3

Справа 1/92/2011

Провадження 11/779/311/13

Категорія ст.307 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.

Суддя-доповідач

Фіцак Т.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: Фіцака Т.Д.,

суддів: Стефурака Є.М., Кукурудза Б.І.

з участю прокурора: Грищука В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

Даним вироком,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з вищої освітою, неодруженого, на утриманні одна малолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого, громадянина України,-

засуджено за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.3 КК України, та призначено йому покарання: - за ст. 307 ч.2 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна; - за ст. 309 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 ч.1 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України призначено остаточне покарання - 5 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

Вирішено питання речових доказах. Також стягнуто з засудженого судові витрати по справі.

За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним у незаконному придбанні, зберіганні за місцем проживання 653 гр. марихуани, перевезенні з метою збуту у великих розмірах 1434 гр. марихуани і збуті повторно в громадському місці з 28 жовтня 2010 року по 10 січня 2011 року шляхом дачі покурити марихуани своїм знайомим у приблизних вагах; у збуті 12.01.2011 року ОСОБА_3 за 100 грн. 1,7 гр. марихуани та незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні без мети збуту психотропних речовин - 161 таблетки "екстезі" вагою 32,9 гр., що є особливо великим розміром, повторно, являючись особою, яка раніше вчинила злочин за ст. 307 КК України.

Прокурор в порядку ст. 355 КПК України 1960 року подану апеляцію відкликав (а.с.126 т.3 ), тому апеляційним судом розглядається апеляція засудженого та перевіряється в її межах згідно ст. 365 КПК України 1960 року.

У поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним, оскільки він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчинених злочинах, протягом досудового та судового слідства сприяв розкриттю злочинів, характеризується позитивно, хворіє на туберкульоз та епілепсію важкої стадії, на утриманні малолітня дитина, раніше не судимий, тому вважає, що призначене покарання є надто суворе. Просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене йому покарання та не застосовувати конфіскацію майна.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти апеляції та просив залишити її без задоволення, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 323 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.3 КК України підтверджується наведеними у вироку доказами, що в апеляції не оспорюється.

Відповідно до ст. 65 КК України загальними принципами призначення покарання, є призначення покарання в межах санкції статті КК України, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, з врахуванням положень загальної частини КК України, та з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи засудженому покарання, суд першої інстанції належним чином врахував всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого з врахуванням індивідуального характеру в даному випадку, і належним чином мотивував призначене покарання засудженому.

У силу ст. 66 КК України судом першої інстанції обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 визнано: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочинів, враховано і те, що ОСОБА_2 позитивно характеризується, хворіє. В результаті чого, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про призначення засудженому ОСОБА_2 покарання за ст. 309 ч.3 КК України нижче від найнижчої межі встановленої в санкції даної статті, на підставі ст. 69 ч.1 КК України, встановивши наявність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Враховуючи наведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно призначив засудженому покарання і посилання ОСОБА_2 у поданій апеляції щодо неврахування обставин, що пом'якшують покарання є безпідставними.

Також при апеляційному розгляді, колегія суддів враховує вказівки касаційного суду, які є обов'язковими в силу ст. 399 КПК України 1960 року та дані в ухвалах від 24.05.2012 ( а.с. 236 -239 т. 2) і 09.07.2013 ( а.с. 101-102 т. 3) років, якими скасовані ухвали апеляційного суду відповідно, від 18.10.2011 ( а.с. 205-207 т. 2) та від 25.10.2012 ( а.с. 69-72 т. 3) років.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляції, вважає її необґрунтованою, а призначене покарання судом першої інстанції необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити - без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.

Головуючий Т.Д. Фіцак

Судді: Є.М. Стефурак

Б.І. Кукурудз

Згідно з оригіналом

Суддя Т.Д. Фіцак