Головуючий суду 1 інстанції - Хісматуліна О. П.

Доповідач - Медведєв А. М.

Справа № 2-561/12

Провадження № 22ц/782/2760/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Медведєва А. М.,

суддів: Заіки В. В., Лозко Ю. П.,

при секретарі - Івасенко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Перевальського районного суду Луганської області від 17 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Комунальне підприємство «Перевальське житлово-комунальне управління», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - КП «Перевальське житлово-комунальне управління», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, посилаючись на те, що з вини відповідача, який проживає у квартирі АДРЕСА_1, яка розташована над його квартирою НОМЕР_1, протягом 2011 року в результаті залишення крану у відкритому стані, а також проведення ремонтних робіт у квартирі відповідача, неодноразово була залита його квартира, чим йому була завдана матеріальна та моральна шкода, а тому просив суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 157 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 400 грн. та витрати понесені при сплаті судового збору в розмірі 197 грн., а всього 5 754 грн.

Оскаржуваним рішенням Перевальського районного суду Луганської області від 17 серпня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з рішенням суду не згоден, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на те, що суд першої інстанції неправильно дійшов висновку про недоведення факту заподіяння йому матеріальної та моральної шкоди з вини відповідача.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не довів у встановленому порядку ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, так як акт обстеження квартири відповідача № 38 від 03 жовтня 2011 року не може слугувати доказом вини останнього, оскільки він був складений комісією КП «Перевальське житлово-комунальне управління» зі слів позивача, квартира відповідача НОМЕР_2 на предмет встановлення причини залиття комісією жодного разу не обстежувалась, а тому суд правильно дійшов висновку, що фактична причина залиття встановлена не була і як наслідок не була доведена вина відповідача в залитті квартири позивача.

Зазначений висновок суду підтверджений актом комісії № 112 від 14 серпня 2012 року, який є доповненням до акту № 38 від 03 жовтня 2011 року (а. с. 126), поясненнями самого позивача (а. с. 131), а також поясненнями представника третьої особи КП «Перевальське ЖКУ» (а. с. 134).

Враховуючи те, що висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Перевальського районного суду Луганської області від 17 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: