ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 р. | № 17/178-03 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Барвінок" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2006 року у справі №17/178/03 за позовом Акціонерного товариства "Барвінок" до Відкритого акціонерного товариства "Харківське ТЕЦ-5" про поновлення строку позовної давності та стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2003 року позивач звернувся до господарського суду м. Харківської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 33 588 311 грн. у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за договорами №4/013 від 30.11.1994 року і №5/01-95 від 30.09.1995 року з оплати за поставлений природний газ протягом липня –вересня 1995 року. Одночасно позивач просив поновити строк позовної давності пропущений з поважних причин.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив заявлені вимоги щодо їх обґрунтування та строку позовної давності.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2005 року в позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та прийняти нове рішення.
Доповідач –Вовк І.В.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що оскаржені судові рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, і тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.1994 року ПЕО "Харківенерго", правонаступником якого є АК "Харківобленерго", та позивач було укладено договір №4/013 про сумісну виробничу діяльність з виробітку електричної та теплової енергії на давальницькій сировині на виробничих потужностях-енергоблоках ПЕО "Харківенерго" та передачу її споживачам через підприємства електричних мереж або НДЦ України у грудні 1994 року та січні-грудні 1995 року на засадах часткової участі позивача шляхом організації постачання ним давальницького природного газу, а також організації постачання додаткової електроенергії з Російської Федерації.
Строк дії договору №4/013 від 30.11.1994 року відповідно до умов п.11.1 встановлювався з 01.12.1994 року по 31.12.1995 року.
30.09.1995 року між ДАЕК "Харківобленерго", її відособленим підрозділом "Харківська ТЕЦ-5" та АТ "Барвінок" було укладено договір №5/01-95, за умовами якого сторони домовилися про спільну виробничу діяльність з виробітку комерційної (понадлімітної) електричної і теплової енергії (продукція) на давальницькому (комерційному) паливі АТ "Барвінок" на виробничих потужностях "ТЕЦ" і реалізації продукції через підприємства теплових та електричних мереж "ДАЕК" та НДЦ Міненерго України.
За п.1.1 вказаного Договору зобов’язався щомісячно здійснювати поставку комерційного палива на "ТЕЦ" в обсягах згідно плану поставок (додаток №1), починаючи з 01.10.1995 року по 31.12.1996 року.
За договором №01 від 01.12.1995 року позивач уступив право вимоги до ДАЕК "Харківобленерго" за несвоєчасні розрахунки за спожитий природний газ та вироблену електроенергію у липні –вересні та листопаді 1995 року в розмірі 7 519 585 доларів США ТД "Дніпровський".
ТД "Дніпровський" за договором №34-09/97 від 17.09.1997 року уступив право вимоги дебіторської заборгованості за несвоєчасні розрахунки за спожитий газ та вироблену електроенергію у вересні-листопаді 1995 року на суму 6 301 747, 78 доларів США ТОВ "Мострансгаз".
Після отримання права вимоги за договором №34-09/97 ТОВ ""Мострансгаз" шляхом обміну листами №34/26 від 11.01.1998 року та №05-02 від 18.01.1998 року було укладено з ДАЕК "Харківобленерго" угоду про зміну строку виконання зобов’язань за договорами №4/013 від 30.11.1994 року та №5/01-95 від 30.09.1995 року до 31.12.2000 року.
Відповідно до наказу Міністерства енергетики України №48 від 30.03.1998 року зі складу ДАЕК "Харківобленерго" було виділено державне підприємство "Харківська ТЕЦ-5". За угодою №480 від 10.09.1998 року про заміну осіб у зобов’язанні ДП "Харківська ТЕЦ-5", правонаступником якого є відповідач, замість ДАЕК "Харківобленерго" стало стороною договорів №4/013 від 30.11.1994 року та №5/01-95 від 30.09.1995 року та зобов’язалося здійснювати всі права та обов’язки за цими договорами у сумі, еквівалентній 6 301 747, 78 доларів США.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.06.2002 року у справі №14925/3-17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2002 року договори уступки вимог №01 від 01.12.1995 року та №34-09/97 від 17.09.1997 року визнано недійсними.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.10.2003 року у справі №17/390-03 угоду про зміну строку виконання зобов’язань за договорами №4/013 від 30.11.1994 року та №5/01-95 від 30.09.1995 року визнано недійсною.
Рішеннями господарського суду Харківської області від 04.01.2005 року у справах №46/457-04 та №46/458-04, залишеними без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2005 року та Вищого господарського суду України від 05.07.2005 року, відповідачу у цій справі було відмовлено у задоволенні позовів про визнання недійсними договорів №4/013 від 30.11.1994 року та №5/01-95 від 30.09.1995 року у зв’язку з тим, що вони є неукладеними і не можуть бути предметом заявлених позовних вимог.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у зв’язку з невиконанням зобов’язань з розрахунків за договорами №4/013 від 30.11.1994 року та №5/01-95 від 30.09.1995 року.
Відповідно до ст.153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що договори, якими обґрунтований заявлений позов є неукладеними, оскільки сторони за цими договорами не досягли згоди по всіх істотних умовах, і це підтверджується матеріалами справи , які досліджені судами відповідно до вимог ст.43 ГПК України.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про відсутність правових підстав для задоволення позову, обґрунтованого неукладеними договорами , які не створюють прав та обов’язків для сторін, й обґрунтовано відмовив у позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийняті в даній справі судові рішення ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Барвінок" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2006 року –без змін.
Головуючий В.Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук