ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 р. | № 20/192 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: | Кочерової Н.О., |
суддів: | Рибака В.В., Кузьменка М.В., |
за участю представників сторін: |
від позивача – | Чудінова А.В. (дов. від 18.04.2006р.); |
від відповідача – | Рожковський С.А. (дов. від 28.05.2006р.); Корнилов В.А. (дов. від 25.05.2006р.); |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ТОВ "Власвіт" |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2006р. |
у справі | № 20/192 господарського суду м.Києва |
за позовом | ТОВ "Власвіт" |
до | ПП "ШАРК" |
про | повернення м’яса яловичини в кількості 4 984 кг. |
Розгляд справи відкладався з 30.11.2006р. на 07.12.2006р.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Власвіт" звернулось з позовом до ПП "Шарк" про повернення м’яса яловичини в кількості 4984 кг.
Рішенням господарського суду м.Києва від 09.03.06 у справі № 20/192 позов ТОВ "Власвіт" задоволено.
Зобов’язано ПП "Шарк" повернути ТОВ "Власвіт" м'ясо яловичини 1-ї категорії в кількості 4984 кг з підстав обґрунтованості позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.06 зазначене судове рішення скасовано. ТОВ "Власвіт" в позові відмовлено.
Суд визнав недоведеним позивачем факту порушення його права на отримання від відповідача продукції (після обвалки туш яловичини), оскільки з цього приводу договір між сторонами не укладався та не заявлялись вимоги позивача по передачі йому цього м’яса.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Власвіт" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.06 у справі № 20/192 як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема п.8 ч.1 ст.105, ст.43 ГПК України; матеріали справи передати на новий розгляд до господарського суду м.Києва.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи підтверджується наступне.
Відповідно до видаткової накладної № РН-0000011 від 16.03.04 ТОВ "Власвіт" (постачальник) передало ПП "Шарк" 4954 кг м’ясо яловичини першої категорії для переробки (а.с.10).
Загальна вартість цієї продукції складає 45063 грн. без ПДВ.
Факт отримання цієї продукції для переробки підтверджується двостороннім актом сторін від 16.03.04 (а.с.11).
В матеріалах справи наявний акт № 1/д виконаних робіт та наданих послуг за угодою № 1/Д, що датований 16.03.04 тобто датою прийняття м’яса яловичини на переробку (а.с.50).
Даний акт містить вихід продукції від обвалки і замороження в блоки яловичини 1 гатунку, отриманого по накладній № РН-0000011 від 16.03.04 в кількості 4984 кг, але є одностороннім.
З боку ТОВ "Власвіт" (замовника) він не підписаний.
В акті визначена вартість виконаних робіт в сумі 2990,40 грн.
Причини цього судами не досліджувались. Поза увагою судів залишилась і обґрунтованість визначення ПП "Шарк" вартості зазначених робіт.
Зазначене свідчить про наявність між сторонами цивільно-правових відносин з надання послуг, які виникли між сторонами на підставі усної домовленості (п.1 ст. 205 ЦК України).
Про це свідчить також і поведінка сторін, підтверджена вищезазначеними матеріалами справи, що засвідчує їх волю до настання правових наслідків (ч.2 ст.205 ЦК України).
Сторони у справі є юридичними особами і, у відповідності з п.1 ст.208 ЦК України, зазначена угода між ними повинна була укладатись у письмовій формі.
Але відповідно до п.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми при укладенні угоди не може бути наслідком її недійсності, крім передбачених законом випадків. Такі випадки можуть мати місце в тому разі, коли укладена між сторонами угода вимагає нотаріального або прирівняного до нього посвідчення.
Укладена між сторонами угода з недодержанням письмової форми не відноситься до угод, що потребують такого посвідчення.
В матеріалах справи відсутні докази про погодження сторонами вартості послуг, які повинні надаватись ТОВ "Власвіт" з боку ПП "Шарк". Але, в такому разі, відповідно до змісту ст.904 ЦК України замовник (ТОВ "Власвіт") повинен відшкодувати всі фактичні витрати, що пов’язані з наданням цих послуг.
Відсутність погодженості між сторонами вартості зазначених послуг зумовлює застосування ціни, передбаченої нормативно-технічною документацією (державними стандартами).
В акті № 1Д від 16.03.04 такі витрати з боку ПП. "Шарк" при обвалці та замороженні м’яса яловичини, визначені в сумі 2990,40 грн. Але обґрунтування цієї ціни не зазначено.
Зазначене випливає з умов укладеної сторонами усної угоди, що зумовлює перевірку обґрунтованості ПП "Шарк" ціни за надані послуги, має важливе значення для справи при визначенні остаточних розрахунків за надані послуги (ст. 538 ЦК України).
В матеріалах справи наявні також докази відносно того, що на виконання зазначеної вище усної угоди сторін ПП "Шарк" передало ТОВ "Власвіт" 282 кг м’яса яловичини вищого ґатунку згідно з актом здачі-приймання продукції від 26.03.04 (а.с.89).
Але розрахунки сторін відносно кількості сировини для виходу 282 кг м’яса яловичини першого ґатунку не співпадають.
За розрахунком ПП "Шарк" ця кількість сировини повинна становити 2000,31 кг, за розрахунком ТОВ "Власвіт" –1867,56 кг (а.с. 90-92, 84-85), що зумовлює додаткову перевірку цих розрахунків на предмет їх об’єктивності.
Зазначені розрахунки відрізняються між собою і по інших категоріях продукції, що повинна бути отриманою від переробки м’яса яловичини, що не дозволяє достовірно визначити зобов’язання сторін на укладеній ними угоді.
ПП "Шарк" стверджує про наявність повідомлення з його боку ТОВ "Власвіт" про наближення закінчення терміну зберігання іншої частини продукції, отриманої від переробки м’яса яловичини, але належні докази про відправлення такої інформації в матеріалах справи відсутні (а.с. 98).
Зазначене впливає на визначеність правомірності утилізації ним продукції ТОВ "Власвіт", яка знаходилась у нього на зберіганні (а.с.99).
Крім цього ПП. "Шарк" не довело відсутність можливості зарахування вартості продукції, яка знаходилась у нього на відповідальному зберіганні, в рахунок платежів по зобов’язаннях ТОВ "Власвіт" (ст. 594 ЦК України).
Наявність заборгованості ТОВ "Власвіт" ПП. "Шарк" відзначає в листі від 09.08.04 № 4/1 (а.с. 98).
Вищезазначені обставини були залишені поза увагою господарських судів першої та апеляційної інстанції.
Відповідно з ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені судом першої та апеляційної інстанції, справа підлягає передачі на новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 09.03.06 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.08.06 у справі № 20/192 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Кузьменко