Судове рішення #32141173


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


16.09.2013 року Справа № 904/3702/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Подобєда І.М.

при секретарі Погореловій Ю.А.

представники сторін

від позивача: Носенко Т.Г. представник, довіреність №б/н від 01.03.13;

від позивача: Шиян Є.І представник, довіреність №б/н від 28.12.12;

від відповідача: Квач В.В. представник, довіреність №26 від 01.01.13;

від відповідача: Похил Л.В. представник, довіреність №97 від 01.01.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» м. Павлоград Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 липня 2013 року у справі № 904/3702/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград Дніпропетровської області

до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

про повернення протиправно списаної грошової суми в розмірі 881 782 грн. 08 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державного підприємства «Придніпровська залізниця» про зобов'язання повернути протиправно списану грошову суму у розмірі 881 782 грн. 08 коп. на особистий рахунок позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в період часу з листопада 2012 року по березень 2013 року на адресу позивача надходили не замовлені порожні вагони понад встановлений місячний план перевезень. На шляху слідування на попутних станціях були затримані порожні вагони, за затримку яких відповідачем нарахована та списана з особового рахунку ТехПД плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу. Позивач вважає, що залізницею було здійснено безпідставне нарахування та списання коштів за зберігання вантажу та плата за користування вагонами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград Дніпропетровської області - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про повне задоволення заявлених ними вимог.

В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, оскільки предметом спору було затримання порожніх вагонів в підходах до станції призначення, а не затримання спірного вантажу; не врахував, що представники позивача не були викликані для підписання накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами; не врахував, що залізниця не зверталась до відправника за вказівками, а отримала вагони без згоди на те вантажовідправника та вантажоодержувача; не врахував те, що акти загальної форми не надавались для підпису позивачу.

Розпорядженням секретаря судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Кузнецової І.Л. від 16.08.2013р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач), судді: Дармін М.О., Широбокова Л.П.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду та призначена у судове засідання на 02.09.2013 року.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду Величко Н.Л. від 02.09.2013р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач), судді: Дармін М.О., Подобєд І.М.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.09.2013 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення місцевого господарського суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» суд першої інстанції виходив з того, що порожні власні вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус «вантажу», за зберігання та користування якими стягується плата у випадку несвоєчасного приймання вагонів. Оскільки на адресу позивача надходила значна кількість вагонів, які не були прийняті вантажовласником - позивачем по справі, станціями затримки у відповідності до норм діючого законодавства були складені акти про затримку, акти загальної форми та надіслано повідомлення про затримку вагонів позивачу шляхом передачі телефонограм.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судами встановлено, що 22.12.2008р. між ДП "Придніпровська залізниця" (надалі-Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля", правонаступником якого є ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" - експедитор (надалі - Відповідач) був укладений договір №ПР/М/081036/НЮп/08-12/4383-У (надалі - Договір), предметом якого є регулювання взаємовідносин сторін, що пов'язані з організацією та здійсненням перевезень вантажів у експортно-імпортному та внутрішньодержавному сполученнях, а також надання залізницею додаткових послуг за перевезення по території України по узгодженим тарифам і ставкам.

Також між сторонами по справі укладено договір "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "Павлоградвугілля" (власник) від 30.05.2007р. №ПР/М-07-1/132-НЮ/07-12/2101, яким врегульовані умови експлуатації під`їзних колій, які належать власнику, місцем примикання до станції Ароматна.

Ст.119 Статуту залізниць України передбачає, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що у період з листопада 2012 року по березень 2013 року на станцію Ароматна Придніпровської залізниці на адресу Позивача, як вантажовласника, надходили порожні вагони, оформлені перевізними документами, що підтверджується поданими залізничними накладними та карточними даними про вагони вантажного парку.

Як вбачається з п. 1.6 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. N 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N 1.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про неправомірність одночасного нарахування плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу є необґрунтованими, а висновки суду першої інстанції про обов'язок позивача сплатити плату за користування вагонами, які мають статус «вантажу» та збір за зберігання є правильними.

Крім того, відповідно до ст. 47 Статуту залізниць України у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання, тому доводи апелянта щодо надходження вагонів понад встановлений місячний план перевезень, які ним не замовлялись, є також безпідставними.

Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 p. N644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N864/5085 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість.

Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Вищевказані документи були надані на підпис представникам ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля», які відмовились від підписання розрахункових документів, що посвідчено актами загальної форми.

Відповідно п.8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно п.9 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Відповідно п.10 Правил користування вагонами і контейнерами станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Як встановлено судом, у спірний період на адресу ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» від відправника ТОВ «Лемтранс» на підставі договору № 09-12/1708-У «Про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі» від 22.06.09р., надійшла значна кількість вагонів. Залізницею вагони були затримані.

Затримка вагонів на підходах до станції Ароматна Придніпровської залізниці відбулась відповідно до наказів №№ 145, 146, 147, 148 від 21.11.2012 року, №149 від 22.11.2012р., №№155, 156 від 16.12.2012р., №№157, 158 від 18.12.2012р., №№162, 163 від 26.12.2012р., №№164, 165 від 28.12.2012р., №179 від 03.01.2013р. (т. 2 а.с. 51-64).

Підставою затримки згідно вказаних наказів було неприйняття вагонів вантажовласником - ПАТ "Павлоградвугілля", яка сталась у зв'язку із зайнятістю колій вагонами, що прибули на адресу позивача, і що унеможливило прийняття наступних вагонів. Саме з причини надходження на адресу позивача великої кількості вагонів, була знижена пропускна спроможність станції Ароматна та на підходах до неї.

Позивачем не надано суду доказів відсутності своєї вини в затримці вагонів на станціях підходу, оскільки відповідно до Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 року № 644, одержувач, яким є позивач, зобов'язаний прийняти і вивезти із станції вантаж, що надійшов на його адресу.

Доказів наявності технічної можливості прийняти вагони, позивач не надав.

За фактом станціями затримки у порядку, передбаченому п.п. 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, складено акти про затримку вагонів ф.ГУ-23а, акти загальної форми ГУ-23 та надіслано представникам ПАТ "Павлоградвугілля" повідомлення про затримку вагонів (т. 2 а.с. 115-250).

Відповідно до п. 5 договору "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "Павлоградвугілля"від 30.05.2007р. №ПР/М-07-1/132-НЮ/07-12/2101 (т. 2 а.с. 14-18) передача повідомлення про подачу вагонів здійснюється не пізніше, ніж за 2 години до подачі вагонів прийомоздавальником станції Ароматна прийомоздавальнику особисто.

Зазначений пункт договору не визначає конкретний спосіб передачі повідомлення про затримку вагонів, тому повідомлення телефонограмою, не суперечить вимогам п. 10 Правил користування вагонами та контейнерами.

Згідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу, необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 2 цієї статті встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як зазначалось вище, затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась з причини неприйняття вагонів позивачем. Відсутність своєї вини у затримці прийняття вагонів позивачем не спростована.

Таким чином, розглядаючи справу, місцевий господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до п.1 ч.1 ст. 103 ГПК України є підставою для залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд


П О С Т А Н О В И В :


Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства « ДТЕК «Павлоградвугілля» м. Павлоград Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 липня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.


Повний текст постанови складено 20.09.13р.



Головуючий суддя О.В.Березкіна


Суддя М.О.Дармін


Суддя І.М.Подобєд





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація