Справа № 2-1111/08

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

28 березня 2008 року                                                                                      місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мироненко І.П.,

при секретарі Солодько Є.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво. В обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що згідно договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку, її чоловіку - ОСОБА_2 була надана земельна ділянка АДРЕСА_1. Жилий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі реєстраційного посвідчення № 25267 від 10 травня 1971 року. У подальшому ОСОБА_2 самовільно без офіційного дозволу органів місцевого самоврядування побудував сарай літ. Б-1. 29 листопада 1994 року земельна ділянка була приватизована. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік - ОСОБА_2 помер. Вона є спадкоємицею першої черги, але не може оформити своїх спадкових прав, оскільки у складі домоволодіння є самовільна будівля. Для впорядкування правовстановчих документів вона звертається до суду. 

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Вважає, що самовільне будівництво не зачіпає  нічиїх прав, просить визнати право власності на сарай літ. Б-1, розташований АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 померлим ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник відповідача - Маріупольської міської ради, Жоголева В.В., діюча на підставі довіреності, позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечувала.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ст. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку площею 438 кв. м., посвідченого Четвертою жданівською нотаріальною конторою 17 січня 1967 року у реєстрі № 149, що також підтверджується реєстраційним посвідченням Жданівського БТІ № 25267 від 10 травня 1971 року.

Земельна ділянка площею 0,0438 га АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 29 листопада 1994 року.

Згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_1, виданого Палацом одруження міста Жданова, 19 вересня 1965 року був укладений шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий запис № 3120, після чого дружині було присвоєно прізвище - ОСОБА_1.

Як вбачається з свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого Орджонікідзевським відділом  РАЦС Маріупольського міського управління юстиції Донецької області,ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що було зроблено відповідний актовий запис № 1469.

Право звернення ОСОБА_1 до суду підтверджується довідкою Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори № 10 від 08 січня 2008 року.

При обстеженні домоволодіння АДРЕСА_1 техніком Маріупольського БТІ було виявлено факт самовільного будівництва сараю літ. Б-1, що підтверджується довідкою Маріупольського БТІ від 24 січня 2008 року.

За висновком будівельно-технічної експертизи № 356 від 25 березня 2008 року, при будівництві сараю літ. Б-1, розташованого АДРЕСА_1 не порушені санітарно-гігієнічні вимоги та умови пожежної небезпеки. При будівництві сараю літ. Б-1, розташованого АДРЕСА_1, маються порушення діючих будівельних норм та правил - вимоги по розміщенню будівель на ділянці п. 3.25 ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень» (стіни будівлі знаходяться на відстані менше 1 м від границі суміжної земельної ділянки). Наявні порушення норм розташування побудови створює умови спільного користування конструкціями стін з власником суміжної ділянки. Сарай літ. Б-1., його  несучі та огороджуючі конструкції знаходяться у задовільному технічному стані та можуть експлуатуватись у подальшому. Технічний стан будівельних конструкцій сараю літ. Б-1, розташованого АДРЕСА_1 і, забезпечує їх безпечну та  надійну  експлуатацію.

Як вбачається з письмової заяви ОСОБА_3, яка проживає АДРЕСА_2 вона не заперечує проти розміщення сараю на земельній ділянці АДРЕСА_1 на відстані менше 1 м від межі її земельної ділянки.

Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. 

Таким чином, визнання відповідачем пред′явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З урахуванням наведеного суд вважає  можливим  задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.

На підставі ст. 376 ч. 5 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 60, 129-130, 174,  213, 215,ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво - задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_2 померлим ІНФОРМАЦІЯ_1,  право власності на самочинно побудований сарай літ. Б-1, розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1 та ввести їх до складу домоволодіння АДРЕСА_1.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга має бути подана протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

     Суддя: