ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

23 листопада 2006 р.

№ 20-5/102

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді суддів

Козир Т.П. Кота О.В. Владимиренко С.В.

розглянувши касаційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю “ТБІ”

на ухвалу  господарського суду м. Севастополя від  17 травня 2006 року  та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 червня 2006 року у справі                                       № 20-5/102

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю  “Дорина”

до за участю 3-ої особи

відкритого акціонерного товариства “Севастопольський рибоконсервний завод” корпорації “Юридична компанія “Бізнес-Право Аудит” товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім РКЗ” товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лінарт” товариства з обмеженою відповідальністю “ТБІ” Фонду комунального майна Севастопольської міської ради Корпорація "Холдінгова компанія "Платінум групп"

про	визнання недійсними рішень зборів, свідоцтв про право власності, угод купівлі-продажу

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача (скаржник): Жданов А.А.;

інших відповідачів: не з’явились;

третьої особи: не зявилися;

встановив:

Ухвалою від 17 травня 2006 року господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокимов І.В.) вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, Набережна рибпорту, 33.

Севастопольський апеляційний господарський суд (судді Заплава Л.М., Латинін О.А., Котлярова О.Л.) постановою від 15 червня 2006 року  ухвалу місцевого господарського суду від 17 травня  2006 року залишив без змін.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого та постановою апеляційного господарських судів, ТОВ “ТБІ” звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить ухвалу та постанову  скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 66 Господарського процесуального права України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки судом колегія суддів встановила, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь –якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам  вчиняти дії, що стосуються предмету спору та ін.

Місцевим судом встановлені обставини, які слугували підставою для задоволення заяви про заборону відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до пункту 2 статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності —на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Постановлені господарськими судами ухвала та постанова відповідають вищенаведеним вимогам.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

постановив:

Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 17 травня 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 червня 2006 року у справі № 20-5/102 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ТБІ ” - без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                    Т. Козир

                             судді:                                                                О. Кот

                                                                                             С. Владимиренко