Судове рішення #32140324

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/744/6334/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Приходченко О.С.

Справа № 422/10717/12 Доповідач - Петренко І.О.

Категорія - 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Філіпповій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля від 19 січня 2012 року, укладений між ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_3, та ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19 січня 2012 року між ним та ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_3, було укладено договір купівлі-продажу автомобіля Деу Ланос, держномер НОМЕР_1, 2006 року випуску, згідно умов якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив зазначений автомобіль за 40 000 гривень. Разом з тим, до теперішнього часу ОСОБА_2 не здійснив нотаріальне посвідчення договору, як він зазначає за браком часу.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовилися щодо усіх істотних умов договору, відбулося його повне виконання, однак відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення. Позивач заявляє вимоги про визнання договору купівлі-продажу автомашини від 19 січня 2012 року дійсним, у задоволенні яких суд вважає за необхідне відмовити, оскільки норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується до правочинів, які не підлягають нотаріальному посвідченню, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 640, 657 ЦК України не пов'язується з нотаріальним посвідченням.

Судом першої інстанції встановлено, що автомобіль Деу Ланос, держномер НОМЕР_1, 2006 року випуску, шасі НОМЕР_2, НОМЕР_3, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 (а.с. 4). 1 листопада 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу вказаного автомобіля, згідно умов якого ОСОБА_3 продав на підставі генеральної довіреності від 1 листопада 2011 року автомобіль, а ОСОБА_2 купив його за 5 500 доларів США в еквіваленті (а.с. 8). На виконання умов договору ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 автомобіль та отримав від нього грошові кошти, а ОСОБА_2 прийняв автомобіль та передав ОСОБА_3 грошові кошти. 1 листопада 2011 року на виконання досягнутої домовленості ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 було видано довіреність на право розпорядження, керування, експлуатації та переобладнання вказаним автомобілем з правом передоручення третім особам строком на три роки (а.с. 6-7). 19 січня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу зазначеного автомобіля, згідно умов якого ОСОБА_2 продав спірний автомобіль, а ОСОБА_1 купив його за 40 000 гривень (а.с. 9). На виконання умов договору ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 автомобіль та отримав від нього грошові кошти, а ОСОБА_1 прийняв автомобіль та передав ОСОБА_2 грошові кошти. Під час підписання договору купівлі-продажу від 19 січня 2012 року ОСОБА_2 зобов'язався оформити договір нотаріально (а.с. 9 зворот).

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З аналізу зазначеної норми закону слідує, що вона регулює правовідносини з приводу укладення договорів, що потребують нотаріального посвідчення.

Що стосується укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, то даний правочин не потребує обов'язкового нотаріального посвідчення.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що згідно зі ст. 220 ЦК України суд може визнати дійсним лише той договір, який за законом підлягав нотаріальному посвідченню, але сторони уклали його без додержання цієї форми і одна зі сторін виконала його повністю або частково, а друга - ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного договору. Для договорів про купівлю-продажу автомобіля таке посвідчення не є обов'язковим.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним та набуття права власності позивачем на спірний автомобіль та правильно зазначив, що вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України ОСОБА_1 не надав доказів, які могли б спростувати висновки суду.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що укладений між позивачем і відповідачем договір купівлі-продажу автомобіля підлягає визнанню дійсним, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки воно ґрунтується на неправильному тлумаченні норми матеріального закону.

Так , відповідно до положень ст. 244 ЦК України на підставі довіреності здійснюється представництво. Довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно зі ст. ст. 238, 244 ЦК України довіреність не є правовим оформленням переходу права власності.

Окрім того , видачу генеральної довіреності без укладення договору купівлі-продажу не можна вважати договором , що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності на автомобіль.

Підстави набуття права власності на майно чітко визначені цивільним законодавством.

Так , зокрема , відповідно до п. п. 2,7, 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілі, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (далі - Правила державної реєстрації та обліку автомобілів) передбачено порядок набуття права власності на транспортний засіб з обовязковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу на підставі документів, що підтверджують право власності.


Відповідно до п. 7 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Відповідно до п. 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Придбаний позивачем спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ та не був зареєстрований за ОСОБА_2

Сторонни по справі не вжили заходів щодо переоформлення автомобіля у порядку, визначеному Привалами державної реєстрації та обліку автомобілів , тому доводи позовних вимог та апеляційної скарги визнати обґрунтованими не можна.

Виходячи з наведеного , колегія суддів вважає , що судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 10, 60, 212 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає відхиленню із залишенням без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.



Судді



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація