Справа №2-2552/08р.

                                     Р І Ш Е Н Н Я(ЗАОЧНЕ)

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада    2008року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого -судді                                Цокол Л.І.

при секретарі                                                           Шишко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»  до  ОСОБА_1  про розірвання кредитного договору та  стягнення   заборгованості за ним,

                                 В С Т А Н О В И В :

               Позивач ВАТ «Кредитпромбанк» звернувся до суду і просить розірвати кредитний договір №49.29/02870/06-ТК200400024 від 07 вересня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та банком, стягнути з ОСОБА_1 суму кредиту 22941,18гр. та заборгованість за нарахованими але несплаченими процентами в сумі 3122,54гр. та відшкодувати судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач уклавши з позивачем договір  не виконав взяті на себе зобов'язання, що спричиняє позивачу шкоду.

              Відповідач ОСОБА_1 в судове засіданні не з»явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, своїх заперечень по суті пред'явленого позову не подав.

             За згодою представника позивача судом проведено заочний розгляд справи.

             Суд вислухавши пояснення представника позивача Кебкала В.Г.,вивчивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

              Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства ,а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

              Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

             Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

             Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється  того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

           Під час судового розгляду встановлено, що 07 вересня 2006 року між ВАТ «Кредитпромбанк» в особі Херсонської філії і ОСОБА_1 був укладений  кредитний договір   №49.29/02870/06-ТК200400024. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлена в розмірі  24% річних.   Загальна сума наданого кредиту відповідачу склала 22941,18гр.

         Згідно з умовами кредитного договору 08 вересня 2006 року позивачем на підставі меморіального ордеру №ТR.26089.1 було перераховано 22941,18гр. , а саме 19 500гр. наданого позивачу кредиту  та 3 441,18гр. на здійснення оплати комісії  за переказ коштів . 

За змістом п. 2.1 кредитного договору відповідач приймав на себе зобов'язання повертати отриманий кредит та сплачувати проценти за його користування щомісячно в період з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за звітним, починаючі з 08.09.2006р. наступним чином:

·п. 2.1.1 кредитного договору - через власний картковий рахунок НОМЕР_1, при цьому щомісячний платіж повинен складати 901,21 гривень;

·п. 2.1.2 кредитного договору - шляхом внесення/перерахування грошових коштів на рахунок позивача НОМЕР_2, при цьому сума платежу може бути більшою, ніж сума, що зазначена у п. 2.1.1 кредитного договору.

У відповідності  до статті  1054 Цивільного кодексу України  за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в poзмipi і на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит i сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положения параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає iз cyтi кредитного договору. На підставі п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України  позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові  кошти у такій самій cyмi або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач кредит у обсязі, передбаченому п. 2.1.1 кредитного договору не погашає і загальна сума заборгованості по погашению кредиту за період з 11.10.2006р. по 13.03.2007р., згідно п. 2.1.1 кредитного договору становить 22941,18 гривень, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості. Kpiм того, відповідач з 11.10.2006р. по 03.04.2007р., не сплатив позивачу відсотки за користування кредитом, i заборгованість відповідача по нарахованим, але несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3122,54 гривень, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право зажадати дострокового повернення частини позики, що залишилася, й сплати відсотків, що йому належать. Оскільки відповідач з дати укладення кредитного договору жодного разу не сплатив проценти за користування кредитом позивачу, таке порушення умов договору з боку відповідача є  істотним, що завдає позивачу збитки у розумінні ст. 22 ЦК України, а тому дає право останньому на розірвання кредитного договору, укладеного з відповідачем.

Увідповідності з п. 5.1 кредитного договору, у випадку недотримання відповідачем умов кредитного договору, позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за ним, відшкодування збитків, заподіяних позивачу внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору. При вимозі дострокового повернення кредиту, позивач рекомендованим листом надсилає на адресу відповідача, зазначену у розділі 11 Кредитного договору письмове повідомлення - вимогу де зазначає термін для дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування ним. У разі невиконання вимоги відповідачем щодо дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, в терміни, що визначені в повідомленні - вимозі, остаточний термін повернення кредиту змінюється. Такими терміном буде вважатись термін, визначений позивачем у повідомленні - вимозі, при настані якого відповідач має виконати вимогу позивача щодо дострокового повернення кредиту та сплати процетів.

08 лютого 2007 року, позивач, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, в частині сплати кредиту та нарахованих процентів за його користування, та у віповідності до п. 5.1 кредитного договору, звернувся до відповідача з повідомленням - вимогою № 08/3-09 про дострокове та повне повернення заборгованості за кредитним договором. Так, в вимозі позивач зажадав від відповідача до 07 березня 2007 року погасити всю існуючу заборгованість за кредитним договором у poзмipi 22941,18 гривень, та заборгованість із сплати процентів у сумі 1734,74 гривень. Дана вимога була отримана особисто відповідачем, про що свідчить його підпис на повідомленні - вимозі. Однак, до теперішньго часу відповідач повністю заборгованість за кредитним договором позивачу не повернув.

Приймаючи до уваги ту обставину, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання, прийняті  ним у відповідності до кредитного договору чим порушує приписи ст.ст. 526, 1049 Цивільного кодексу України, а також не виконав вимоги  про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, у зв»язку з чим у позивача на підставі п. 5.1 кредитного договору та ст. 651 Цивільного кодексу України виникло право на дострокове розірвання вказаного вище договору та стягнення всієї заборгованості відповідача за ним.

З урахування вище викладеного суд прийшов до висновку, що  позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач неналежним чином виконував умови та зобов»язання кредитного договору, що підтверджується наявними доказами у справі, при цьому відповідач до суду не з»явився та пояснень чи заперечень не надав по суті пред»явленого позову.

 Оскільки позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, позивачу необхідно відшкодувати судові витрати в розмірі 290,64гр.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215,224-226 ЦПК України, суд -

                                     В И Р І Ш И В  : 

               Позов задовольнити.

               Розірвати кредитний договір №49.29/02870/06-ТК200400024 від 07 вересня 2006 року, укладений між  ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк».

               Стягнути з ОСОБА_1  на користь  Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»  заборгованість по кредиту в розмірі 22 941,18гр.,  заборгованість за нараховані і не сплачені проценти  в розмірі 3 122,54гр., судові витрати в розмірі  290,64гр., а всього  26 354,36гр. ( двадцять шість тисяч триста п'ятдесят чотири гривні 36 коп.)

                Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти  діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.

               Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя