новий апеляційний розгляди, тобто надані рішення не є остаточними та не можуть бути взяті до уваги для порівняння.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ підстав для перегляду судового рішення Верховним Судом України, в порядку, передбаченому Главою 32-1 КПК 1960 року, не вбачає.

Керуючись ст. 400-18 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI), п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Відмовити ОСОБА_6 в допуску кримінальної справи щодо нього до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

І.Г. Тельнікова М.М. Лагнюк В.Я. Крижановський

Т.І. Франтовська Є.В. Літвінов