УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/1247/13Головуючий суду першої інстанції:Мурзенко М.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Приходченко А. П.

"17" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіПриходченко А.П.,

СуддівАвраміді Т.С., Самойлової О.В.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Теодосія» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з теплопостачання за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 07 серпня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ПАТ «Теодосія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, посилаючись не те, що з відповідачем 11 грудня 2004 року був укладений договір про надання послуг з теплопостачання НОМЕР_1, згідно з яким виконавець надавав послуги з теплопостачання, а споживач був зобов'язаний сплачувати за надані послуги з теплопостачання за встановленими цінами у строки, що передбачені договором. Оскільки відповідачем договірні зобов'язання виконувались неналежним чином, у період з листопада 2004 року по жовтень 2009 року утворилась заборгованість у розмірі 2379,77 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 19 червня 2013 року залучено до участі у справі правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 07 серпня 2013 року позов ПАТ «Теодосія» задоволений частково. З відповідачок на користь позивача стягнута у рівних частках заборгованість за надані послуги з теплопостачання в сумі 722,08 грн. та судовий збір у розмірі 69,61 грн.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_6 просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що вони не укладали з позивачем договору на теплопостачання, відсутні належні докази того, що вони користувалися послугами з теплопостачання, суд не взяв до уваги те, що в липні 2008 року квартира була відключена від опалення. Крім того, трирічний строк позовної давності сплив, а отже позов не може бути задоволений.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення відповідачок і представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ЗАТ «Теодосія», правонаступником якого є ПАТ «Теодосія», та ОСОБА_8 11 грудня 2004 року був укладений договір про надання послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору НОМЕР_1 (а.с. 6-7). Згідно картки особового рахунку НОМЕР_1, наданої позивачем, з вересня 2008 року оплата за надані послуги не здійснюється, загальна сума заборгованості складає 2379 грн. 77 коп. (а.с. 8-9).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 14.11.2006 року (а.с.28). Відповідачі прийняли спадщину після смерті батька і 31.05.2007 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 29,30).

За таких обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що відповідачі зобов'язані здійснити оплату за надані позивачем послуг з теплопостачання відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженого Постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630, ст. 526, 903 ЦК України.

Перевіряючи заявлену позивачем суму заборгованості у розмірі 2379,77 грн., та час звернення з позовом до суду за захистом своїх інтересів, суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки зверненням позивача у липні 2012 року з заявою про видачу судового наказу було перервано позовну давність, тому вимоги підлягають задоволенню за час з липня 2009 року по жовтень 2009 року останній місяць коли позивачем надавалися послуги з теплопостачання. За цей період заборгованість складає по 180,52 грн. щомісячно на загальну суму 722,08 грн., яку суд правомірно стягнув з відповідачів у рівних частинах.

Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_6 про те, що вони не були споживачами теплової енергії і що теплопостачання в квартиру АДРЕСА_1 не здійснювалося у зв'язку з відключенням у червні 2008 року квартири від централізованого теплопостачання, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідачкою не надано доказів про виконання усіх вимог, встановлених Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 22.11.2005 року № 4, з наступними змінами, і не надано акту про відключення квартири від централізованого опалення.

Не заслуговують на увагу доводи відносно спливу строку позовної давності, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

З ухвали Феодосійського міського суду АР Крим від 31 липня 2012 р. (а.с. 10) вбачається, що позивач у липні 2012 року звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_8 заборгованості, що є підтвердженням переривання строку позовної давності.

Не є підставою для скасування рішення суду також і посилання на відсутність договірних правовідносин з позивачем, оскільки фактичне користування наданими послугами відповідно з п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року № 45, власники та наймачі (орендарі) квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає оскаржене рішення законним і обґрунтованим, підстав для його скасуванні не вбачається.

Керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 07 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Приходченко А.П. Авраміді Т.С. Самойлова О.В.