Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/361/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л.І.
Категорія - 122 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2013 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Гончар В.М., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.08.2013 року якою:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Димитровка Знамянського району Кіровоградської області, українець, громадянин України, не працює, проживає АДРЕСА_1,
визнаний винним за ч.4 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. на користь держави,
Встановив:
Згідно постанови суду ОСОБА_3 22.07.2013 року о 13.25 год., керував автомобілем НОМЕР_1, на нерегульованому перехресті вулиць Шевченко-Кропивницького в м. Кіровограді виїжаючи на головну дорогу вул. Кропивницького не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 ПДР та не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі по вул. Кропивницького та повернув ліворуч на вул. Шевченка, чим змусив водія автомобіля різко зменшити швидкість руху шляхом гальмування та зменшити напрямок руху щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну ситуацію, чим порушив п. 8.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст. 122 КУпАП.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на не винність у вчиненому правопорушенні, що інспектор ДАІ не надав йому можливість ознайомитись з поясненнями свідків які їх дали під тиском інспектора. В свою чергу суд зазначених в протоколі свідків не опитав, чим порушив його права та виніс постанову з порушенням норм матеріального права.
Під час розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_3 підтримав вимоги поданої апеляції в повному обсязі, зазначив, що правопорушення не вчиняв в підтвердження чого надав суду для огляду відеореєстратор місця події.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, оглянувши в судовому засіданні відеореєстратор місця події, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за таких обставин.
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія АБ2 № 883673 від 22.07.2013 року вбачається, що ОСОБА_3 22.07.2013 року о 13.25 год., керував автомобілем НОМЕР_1, на нерегульованому перехресті вулиць Шевченко-Кропивницького в м. Кіровограді виїжаючи на головну дорогу вул. Кропивницького не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 ПДР та не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі по вул. Кропивницького та повернув ліворуч на вул. Шевченка, чим змусив водія автомобіля різко зменшити швидкість руху шляхом гальмування та зменшити напрямок руху щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну ситуацію, чим порушив п. 8.1 Правил дорожнього руху України.
Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_3 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, послався на те, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення від 22.07.2013 року, поясненням інспектора ДПС Токар С.М. про те, що ОСОБА_3 порушив правила дорожнього руху, чим створив аварійну ситуацію та поясненнями свідків.
Однак, відповідно досліджених апеляційним судом матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, за таких обставин.
Положеннями ч. 4 ст. 122 КУпАП передбачено настання відповідальності за вказане адміністративне правопорушення у разі створення аварійної обстановки, що підтверджено фактичними даними в тому числі і поясненнями потерпілого, свідків, показань технічних приладів та фото- і відео спостереження та іншими документами.
Із переглянутого в судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи відео реєстратора вбачається, що відзняті на ньому події, які мали місце 22.07.2013 року на нерегульованому перехресті вулиць Шевченко-Кропивницького в м. Кіровограді, повністю спростовують не виконання ОСОБА_3 вимог дорожнього знаку 2.1 ПДР та створення аварійної ситуації внаслідок якої, як зазначено в протоколі, водій автомобіля НОМЕР_2, змушений був різко зменшити швидкість руху шляхом гальмування та зменшити напрямок руху щоб уникнути зіткнення.
Так із відео реєстратора вбачається, що при переїзді водієм ОСОБА_3 нерегульованого перехрестя вулиць Шевченко-Кропивницького, автомобіль НОМЕР_2 стояв біля правої проїзної частини дороги на вул. Кропивницького неподалік перехрестя, різко не зменшував швидкість руху шляхом гальмування та не зменшував напрямок руху щоб уникнути зіткнення, оскільки вказаний автомобіль взагалі будь-який рух не здійснював.
За зазначених обставин повністю спростовуються пояснення інспектора ДПС Токар С.М., про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення на що послався суд першої інстанції та долучені до матеріалів справи пояснення водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_5 про обставини справи.
Також суд першої інстанції як на докази вини ОСОБА_3 у вчинені правопорушення послався на пояснення свідків, які апеляційний суд не бере до уваги як належний доказ, за наступних обставин.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7, пояснення яких долучені до справи, свідками при будь-то вчинені ОСОБА_3 правопорушення, зазначеного в протоколі від 22.07.2013 року складеного інспектором ДПС Токар С.М., взагалі не були, а були зупинені інспектором ДПС вже після події, що підтверджується переглянутим відео реєстратором.
Вказані свідки в своїх поясненнях факт вчинення ОСОБА_3 не підтвердили, а лише дали пояснення про те, що останній відмовлявся від підпису в протоколі, дачі пояснення та його неадекватну поведінку. Крім того, відібране пояснення інспектором ДПС у свідка ОСОБА_6 підписано ОСОБА_7, а пояснення останнього підписано свідком ОСОБА_6
Вищезазначене свідчить про те, що суд першої інстанції під час судового розгляду, не повністю з`ясував всіх необхідних обставин справи, передбачених ст. ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП тому дійшов помилкового висновку про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, що привело до винесення незаконного і необґрунтованого рішення.
На підставі вище наведеного доводи скаржника є обґрунтованими, апеляція підлягає задоволенню, постанова - скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровоград від 28 серпня 2013 року скасувати за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області В.М. Гончар
.