Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ас-348/2007р.                                          Головуючий у першій

інстанції Лугвищік A.M.

Категорія 22                                                                 Доповідач в апеляційній

інстанції Єфімова В.О.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 листопада 2007 року колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого    -  Єфімової В.О.

суддів       -  Водяхіної Л.М. ,  Зотова B.C.

при секретарі -  Федоніні Є.О.,

за участю позивача ОСОБА_1.  та представника Головного управління Пенсійного Фонду України в М. Севастополі Капустіна Д.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Гагарінського районного суду м.  Севастополя від 25 червня 2007р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військового комісару Автономної Республіки Крим,  Головного управління Пенсійного Фонду України в М. Севастополі про визнання неправомірними дій по перерахунку пенсії,  -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2006р. ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до військового комісару АР Крим,  та уточнивши вимоги просив визнати неправомірними дії відповідачів по перерахунку призначеної йому пенсії.

Вимоги мотивовані тим,  що він з 31.12.1998р. звільнений з військової служби за віком з посади головного інженера-заступника Бази Управляння ЧФ з посадовим окладом по 11 тарифному розряду та База Управляння ЧФ прирівняна до полку,  бригади,  однак призначена йому відповідачем пенсія та перерахунок по ній не відповідає вимогам пенсійного забезпечення військовослужбовців. Вважає,  що при проведенні перерахунку пенсії відповідачем необґрунтовано не враховані Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органу внутрішніх справ і деяких інших осіб",  постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992р., та Укази Президента України № 173 23.02.2002р. та № 389 від і 05.05.2003р. "Про посилення соціального захисту військовослужбовців і осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ"; "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України,  МВС. .. за безперервну службу",  відповідно до яких передбачено підвищення грошового забезпечення військовослужбовців у розмірі 100% грошового забезпечення,  90% за безперервну військову службу та премії у розмірі 33, 3%.

Посилаючись на зазначені вище обставини,  ОСОБА_1  просив зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в М. Севастополі провести перерахунок призначеної йому пенсії з 24.03.1999р.,  виплатити йому недоплачену пенсію,  та визнати неправомірним здійснений 07.04.1999р. розрахунок пенсії виходячи з посадового окладу командира навчального батальйону,  оскільки його посада на час звільнення відповідає військовому званню командира капітана 1 рангу.

2

Постановою Гагарінського районного суду м.  Севастополя від 25 червня 2007р. в задоволенні позову ОСОБА_1відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати постанову суду в частині відмовити у частині позову щодо встановлення його посадового окладу та задовольнити його позов в цій частині,  мотивуючи свої вимоги тим,  що судом порушені норми матеріального і процесуального права,  та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Судова колегія,  заслухавши доповідь судді - доповідача,  пояснення осіб,  що з'явились у судове засідання,  дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  вважає,  що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.3  ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців,  осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб",  пенсії особам офіцерського складу,  прапорщикам і мічманам,  військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом,  особам,  які мають право на пенсію за цим Законом,  та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посаде:,  перед звільненням,  враховуючи відповідні оклади за посадою,  військовим (спеціальним) званням,  процентну надбавку за вислугу років,  щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки,  доплати,  підвищення) та премії в розмірах,  встановлених законодавством.

Судом першої інстанції встановлено,  підтверджується матеріалами справи та наданими сторонами доказами,  що ОСОБА_1  31.12.1998р. звільнений з військової служби за віком з посади головного інженера-заступника Бази Управляння ЧФ (арк. справи 5) ,  та відповідачем був проведений розрахунок його пенсії виходячи з посадового окладу відповідної посади,  яку займав позивач на час звільнення.

Дані обставини позивачем не заперечуються та підтверджуються розрахунками військового комісаріату АР Крим (арк. справи 9-8) та Схемою посадових окладів осіб офіцерського складу командувань ЗС України (арк,  справи 25, 26).

Суд правильно оцінив викладене і те що відповідачем не допущено порушень пенсійних прав позивача,  розрахунок розміру пенсії позивача проведено виходячи з посадового окладу відповідної посади,  яку займав позивач на час звільнення,  тому суд обґрунтовано відмовив йому в позові про проведення перерахунку пенсії за період до січня 2005р. та визначення його посадового окладу на час звільнення з військової служби.

Дії командування про встановлення йому розміру посадового окладу ОСОБА_1  у встановлений законом строк не оскаржував,  з заявою до військового комісару АР Крим не звертався,  такі вимоги не заявляв та не просив поновити пропущений строк для звернення з такими вимогами,  тому суд дійшов правильного висновку про пропуск позивачем строку на звернення до суду з позовом в частині оскарження призначення йому пенсій відповідно до окладу від 07.04.1999р.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права,  що призвело б до неправильного вирішення справи.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку,  що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права,   а тому відповідно до ч.1  ст. 200 КАС України апеляційна

з

скарга ОСОБА_1  підлягає залишенню  без  задоволення,    а постанова суду - залишенню без змін.

Керуючись  ст.  ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Гагарінського районного суду м.  Севастополя від 25 червня 2007р.  залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.