РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/190/5514/13Головуючий суду першої інстанції:Ружицька Т.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.
РІШЕННЯ
"12" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіІващенко В.В.
СуддівБілоусової В.В., Дралла І.Г.
При секретаріПочотовій Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішень,
за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8
на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 25 липня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А :
у квітні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішень.
Позов мотивований тим, що рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №854/13 від 09.11.2012 року та рішенням Євпаторійської міської ради №149/1 від 12.03.2013 року відповідачці ОСОБА_7 було оформлено право спільної часткової власності на частину жилого будинку з господарськими спорудами у розмірі - 7/20 часток. Вказані частки складаються: житлового будинку літ. «А» із спорудами літ. «а», літ. «а1», літ. «а2»,з підвалом літ. «а под» - загальною площею - 108,6 кв.м., жилою площею - 65,5 кв.м. та господарськими спорудами: літня кухня літ. «Б1», сарай літ. «Б2», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Ж», навіс літ. «З», вбиральня літ. «Уб».
Вважає, що оскаржувані рішення порушують його право на користування земельною ділянкою, оскільки земля також знаходиться у спільній частковій власності та не визначений порядок її користування. Позивач - власник 13/20 часток спірного домоволодіння. Згідно з договором купівлі-продажу його частка складається з житлового літ. «А» жилою площею 66,1 кв.м., сараїв: Б1, Б2, Г, В, Е, Ж, Д, вбиральні - Уб, огорожі, замощень, розташованих на земельній ділянці - 301,1 кв.м. У конкретне користування йому перейшло у житловому будинку літ. «А»: квартира 1, приміщенням №2,3,4,5,7,10 - жилою площею 38,0 кв.м. підвалом приміщення 1, сарай літ. «Ж», «Г», «В», «Б2». Тому вважає, що спірні рішення прийняті без урахування конкретної ситуації, яка склалася між ними та відповідачкою ОСОБА_7
За таких обставин позивач просить суд визнати недійсними та скасувати рішення виконкому Євпаторійської міської ради №854/13 від 09.11.2012 року та №149/1 від 12.03.2013 року.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 25 липня 2013 року позов задоволено частково.
Скасовано рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №149/1 від 12 березня 2013 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог з ухваленням у цій частині нового рішення про їх задоволення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Зокрема апелянт зазначає, що рішення виконкому Євпаторійської міської ради 854/13 від 09.11.2012 року порушує його право власності на земельну ділянку.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Просить звернути увагу на те, що рішення Євпаторійської міської ради є законними а вбиральня « Уб» належить їй, так як побудована за рахунок коштів ОСОБА_9, після якої вона прийняла спадщину.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_6 є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Євпаторійської міської ради 854/13 від 09.11.2012 року «Про оформлення права спільної часткової власності на 7/20 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_7», суд виходив із того, що при прийнятті оскаржуваного рішення виконком місцевої ради діяв в межах своїх повноважень та відповідно до закону.
Проте таких висновків у цій частині позовних вимог суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.1999р. є власником 13/20 часток домоволодіння АДРЕСА_1.
ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.08.2002р. є власником 7/20 часток вищезгаданого домоволодіння.
Кожній із співвласників майна згідно з положеннями ст. 364 ЦК України має право на виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
Майно, що є у спільній частковій власності, згідно з положеннями ст. 367 ЦК України може бути поділено між співвласниками відповідно до частки кожного з них.
До постановлення оскаржуваного рішення виконкому Євпаторійської міської ради між співвласниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 питання щодо поділу домоволодіння чи виділу з нього частки ані в добровільному порядку, ані в судовому порядку не вирішувалось.
Незважаючи на це, виконком Євпаторійської міської ради в своєму рішенні 854/13 від 09.11.2012 року «Про оформлення права спільної часткової власності на 7/20 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_7» практично вирішує питання про виділ ОСОБА_7 конкретної частки домоволодіння, порушуючи вимоги закону щодо порядку цього виділу, що передбачено ст. 364 ЦК України.
Окрім цього, із змісту рішення виконкому 854/13 від 09.11.2012 року «Про оформлення права спільної часткової власності на 7/20 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_7» вбачається, що частка домоволодіння, щодо якої вирішено питання про визнання на неї права власності, побудована ОСОБА_7 у 1991р.
Однак, ОСОБА_7 набула право власності на 7/20 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 лише у 2002 році.
Отже, вона не могла побудувати самочинні прибудови та господарські споруди у 1991р.
Ця обставина підтверджується також свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.08.2002р. (а. с.35), з якого вбачається, що ОСОБА_7 набула право власності на 7/20 часток будинку площею 65,5 кв.м., в той час як на підставі рішення виконкому органу реєстрації права власності на нерухоме майно запропоновано видати відповідачці свідоцтво про право власності 7/20 часток на 7/20 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, вже площею 108, 6 кв.м.
Відповідно до п.п.10 «б» ч.1 ст. 30 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, місцевих рад належать, зокрема, делеговані повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна.
Отже, рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №854/13 від 09.11.2012 року «Про оформлення права спільної часткової власності на 7/20 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_7» постановлено органом місцевого самоврядування всупереч вимогам закону та з викладенням фактичних обставин, які не відповідають дійсності.
Це рішення, безумовно, зачіпає права та законні інтереси іншого співвласника домоволодіння, порушує їх.
За таких обставин висновок суду про відсутність порушеного права ОСОБА_6 є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 вищезгаданим вимогам не відповідає, тому згідно з п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення цих позовних вимог.
Рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №149/1 від 12 березня 2013 року, яке визнав недійсним та скасував суд першої інстанції, вносить деякі зміни у рішення від 09.11.2012 року, тому підстав для зміни або скасування рішення суду у цій частині немає.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 309 ч.1 п.4, 314, 316, 319, 323, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
В И Р І Ш И Л А :
апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 25 липня 2013 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №854/13 від 09.11.2012 року «Про оформлення права спільної часткової власності на 7/20 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_7» скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення такого змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення Євпаторійської міської ради №854/13 від 09.11.2012 року задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради №854/13 від 09.11.2012 року «Про оформлення права спільної часткової власності на 7/20 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_7»
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді :