АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження 22-ц/744/6925/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Спаї В.В.
Справа № 401/13361/12 Доповідач - Петренко І.О.
Категорія - 27
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2013 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі - Філіпповій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким звернути стягнення на будинок загальною площею 57.00 кв.м., житловою площею 39.30 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № DNUGGK70470149 від 09 лютого 2007 року) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_2 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку.
В обґрунтування позову послалась на те, що відповідно до укладеного договору № DNUGGK70470149 від 09 лютого 2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 45 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09 лютого 2027 року. Позивач при зверненні до суду посилається на те, що згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, але на порушення зазначених правових норм та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
У зв'язку з порушенням з боку відповідача договірного зобов'язання станом на 16 жовтня 2012 року розмір заборгованості становить 61 831,69 дол. США (еквівалент станом на 16.10.2012 р. 494 035,20 грн.), яка складається з наступного: 41 231,55 дол. США - заборгованість за кредитом, 12 751,43 дол. США- заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 196,90 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 5 651,81 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач та відповідач 09 лютого 2007 року уклали договір іпотеки № DNUGGK70470149, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_2, загальною площею 57,00 кв.м., який належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 09 лютого 2007 року за реєстром № 275.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені частково.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору № DNUGGK70470149 від 09 лютого 2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 45 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09 лютого 2027 року, але на порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України ОСОБА_2 зобов'язання за договором належним чином не виконав. У зв'язку з порушенням з боку відповідача зобов'язання за кредитним договором станом на 16 жовтня 2012 року розмір заборгованості складає 61 831,69 дол. США (еквівалент 494 035,20 грн.), яка складається з наступного: 41 231,55 дол. США - заборгованість за кредитом, 12 751,43 дол. США- заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 196,90 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 5 651,81 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 09 лютого 2007 року між сторонами у справі було укладено договір іпотеки № DNUGGK70470149, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_2, загальною площею 57,00 кв.м., який належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 09.02.2007 р. за реєстром № 275.
Укладаючи договір іпотеки, сторони за ним погодили (п. 24), що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п. 18.8.1, 18.8.2, 18.9 цього договору відповідно до розділу У Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.
Вирішуючи позовні вимоги суд вірно задовольнив позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки , однак помилково у рішенні не визначив спосіб реалізації предмета іпотеки, чим допустив порушення норм матеріального права.
Так , відповідно до вимог п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої ст.215 ЦПК України .
Зокрема, у ньому в обов»язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється ;на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Оскільки суд в рішенні не визначив спосіб звернення стягнення на майно - на предмет іпотеки, колегія суддів вважає за необхідне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2013 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки і в цій частині задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
Звернути стягнення на предмет іпотеки - на будинок АДРЕСА_2, який належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1) у рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № DNUGGK70470149 від 09 лютого 2007 року , яка складає станом на 16 жовтня 2012 року 61 831,69 дол. США (еквівалент 494 035,20 грн.), яка складається з наступного: 41 231,55 дол. США - заборгованість за кредитом, 12 751,43 дол. США- заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 196,90 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 5 651,81 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором , на користь ПАТ КБ «ПриватБанку».
Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки - будиноку АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1) шляхом надання права іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству- комерційний банк «ПриватБанк» на продаж предмета іпотеки - будинку АДРЕСА_2.
Початкову ціну предмету іпотеки - майна - будинку АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_2 - встановити на рівні , не нижчому за звичайні ринкові ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Вимоги позивача про звернення стягнення на будинок , який розташований в АДРЕСА_2 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ «КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купілі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем , з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності , а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень , необхідних для здійснення продажу основана на вимогах ст.ст.33,38,39,41 закону України « Про іпотеку» та п. 29 договору іпотеки , а тому також підлягає задоволенню .
В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін , оскільки воно ухвалено з дотриманням норм діючого законодавства.
Так , в позовній заяві позивач просив виселити із спірного будинку відповідача ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані або проживають у будинку (предмет іпотеки), однак , не конкретизував, кого саме слід виселити (а.с.2).
Відповідно до вимог п.43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку, чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.
Згідно до положень ч.4 ст.9, ст. 109 ЖК України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Зважаючи на те, що в справі відсутні дані про те, що відповідач та інші мешканці добровільно не звільнили спірне житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в частині відмови в виселенні відповідача та інших осіб з АДРЕСА_2, який належить на праві власності ОСОБА_2 - залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги в частині обґрунтованості відмови у виселенні відповідача із спірного будинку не спростовують правильність висновків у рішенні суду, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини та матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі, а самі заявлені вимоги являються передчасними.
Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Керуючись ст.,ст. 303,307,308, ч.1 п. 4 ст.309,315,316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" задовольнити частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2013 року - скасувати в частині відмови в визначенні способу реалізації предмета іпотеки.
Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки № DNUGGK70470149 від 09 лютого 2007 року) - будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 9 лютого 2009 року шляхом надання права іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» на продаж предмета іпотеки - будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності , а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень , необхідних для здійснення продажу.
В решті - рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів може в касаційному порядку.
Судді :