№ справи:121/2950/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Кулєшова О.І.
№ провадження:22-ц/190/4389/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Белинчук Т.Г.
суддів:Ісаєва Г.А., Підлісної І.А.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» про стягнення заробітної плати,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» до ОСОБА_6 про визнання запису в трудовій книжці недійсним,
за апеляційними скаргами ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 травня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
04 квітня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ЛК «Марат» про стягнення заборгованості по заробітній плати за період з 01 листопада 2010 року по 31 січня 2013 року в розмірі 62 075 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що він працює на посаді виконавчого директора в ТОВ «ЛК «Марат», що також встановлено судовими рішеннями, якими на його користь з ТОВ «ЛК «Марат» стягнуто заробітну плату за попередні періоди. Однак, до теперішнього часу рішення суду не виконані, а з метою ухилення від сплати заборгованості по заробітній платі ТОВ «ЛК «Марат» в 2009 році було перереєстровано в м. Луганськ, а потім в м. Дзержинськ Донецької області 10 березня 2010 року. За період з 01 листопада 2010 року по 31 січня 2013 року йому також не була виплачена заробітна плата, в зв'язку з чим він вимушений звертатися до суду з даним позовом.
23 травня 2013 року ТОВ «Лікувальний комплекс «Марат» звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визнання в трудовій книжці НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 запису «01.12.2005 року ТОВ ЛК «Марат» призначено на посаду виконавчого директора наказом № 17-к від 01 грудня 2005 року» недійсним.
Свої вимоги мотивує тим, що згідно з даними відділу кадрів ТОВ «ЛК «Марат» на посаді виконавчого директора ОСОБА_6 ніколи не перебував. Наказу про призначення його на цю посаду за № 17-к від 01.12.2005 року в підприємстві не має. Також трудова книжка позивача в ТОВ «ЛК «Марат» не зберігається. В книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, запису відносно трудової книжки НОМЕР_1 не має. Таким чином заробітна плата позивачу не нараховувалася, відраховувань до пенсійного фонду не відбулось. А той факт, що трудова книжка перебувала на руках у ОСОБА_7 підтверджується відсутністю у підприємства трудових відносин з ним.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 30 травня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_6 про стягнення заробітної плати в сумі 62 075 грн. за період роботи з 01 листопада 2010 по 31 січня 2013 року відмовлено. В задоволені зустрічного позову ТОВ «ЛК» Марат» про визнання запису в трудовій книжці від 01 грудня 2005 року недійсним відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови в задоволені позову про стягнення заробітної плати і просить ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що суд не дав оцінку того, що невиконанні набрані законної сили рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 04.04.2007 року, ухвала Господарського суду АР Крим від 20.12.2007 року та рішення Господарського суду АР Крим від 14.10.2008 року, в супереч до яких ТОВ «ЛК» Марат» три рази перереєстрував своє місцезнаходження в м. Донецьку, м. Луганську, м. Дзержинську та незаконно вносив зміни в Статут та в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України. Також вказує, що суд не прийняв до уваги довідку про заборгованість по заробітній платі, яка і посвідчена ОСОБА_6 На підставі викладеного просить суд задовольнити його апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ТОВ «ЛК «Марат» ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови у зустрічному позові про визначення запису в трудовій книжці від 01 грудня 2005 року недійсним і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідач ТОВ «ЛК «Марат» належним чином повідомлений про слухання справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про отримання судової повістки (а.с. 101) проте представник товариства до суду не з'явився. У зв'язку з наведеним, колегія суддів розглядає справу за відсутності вказаної особи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи, доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у період з 01.11.2010 року по 31.01.2013 року не приступив до роботи в якості виконавчого директора, належних та допустимих доказів того, що йому чинилися перешкоди у цьому позивачем не надано, за таких обставин суд прийшов до висновку, що заробітна плата йому не нараховувалася, а тому стягненню не підлягає. Позивачем не доведено факту, що його фактично не було допущено до роботи у спірний період.
Також відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ТОВ «ЛК «Марат», суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням встановлений факт прийняття ОСОБА_6 на роботу виконавчим директором ТОВ «ЛК «Марат» на підставі наказу № 17-к від 01 грудня 2005 року, в'язку з чим не має підстав для визнання недійсним запису в трудовій книжці ОСОБА_6, зробленої на підставі цього наказу (а.с. 84-85).
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2005 року ОСОБА_6 призначено на посаду виконавчого директора ТОВ «ЛК «Марат» наказом № 17-к від 01.12.2005 року (а.с. 8. 64).
Відповідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 27.04.2011 року встановлено, що 01.12.2005 року позивач - ОСОБА_6 наказом № 17-к прийнятий на роботу виконавчим директором ТОВ «ЛК «Марат» з окладом, згідно штатного розпису, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_6 Також вищезазначеним рішенням позивні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково, стягнуто на його користь з ТОВ «ЛК «Марат» заборгованість по заробітній платі за період з 01 листопада 2007 року по 30 жовтня 2010 року в сумі 22 425,00 грн. (а.с. 3-4).
ОСОБА_6 у суді першої інстанції не заперечував того, що у період з 01.11.2010 року не приступив до роботи у ТОВ « ЛК «Марат» у якості виконавчого директора. У суді апеляційної інстанції він зазначив, що виконував обов'язки виконавчого директора, проте ніяких доказів вказаного не надав колегії суддів.
Доводи апелянта ОСОБА_6 про те що суд безпідставно не прийняв до уваги довідку про заборгованість по заробітній платі за спірний період, колегія суддів вважає необґрунтованими. Довідка про заборгованість по заробітній платі підписана особисто позивачем ОСОБА_6, не оформлена належним чином, оскільки відсутня підпис бухгалтера, та крім того, позивач у спірній період не виконував своїх трудових обов'язків, оскільки не приступив до їх виконання, а тому підстав нараховувати самому себе заробітну плату не було.
Посилання ОСОБА_6 на те, що він не може приступати до виконання своїх обов'язків в зв'язку з тим, що ТОВ «ЛК «Марат» знаходиться в м. Дзержинськ Донецької області, тоді як він сам проживає в м. Ялті, не приймаються до уваги, як правильно зазначив суд першої інстанції оскільки знаходження товариства в іншому місці не може бути перешкодою для виконання своїх посадових обов'язків. При зміні вимог трудового договору, пов'язаних зі зміною місцезнаходження товариства, ОСОБА_6 мав право у разі незгоди з цим звільнитися або продовжити трудову діяльність, погодившись з запропонованими вимогами, але він цього не зробив.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належних доказів того що позивач в період з 01.11.2010 року по 31.01.2013 року не приступав до роботи в ТОВ «ЛК «Марат» в якості виконавчого директора, в зв'язку з тим, що йому чинились перешкоди в цьому, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційній інстанції не надано.
Також як вже було зазначено вище, рішенням Апеляційного суду АР Крим від 27.04.2011 року встановлено, що 01.12.2005 року позивач - ОСОБА_6 дійсно був прийнятий на роботу виконавчим директором, про що свідчить відповідний наказ і тому не має підстав визнавати запис в трудовій книжці НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 недійсним.
У зв'язку з наведеним суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що не має підстав для визнання недійсним в трудовій книжці запису про призначення ОСОБА_6 на посаду виконавчого директора ТОВ «ЛК «Марат».
Що стосується доводів апеляційної скарги ТОВ «ЛК «Марат», про те, що запис в трудовій книжці НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 про прийняття на посаду виконавчого директора, є недійсним, то вони ґрунтуються на припущеннях, і не можуть бути прийняти до уваги апеляційного суду.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат» відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: