АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/1270/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Левків А.І.

Провадження № 22-ц/789/1134/13 Доповідач - Міщій О.Я.

Категорія - 34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Ткача З. Є., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Дудіна Т.В.

з участю: - ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду від 08 серпня 2013 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо - транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2013 р. ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що в результаті ДТП, яка сталась з вини відповідача, було пошкоджено автомобіль Део Ланос з номерним знаком НОМЕР_1, яким він користується на підставі довіреності, що видана власником транспортного засобу ОСОБА_5 На ремонт автомобіля він витратив 3370 грн., які просив стягнути з ОСОБА_3

Крім того, позивач зазначив, що у зв'язку з пошкодженням майна йому заподіяно моральну шкоду, яку просив стягнути з відповідача у розмірі 3000 грн.

ОСОБА_1 також просив стягнути з ОСОБА_3 судові витрати - 500 грн., які він оплатив за правову допомогу та судовий збір.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 08.08.2013 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 500 грн. моральної шкоди та 114,70 грн. сплаченого судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди, незадоволеної частини вимог про стягнення моральної шкоди та судових витрат - скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити повністю, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт вказав, що поніс витрати на ремонт автомобіля, про що представив відповідні докази, однак суд безпідставно відмовив у задоволенні позову. Суд не врахував тяжкість його моральних страждань і стягнув лише 500 грн. моральної шкоди, хоч він просив стягнути з відповідача 3000 грн. моральної шкоди.

Суд також незаконно відмовив у стягненні судових витрат, понесених за надання правової допомоги та лише частково стягнув оплачену суму судового збору.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди, суд виходив з того, що позивач не подав доказів фактичного понесення витрат на ремонт автомашини.

Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, 08.06.2013 р. сталася дорожньо - транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль Део Ланос з номерним знаком НОМЕР_1, що перебуває в користуванні позивача.

Відповідно до постанови судді Збаразького районного суду від 26.06.2013 р. винним у вчиненні ДТП визнано відповідача ОСОБА_3, який на підставі ст. 124 КУпАП оштрафований на 340 грн.

Як пояснив позивач, він змушений був відремонтувати пошкоджений автомобіль, на що витратив 3370 грн. Вказане підтверджується актом здачі - прийому виконаних робіт від 08.07.2013 р., із змісту якого видно, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_6 відповідно до умов договору з ОСОБА_1 здійснив ремонт автомобіля Део Ланос з номерним знаком НОМЕР_1 на суму 3370 грн. При цьому виконано ремонтні роботи саме тих частин автомобіля, які були пошкоджені з вини відповідача.

ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні ДТП, погодився з тим, що автомашина потребує ремонту, а також не заперечував щодо виду та об'єму ремонтних робіт. Відповідач лише пояснив, що вартість ремонту автомашини повинна бути меншою. Однак, будь - яких доказів в цій частині ОСОБА_3 не подав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При таких обставинах, враховуючи, що позивач подав докази вини відповідача у заподіянні майнової шкоди, а також щодо розміру шкоди, колегія суддів вважає, що рішення суду про відмову в позові в цій частині не відповідає вимогам закону і підлягає до скасування, а по спору слід ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 3370 грн. завданої матеріальної шкоди.

Що стосується моральної шкоди, то слід погодитись з висновком суду про те, що в результаті пошкодження майна позивачу заподіяно душевні страждання. Тому, враховуючи характер правопорушення, його наслідки, суд правильно стягнув з відповідача в користь ОСОБА_1 500 грн. моральної шкоди.

При цьому колегія суддів враховує ту обставину, що ОСОБА_7 погодився із судовим рішенням в цій частині, а представник ОСОБА_1 під час розгляду справи в апеляційному суді пояснила, що розмір моральної шкоди, визначений судом, відповідає глибині страждань позивача, тому вони згідні із тим розміром моральної шкоди, який визначений судом.

Суд також підставно відмовив у задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у розмірі 500 грн., оскільки позивач не подав доказів фактичного понесення цих витрат.

Крім того, колегія суддів вважає, що необхідно змінити рішення суду в частині стягнення судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору. Відповідно до ст. 88 ЦПК України слід провести розподіл судових витрат, стягнувши з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 не 114,70, а 229,40 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Збаразького районного суду від 08 серпня 2013 року в частині стягнення матеріальної шкоди скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 3370 грн. матеріальної шкоди.

Змінити рішення суду в частині стягнення судових витрат, стягнувши з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 229,40 грн. судового збору.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.Я. Міщій