УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" вересня 2013 р. Справа № 906/1034/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Слюсар М.О. - довір. №263/10 від 14.12.2012;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Олевського орендного підприємства теплових мереж (м.Олевськ)

про стягнення 128443,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 128443,10грн. заборгованості, з яких: 110480,17грн. основного боргу за поставлений природний газ; 1316,31грн. інфляційних, 7708,24грн. 3% річних та 8938,38грн. пені.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, всупереч п.4.1 договору поставки природного газу №06/10-2301ТЕ-10 від 20.12.2010, несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив послуги по споживанню природного газу за період січень - квітень 2011 року, внаслідок чого станом на день подачі позову до суду за Олевським орендним підприємством теплових мереж рахується заборгованість на суму 110480,17грн. боргу за переданий природний газ та супутні послуги.

13.09.2013 на адресу суду факсимільним зв'язком від Олевського орендного підприємства теплових мереж надійшло клопотання №207 від 13.09.2013, згідно якого останнє просить розглядати справу без участі представника відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 06.08.2013 не виконав.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка представника відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до умов укладеного між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник/позивач) та Олевським орендним підприємством теплових мереж (покупець/відповідач) договору №06/10-2301ТЕ-10 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 з додатками та додатковими угодами до нього (далі - договір, а.с.16-27), постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору (п.1.1).

Згідно п.1.2 договору, постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 270,0тис.куб.м., в тому числі, зокрема, по місяцях: січень - 65,0тис.куб.м.; лютий - 50,0тис.куб.м.; березень - 50,0тис.куб.м.; квітень - 5,0тис.куб.м.

Місце поставки газу: постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця або за відсутності їх у покупця - на вузлі/вузлах обліку газотранспортного підприємства (п.5.2 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна за 1000куб.м. газу становить 840,196грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки да затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000куб.м. природного газу - 1091,00грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20грн.

Додатковою угодою №2 до договору поставки природного газу №06/10-2301ТЕ-10 від 20.12.2010 сторони погодили, що з 01 квітня 2011 року ціна за 1000куб.м. газу становить 815,000грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки да затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 259,70грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000куб.м. природного газу - 1091,00грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20грн.

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №1 до договору поставки природного газу №06/10-2301ТЕ-10 від 20.12.2010, загальна вартість цього договору складається із сум вартості місячних поставок.

Сторони домовилися, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем. з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірника акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу (пп.2.1 п.2 Додатку №1 до договору №06/10-2301ТЕ-10 від 20.12.2010).

Судом встановлено, що на виконання умов договору №06/10-2301ТЕ-10 від 20.12.2010 за період з січня по квітень 2011 року включно ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" поставило відповідачу природний газ в об'ємі 120,500тис.куб.м. на загальну суму 157758,60грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2011, від 28.02.2011, від 31.03.2011 та від 30.04.2011 (а.с.28-31). Дані акти є достатнім і належним доказом передачі газу, оскільки передбачені умовами пп.2.1 п.2 Додатку №1 до договору №06/10-2301ТЕ-10 від 20.12.2010.

Відповідно до погодженого сторонами пункту 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач в порушення умов договору поставки природного газу №06/10-2301ТЕ-10 від 20.12.2010, а також положень ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, свої зобов'язання по оплаті отриманого природного газу виконав частково, сплативши на рахунок позивача 47278,43грн.

Таким чином, на час розгляду справи в суді заборгованість перед позивачем за надані послуги зі споживання природного газу склала 110480,17грн. (157758,60грн.-47278,43грн.), доказом чого є підписані сторонами акти приймання - передачі природного газу (а.с.28-31), розрахунок боргу (а.с.15), акти звіряння розрахунків (а.с.32, 44) та інші доки у справі.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Аналогічні положення містять і в ст.193 ГК України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за спожитий природний газ та супутні послуги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 110480,17грн.

Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій, господарський суд приймає до уваги, що згідно пп.7.3.1 п.7.3 договору поставки природного газу №06/10-2301ТЕ-10 від 20.12.2010, у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Зі змісту ст.610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

За таких обставин, враховуючи наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені, а також перевіривши правильність її нарахування за визначений позивачем період її нарахування, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 8938,38грн.

Що стосується нарахованих та заявлених до стягнення позивачем на свою користь з відповідача інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує, що за ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку (а.с.4-5), позивач просить стягнути з відповідача 1316,31грн. інфляційних та 7708,24 3% річних.

Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних та річних, господарський суд встановив, що їх суми обґрунтовані та вірні.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 128443,10грн., з яких: 110480,17грн. основного боргу по оплаті спожитого газу; 8938,38грн. пені; 7708,24грн. 3% річних та 1316,31грн. інфляційних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,34,49,69,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Олевського орендного підприємства теплових мереж (11001, Житомирська обл., м.Олевськ, вул. Б.Хмельницького, буд.13а, ідент. код 13566750)

на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, Шевченківський р-н, вул.Шолуденка, буд.1, ідент. код 31301827):

- 110480,17грн. основного боргу;

- 8938,38грн. пені;

- 1316,31грн. інфляційних;

- 7708,24грн. 3% річних;

- 2569,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.09.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу - рек. з повід.